Виголошена версія може відрізнятися!

Пані Президентко,

Поки ми говорили про ситуацію в Газі, в іншій частині світу Україна продовжує свою мужню самооборону проти російської агресії. 

Тут, принаймні з моєї точки зору, ми маємо хороші новини: Конгрес США нарешті завершив роботу над угодою. Це було дуже вчасно, адже саме зараз Росія посилює бомбардування українських міст, мирного населення, теплових електростанцій, навіть дамб, нехтуючи основоположними міжнародними правилами й стандартами.

Новини з фронту також викликають занепокоєння.

Війни виграються й завдяки бойовому духу, але пакет підтримки США також підвищить моральний дух мужніх українських захисників.

Ми знаємо, що наступні тижні будуть важкими, можливо, навіть більш загрозливими для безпеки України та Європи.

Насамперед ми, європейці, можемо і повинні зробити більше, адже це питання європейської стратегічної відповідальності. Коли йдеться про стратегічну відповідальність, це означає, що ми повинні зробити свій внесок, тому що від початку війни у лютому 2022 року в Європі не можна більше вести справи як зазвичай.

Ми зробили багато, але я впевнений, що ми можемо зробити більше і швидше. Ми повинні бути сміливішими.

Ми також провалили середньостроковий план. Ми завжди враховували динаміку останньої ескалації Росії проти України, перш ніж приймати власні рішення. 

Я вже казав кілька разів і мушу повторити ще сьогодні, на останній сесії цього парламенту, що на жаль, це війна на виснаження. Путін продовжуватиме цю війну, щоб завоювати якомога більшу частину України. Отже, вона закінчиться ще не скоро. Путін намагатиметься підкорити  свободу українського народу  і, можливо, вийде за межі України. Принаймні, так постійно говорять його пропагандисти та деякі російські лідери.

Отже, наша політика щодо цієї війни багато разів була ситуативною. Тепер ми повинні створити для неї більш стабільну, більш стійку основу, щоб підтримати Україну в довгостроковій перспективі. 

Коли почалася війна, ніхто не міг очікувати, що вона триватиме два роки. За планом Путіна, вона мала тривати лише декілька тижнів. Два роки потому ми опинилися в ситуації, яку він ніколи не міг собі уявити.

Ми повинні думати глибше. Ми повинні готуватися до війни, яка вимагатиме наших зусиль, наших зобов’язань, наших дій. Ми повинні продовжувати підтримувати Україну, але не лише на словах і не лише завтра і, можливо, не лише наступного року.

Наш обов’язок підтримувати Україну, яка бореться за наші цінності та свою безпеку, вимагатиме безпрецедентних дій. Це вимагатиме більшої сміливості.

Тема сьогоднішніх дебатів є одним із таких прикладів.

На початку повномасштабного вторгнення ми разом з членами «Групи семи» та іншими партнерами заморозили активи Центрального банку Росії. Ми знерухомили ці активи. Сьогодні вони знаходяться в управлінні центральних депозитаріїв і приносять надзвичайні доходи. Оскільки відсоткова ставка значно зросла, цей капітал приносить набагато більші доходи.

Після довгих дискусій, після ретельного вивчення верховенства права, яке можна використовувати для того, щоб оцінити, що ми можемо робити, а чого не повинні, ми дійшли висновку, що ці надзвичайні доходи можуть бути використані для підтримки нагальних потреб українців у їхньому самозахисті.

Як це зробити? Мушу зізнатися, що це була “незвідана територія”, і ми шукали нові підходи.

Ми вирішили поетапно йти до мети використання цих доходів на підтримку України.

Першим кроком, який Рада ЄС ухвалила в лютому, стало запровадження правил для центральних депозитаріїв, які генерують ці доходи, щодо їхнього відокремлення, ідентифікації та окремого обліку. Тепер ці доходи обліковуються на окремих рахунках. 

Ми очікуємо, що цей механізм може забезпечити близько 3 мільярдів євро щорічно. Окрім того, ми підвищили правову визначеність, чітко вказавши, що ці доходи не належать Росії, оскільки вони не є суверенними активами.  

Але слід чітко розрізняти капітал і доходи. Я говорю про доходи. 

Зараз ми переходимо до наступного кроку. Місяць тому, як Високий представник, який за Договорами має право вносити пропозиції до Ради, я запропонував Раді ЄС використати ці доходи для військової підтримки України через наш Європейський фонд миру (EPF).

І для того, щоб ви зрозуміли, в чому полягала моя пропозиція як Високого представника, яку Комісія підтримала через Постанову Ради, я хочу наголосити на трьох головних аспектах.

По-перше, Україна терміново потребує зброї та боєприпасів, щоб захистити себе і свій народ від російських ракет, безпілотників, крилатих ракет і постійних атак. Спочатку ми планували використати ці доходи для підтримки відновлення та відбудови України. 

Але я вважаю, що перш ніж думати про відновлення, ми повинні думати про те, як уникнути руйнувань.

Покликання на відео: https://audiovisual.ec.europa.eu/en/video/I-256049

Прикінцеве слово

Дякую, пані Президентко.

Важко завершити дебати, коли існує так багато різних підходів.

Для декого з вас є цілком необхідним вилучити капітал, а для інших – це повністю суперечить міжнародному праву, і ви не хочете, щоб це сталося.

Що ж, поки що ми збираємося отримати доходи від капіталу, що, за словами юридичних служб, повністю відповідає міжнародному праву. Ми можемо це зробити. Це те, що мені порадили зробити. І поки що ми не збираємося вилучати капітал, оскільки немає достатньої ясності щодо того, що ми можемо робити, а що – ні.

Звичайно, якщо ми говоримо, що все має відбуватися відповідно до міжнародного права, а агресія проти України суперечить міжнародному праву, то ми не можемо робити те, що суперечить міжнародному праву.

Хіба що ми будемо впевнені, що це не суперечить міжнародному праву.

Тому що міжнародне право є міжнародним правом - як з одного боку, так і з іншого. Я не можу підтримувати міжнародне право, коли воно на моєму боці, і не підтримувати його, коли воно проти мене.

Інакше це були б подвійні стандарти. Ви чули про подвійні стандарти? Отже, ми робимо те, що вважаємо за можливе. І ми будемо продовжувати досліджувати і вимагати юридичної допомоги, щоб побачити, що ще ми можемо зробити.

Звичайно, ми були б дуже щасливі, якби могли вилучити 300 мільярдів євро, але ми повинні діяти відповідно до того, що, на нашу думку, ми можемо зробити.

Я розумію, що існують різні думки. Таке життя.

Щиро дякую вам за ваші цікаві виступи і за постійну увагу, яку ви приділяєте цим дебатам, залишаючись перед камерою до кінця цих дебатів, щоб мати можливість почути мій завершальний виступ.

Дякую вам.

Покликання на відео: https://audiovisual.ec.europa.eu/en/video/I-256051