Висновки Європейської Ради щодо України (18 грудня)

1. Європейська Рада провела обмін думками з Президентом України Володимиром Зеленським.

2. Європейська Рада обговорила останні події в Україні. Вона підбила підсумки чинної роботи із задоволення нагальних фінансових потреб України на 2026-2027 роки у відповідності до варіантів, що їх презентувала Європейська Комісія.

3. Європейська Рада погодилася надати позику Україні у розмірі 90 млрд євро на період 2026-2027 років, що ґрунтується на запозиченнях ЄС на ринках капіталу, підкріплених бюджетними запасами Євросоюзу. Завдяки посиленій співпраці (Стаття 20 Договору про Європейський Союз) щодо інструменту, який ґрунтується на Статті 212 Договору про функціонування Європейського Союзу, будь-яке залучення ресурсів бюджету Союзу як гарантії цієї позики не вплине на фінансові зобов’язання Чеської Республіки, Угорщини та Словаччини.

4. Вищезазначене не завдає шкоди особливому характеру безпеково-оборонної політики низки країн-членів і враховує оборонні та безпекові інтереси усіх країн-членів у відповідності до Договорів. 

5. Текст, викладений у документі EUCO 26/25, твердо підтримали 25 голів держав або урядів.

6. Європейська Рада повернеться до цього питання під час своєї наступної зустрічі. 

EUCO 26/25 – витяг 

1. Європейська Рада провела обмін думками з Президентом України Володимиром Зеленським.

2. Європейська Рада вкотре засвідчує сою безперервну та непохитну підтримку незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України у межах її кордонів, визнаних міжнародною спільнотою. У координації з партнерами-однодумцями та союзниками Європейський Союз продовжить надавати Україні та її народу всеосяжну політичну, фінансово-економічну, гуманітарну, військову та дипломатичну підтримку. Європейська Рада високо оцінює наполегливість та стійкість українського народу у протистоянні російській агресії, що завадили Росії досягти її воєнних цілей. 

3. Європейська Рада підтверджує свою непохитну підтримку руху України до членства у ЄС. Вона вітає відчутний прогрес, що його Україна досягла станом на зараз за надскладних обставин. Європейський Союз і надалі тісно працюватиме з Україною і підтримуватиме країну у її зусиллях з повного виконання необхідних умов – згідно з підходом, що ґрунтується на заслугах. Європейський Союз і надалі підтримуватиме Україну у побудові мирного й заможного майбутнього у межах ЄС.

4. Європейський Союз підтримує всеосяжний, справедливий і тривалий мир в Україні, що ґрунтується на принципах Статуту ООН і міжнародного права. Нагадуючи про принципи, встановлені 6 березня 2025 року, Європейська Рада вітає чинні дипломатичні зусилля, аби покласти край війні. Вона закликає Росію погодитися на повне, безумовне та негайне припинення вогню, якому Україна залишається відданою, а також взяти участь у змістовних перемовинах з приводу справедливого й тривалого миру. Аби мир був справді справедливим і тривалим, не можна змінювати кордони силою, а будь-яка майбутня угода повинна поважати незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, а також гарантувати довготривалу безпеку країни та можливість захищати себе.

6. Європейський Союз і країни-члени готові зробити внесок у міцні та надійні безпекові гарантії для України, зокрема через Коаліцію охочих та у співпраці зі Сполученими Штатами. Це стосуватиметься підтримки спроможності України до ефективного стримування та самозахисту. Внесок ЄС і країн-членів ґрунтуватиметься на їхніх відповідних навичках і спроможностях, а також відбуватиметься у відповідності до міжнародного права.

7. Європейська Рада підкреслює гостру потребу забезпечення стійкості України, а також того, що країна має бюджетні та військові засоби, аби й надалі користуватися своїм невіддільним правом на самозахист і – також у довгостроковій перспективі – протистояти російській агресії та стримувати її. 

8. Нагадуючи про зобов’язання від жовтня 2025 року про задоволення нагальних фінансових потреб України на 2026-2027 роки, зокрема й задля її військово-оборонних потреб, Європейська Рада підбила підсумки з виконання цього зобов’язання.

Згідно з попередніми висновками Європейської Ради, в яких підкреслюється, що – у відповідності до законодавства ЄС – активи Росії мають залишатися знерухомленими доти, доки Росія не припинить свою загарбницьку війну та не компенсує збитки, завдані цією війною, Європейський Союз, зважаючи на безпрецедентність ситуації, ухвалив, ґрунтуючись на Статті 122 Договору про функціонування Європейського Союзу, виняткові, тимчасові та належним чином обґрунтовані невідкладні заходи зі знерухомлення цих активів на більш постійній основі. Європейська Рада бере до відома заяву Єврокомісії, зроблену у час ухвалення акту.

Зважаючи на нещодавні пропозиції Єврокомісії та Високої представниці, Європейська Рада закликає Раду ЄС і Європейський Парламент продовжувати роботу над технічними й правовими аспектами інструментів налагодження Репараційного кредиту, ґрунтуючись на залишках коштів, пов’язаних із російськими знерухомленими активами.

