Висновки Ради ЄС щодо безпеки та оборони Євросоюзу

1. ЄС зіштовхується з безпрецедентним поєднанням загроз і викликів, які часто взаємопов’язані. Міжнародний лад, заснований на правилах, дедалі частіше підважується ревізіоністськими державами й авторитарними режимами. Міжнародна напруженість теж зростає. Війна повернулася в Європу. Неспровокована та невиправдана загарбницька війна Росії проти України, яка є грубим порушенням міжнародного права, становить реальну загрозу європейській безпеці. Жорстокі терористичні атаки ХАМАСу проти Ізраїлю та подальша війна в Газі призвели до серйозної гуманітарної катастрофи та посилення напруженості на Близькому Сході. У зв’язку з цим Рада нагадує про висновки Європейської Ради від квітня 2024 року та залишається повністю відданою досягненню негайного припинення вогню, беззастережному звільненню всіх заручників, а також забезпеченню безперешкодного доступу до належної гуманітарної допомоги для палестинців, які її потребують. ЄС залишається твердо відданим твердому та стійкому миру на основі рішення про дві країни для двох народів. Після військових переворотів і дедалі частішого втручання наших стратегічних конкурентів у регіон Сахелю, ЄС адаптує свою роль як постачальника безпеки, а також свою цивільну й військову присутність у регіоні. Інші кризи та нестабільні ситуації, які часто мають руйнівні гуманітарні наслідки, потребуватимуть постійної взаємодії, наприклад, на Західних Балканах, в регіоні Східного партнерства, Чорноморському регіоні, на Південному Кавказі, у регіоні Південного сусідства, в регіоні Африканського Рогу та в Гвінейській затоці.
2. Роль ЄС як безпекового та оборонного актора значно посилилася з початком неспровокованої та невиправданої загарбницької війни Росії проти України в лютому 2022 року, й на основі Стратегічного компасу, а також Версальської декларації, підписаної в березні 2022 року. Рада ЄС вітає досягнутий прогрес, викладений у Щорічному звіті Високого представника про хід виконання Стратегічного компасу від березня 2024 року і з нетерпінням чекає перегляду аналізу загроз у 2025 році. ЄС має надалі підвищувати оборонну готовність і зміцнювати  суверенітет шляхом додаткових зусиль відповідно до висновків Європейської Ради від 21 і 22 березня 2024 року та повноваження країн-членів. Євросоюзу також слід посилити цивільну та військову готовність з урахуванням середовища зі змінними загрози. Окрім того, ЄС має посилити зусилля для запобігання кризам і швидшого комплексного реагування на них разом із партнерами, коли це можливо, для підтримки миру та зміцнення верховенства права. Без шкоди для специфічного характеру безпекової та оборонної політики певних країн-членів та беручи до уваги безпекові та оборонні інтереси всіх країн-членів, Рада ЄС сьогодні узгоджує такі основні майбутні пріоритети щодо України:

Непохитна підтримка України з боку ЄС

Безпекові зобов'язання

3. Рада ЄС нагадує, що ЄС є ще більш непохитним у своїй підтримці незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів. У зв’язку з цим ЄС та його країни-члени сповнені рішучості продовжувати надавати Україні та її народу всю необхідну політичну, фінансову, економічну, гуманітарну, військову та дипломатичну підтримку стільки, скільки це буде потрібно, і настільки інтенсивно, наскільки це необхідно. У зв’язку з цим Рада ЄС прагне підписати безпекові зобов’язання Євросоюзу перед Україною до кінця червня. Разом із двосторонніми домовленостями вони допоможуть Україні захиститися, протистояти спробам дестабілізації,  а також стримувати акти агресії в майбутньому. Безпекові зобов’язання ЄС сформують основу для передбачуваної, довгострокової та стійкої підтримки безпеки та оборони України. Їх слід розглядати в цілісному аспекті. Рада ЄС також наголошує на необхідності стратегічного підходу до Чорноморського регіону.

Фонд допомоги Україні/Європейський фонд миру

4. Як частина Європейського фонду миру (EPF), нещодавно створений Фонд допомоги Україні (UAF) й надалі керуватиметься терміновими потребами Збройних Сил України, що постійно змінюються. Рада вітає прогрес у прийнятті додаткових правових актів з метою втілення Фонду допомоги Україні та інших заходів допомоги в рамках EPF відповідно до імплементаційних правил Фонду. Рада також вітає прогрес у розробці проєктів правових актів щодо спрямування додаткового доходу від знерухомлених активів Росії на користь України, зокрема з метою задоволення її найбільш нагальних військових потреб, насамперед через Єврлпейський фонд миру.

Боєприпаси та ППО

5. Окрім того, Рада ЄС підкреслює критичну важливість прискорення й посилення поставок військового обладнання відповідно до термінових потреб України, зокрема боєприпасів, передусім  артилерії, ракет, протиповітряної оборони та артилерійських систем, а також безпілотних літальних апаратів, продовжуючи відповідати на середньо- та довгострокові потреби України. Вона вітає нещодавні ініціативи країн-членів у цьому напрямку та продовжуватиме стимулювати подальші поставки. Рада закликає країни-члени також продовжувати використовувати рамкові контракти Європейського оборонного агентства (EDA) і «провідних країн», щоб терміново доставити Україні більше боєприпасів і ракет.

Навчання та консультації

6. Рада ЄС вітає надзвичайну роботу Місії ЄС з надання військової допомоги Україні (EUMAM), яка підготує 60 000 українських солдатів до кінця літа 2024 року. У координації з партнерами, Місія продовжуватиме реагувати на постійні й нагальні потреби Збройних Сил України. У зв’язку з цим Рада вітає розширення масштабів підготовки до морської та повітряної сфер і наголошує на важливості надалі зосереджувати увагу на якості підготовки українських військових та їхньому внеску в досягнення оперативного ефекту. Рада з нетерпінням очікує на майбутній Стратегічний перегляд Місії, зокрема з огляду на термінові середньо- та довгострокові потреби, які виникають у зв’язку із тривалою війною, такі як реформа оборонного сектору України. Рада також вітає посилення Консультативної місії Європейського Союзу (EUAM) в Україні, що дозволить розширити підтримку українських правоохоронних органів на звільнених та прилеглих територіях України та відповідних реформ цивільного безпекового сектору, зокрема у контексті процесу вступу України до ЄС, а також розслідування та переслідування міжнародних злочинів, скоєних Росією.