РОЗДРУКУВАТИ

Вступне слово Посла ЄС в Україні Катаріни Матернової: «Членство України в ЄС: не якщо, а коли»

03.04.2025 Press and information team of the Delegation to UKRAINE

У 2014 році Україна виступила на Майдані проти спроб тодішнього президента Віктора Януковича здати країну Росії. Велика частина населення України закликала до приєднання до ЄС. Відтоді ви подолали неймовірно довгий шлях за вкрай складних умов. 

Я пильно стежила за цією подорожжю: спочатку, обіймаючи посаду заступниці генерального директора DG NEAR, Генерального директорату з питань сусідства та переговорів про розширення, а протягом останніх двох років – як Посолка ЄС у Києві. 

Однак дозвольте зупинитися на мить і пригадати перші дні повномасштабного вторгнення. Дні, коли ми (як і ви) працювали 24/7, аби надати будь-яку невідкладну допомогу, що є в наших силах. Як перший і найбільший офіційний донор з нашими проєктами і грантоотримувачами на місцях від самого першого дня після повномасштабного вторгнення. Під час перепрограмування 200 млн нашої допомоги – 28 лютого – ми були шоковані тим, який далекоглядний крок здійснила Україна: подала заявку на вступ до ЄС. Нам було вкрай важко усвідомити, що, живучи у бункерах і засинаючи в метро, керівництво було спроможне думати про членство у Євросоюзі. Але в цьому було раціональне зерно: вступ до ЄС давав людям НАДІЮ; надію під російськими кулями, у час, коли околиці Києва перебували під жорстокою окупацією російської армії. 

Україна творить історію – не лише свою: вона формує повністю новий розділ в історії Європи та Європейського Союзу. 

Україна пише сценарій того, як розробляти й впроваджували надважливі реформи й одночасно боротися в екзистенційній та праведній війні, відбиваючи російську агресію. 

Водночас слід визнати: вступ до ЄС – не стане пігулкою, що вилікує від усіх хвороб. Наразі серед політиків і експертів в Україні зростає усвідомлення того, що цього не станеться. Україна сама має пройти шлях важких реформ; зробити це з нашою допомогою, але самостійно. Як сказала Севгіль Мусаєва з «Української правди», «протягом довгого часу інтеграція в ЄС була міфом, який ми ідеалізували. Реальність складніша». 

Оскільки таке усвідомлення поширюється серед широких верств населення, важливо мати стратегію збереження суспільної підтримки вступу до ЄС. Оскільки перемовини стають все складнішими, оскільки на цьому шляху трапляються розчарування, важливо працювати з громадськістю. І це особливо актуально для України зараз, зважаючи на інтереси та спроможності Росії поширювати дезінформацію, хибні наративи та вдаватися до інших способів зі свого інструментарію ведення гібридної війни, щоби зірвати вступ України до ЄС. 

Для мене честь, що мені вдалося побувати по обидва боки переговорів про розширення з професійної точки зору. Спершу під час перемовин про вступ Словаччини – так званий Клас-2004; пізніше – коли я обіймала посаду заступниці генерального директора в DG NEAR Європейської Комісії. Звісно, Словаччина набула членства у ЄС за зовсім інших обставин. У Словаччині був мир. Україну ж розриває війна. Також дуже відрізнялася геополітична обстановка. 

Однак є три уроки з часу наших перемовин, якими я би хотіла з вами поділитися і які було враховано під час розробки проєкту Ukraine2EU:

  1. Ми хотіли надати підтримку на етапі, що передує вступу до ЄС, у більш стратегічний спосіб, ніж той, що ми мали через керований попитом Twinning. Цей інструмент дуже любили країни-члени, проте його корисність значною мірою залежала від якості роботи конкретних осіб. Ось тут ми і підійшли до Ukraine2EU – нового проєкту, який сьогодні запускаємо. Проєктом управляє Литва, однак стратегічне керування здійснює як ЄС, так і уряд України. Проєкт поєднує в собі внески й експертизу низки країн-членів Євросоюзу – Данії, Литви, Швеції, – включаючи також їхній власний досвід вступу до ЄС. Ми дуже щасливі, що сьогодні Швеція приєднується до Данії та Литви як фінансовий партнер цього проєкту. 

  2. Вступ до ЄС не має відбуватися лише за рахунок зусиль під керівництвом уряду; цей процес вимагає також підходу із залученням усього суспільства. Саме тому Ukraine2EU підтримуватиме не лише український уряд, але й Верховну Раду, а також громадянське суспільство України. Це гарантує загальну роботу всіх зацікавлених сторін над досягненням спільної мети. 

  3. Сама ж Європейська Комісія має бути налаштована на бажання розширення ЄС. Раніше так не було, натомість так є зараз. 

Аби вкластися у амбітний графік українського уряду зі вступу до ЄС, буде вкрай важливо залишатися відданими шляху реформ і зберігати як політичний імпульс, так і підтримку. 

Слава Україні!