Тим часом з метою забезпечення необхідної фінансової підтримки України від другого кварталу 2026 року, зокрема й щодо її військових потреб, Європейська Рада погодилася надати Україні позику у розмірі 90 мільярдів євро на період 2026-2027 років, що ґрунтується на запозиченнях ЄС на ринках капіталу, підкріплених бюджетними запасами Євросоюзу. Завдяки посиленій співпраці (Стаття 20 Договору про Європейський Союз) щодо інструменту, який ґрунтується на Статті 212 Договору про функціонування Європейського Союзу, будь-яке залучення ресурсів бюджету Союзу як гарантії цієї позики не вплине на фінансові зобов’язання Чеської Республіки, Угорщини та Словаччини. Цей кредит погашатиме Україна лише після отримання репарацій. Доти ці активи залишатимуться знерухомленими; Союз залишає за собою право використовувати їх для погашення позики у повній відповідності до законодавства ЄС і міжнародного права. 

Європейська Рада підкреслює важливість таких елементів щодо позики, що її нададуть Україні:

а) зміцнення європейської та української оборонних промисловостей;

б) Україна й надалі дотримується верховенства права, зокрема здійснює боротьбу проти корупції;

в) особливий характер безпеково-оборонної політики низки країн-членів та оборонні й безпекові інтереси усіх країн-членів.

9. Європейська Рада підкреслює важливість активізації зусиль країн-членів у задоволенні нагальних військових та оборонних потреб України, зокрема у сфері протиповітряної оборони, систем протидії безпілотним літальним апаратам і боєприпасів великого калібру. У цьому контексті подальша підтримка, розвиток та інвестиції в оборонну промисловість України залишаються надзвичайно важливими, зокрема за допомогою запуску українського оборонного виробництва в країнах-членах. Також важливим є подальше зміцнення співпраці та інтеграції між українською та європейською оборонними промисловостями, що спирається на унікальний досвід і ноу-хау України. У цьому контексті Європейська Рада вітає включення співпраці з Україною до інвестиційних планів оборонної промисловості країн-членів у межах інструменту «Безпекові дії для Європи» (SAFE).

10. Уся військова підтримка, а також безпекові гарантії для України надаватимуться з повною повагою до безпеково-оборонної політики низки країн-членів та з урахуванням інтересів безпеки та оборони усіх країн-членів.

11. Європейський Союз і надалі рішуче налаштований підтримувати та посилювати тиск на Росію для припинення її жорстокої загарбницької війни та для початку змістовних мирних переговорів. У цьому контексті Європейська Рада закликає Раду ЄС продовжити роботу над новим пакетом санкцій, щоб якомога швидше ухвалити його після представлення на початку 2026 року. Вона також наголошує на важливості подальшої координації з Групою семи (G7) та іншими однодумцями щодо санкцій, а також подальшого посилення заходів проти обходу санкцій.

12. Європейська Рада підбила підсумки зусиль, спрямованих на обмеження операцій «тіньового флоту» Росії, які фактично призвели до зменшення її доходів від енергетики, та вітає нещодавнє прийняття нових санкцій з цією метою. Вона закликає країни-членів до подальших скоординованих дій та співпраці з партнерами Групи семи, а також щодо портових і прибережних країн стосовно держав прапору третіх країн та інших суб'єктів, залучених до екосистеми «тіньового флоту», з метою подальшого зменшення доходів Росії  від енергетики та продовження усунення значних ризиків, які створює «тіньовий флот».

13. Європейська Рада рішуче засуджує підтримку третіми країнами, а також їхніми суб’єктами та організаціями, які дозволяють Росії продовжувати свою загарбницьку війну проти України. Зокрема, вона засуджує постійну військову підтримку, яку надають, з-поміж інших, Іран, Білорусь та КНДР. Європейська Рада закликає всі країни негайно припинити будь-яку – пряму чи опосередковану – допомогу Росії у її загарбницькій війні проти України, зокрема за допомогою постачання товарів або компонентів подвійного використання.

14. Європейська Рада рішуче засуджує продовження широкомасштабних атак Росії на мирне населення та цивільні обʼєкти в Україні, зокрема на інфраструктуру, лікарні, медичні заклади та енергетичну систему. Вона закликає до негайного припинення всієї військової діяльності поблизу ядерних об'єктів України, яка становить серйозну загрозу їхній безпеці. Європейська Рада також закликає до мобілізації всіх зусиль для підтримки України у відновленні, відбудові та зміцненні стійкості її енергетичної системи. Європейський Союз та його країни-члени у співпраці з партнерами активізують надання Україні гуманітарної допомоги та допомоги у сфері цивільного захисту, а також енергетики та відповідного обладнання.

15. Європейська Рада вкотре терміново закликає Росію та Білорусь негайно гарантувати безпечне та безумовне повернення до України всіх незаконно депортованих та переміщених українських дітей та інших цивільних осіб. Інші зусилля з гуманітарної допомоги та заходи зміцнення довіри, зокрема обмін військовополоненими, мають бути частиною шляху до миру.

16. Європейський Союз залишається твердо відданим забезпеченню повної відповідальності за воєнні злочини та інші найсерйозніші злочини, скоєні у зв'язку з агресією Росії проти України. У цьому контексті Європейська Рада закликає до наполегливих зусиль, спрямованих на операціоналізацію Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України в межах Ради Європи. Вона також вітає підписання Конвенції про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України та закликає продовжувати відповідну роботу.

17. Європейська Рада повернеться до цього питання під час своєї наступної зустрічі.