Відбулося 11-те засідання Діалогу з прав людини між Україною та ЄС

10 червня 2026 року Європейський Союз та Україна провели 11-й діалог з прав людини в атмосфері відкритості та співпраці. Сторони підтвердили свою відданість забезпеченню найвищого рівня поваги, захисту та дотримання прав людини. 

Сторони рішуче засудили загарбницьку війну Росії проти України, що триває, та її кричущі порушення міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини, серед яких — свавільне позбавлення життя та затримання, насильницькі зникнення, систематичні катування та жорстоке поводження з цивільними особами та військовополоненими, сексуальне насильство, пов'язане з конфліктом, а також незаконну депортацію та примусове переміщення цивільних осіб, зокрема дітей.

Учасники висловили глибокий жаль з приводу посилення системного придушення української ідентичності, різних форм репресій, примусової призову на військову службу, релігійних переслідувань, індоктринації дітей та молоді, мілітаризації та русифікації українського населення, яке проживає на тимчасово окупованих територіях. Учасники також засудили наміри Росії організувати так звану "Всесвітню дитячу конференцію" під назвою "Діти за мир" у період з 21 червня по 12 липня 2026 року на одній із тимчасово окупованих територій України — в Автономній Республіці Крим, що є підлою спробою відбілити системні порушення як міжнародного гуманітарного права, так і права прав людини стосовно дітей.

Сторони рішуче засудили ескалацію та системний характер атак Росії на цивільне населення, зокрема дітей, і критичну цивільну інфраструктуру, навіть у найхолодніші зимові місяці. Сторони також обговорили важкі наслідки загарбницької війни Росії проти України для цілої низки прав людини, зокрема прав на охорону здоров'я, працю, освіту, право на воду та санітарію, право на доступ до енергопостачання та належного житла. Україна представила  власні зусилля щодо мінімізації таких наслідків, особливо щодо осіб, які перебувають у вразливому становищі, зокрема внутрішньо переміщених осіб, дітей, людей літнього віку та осіб з інвалідністю, національних меншин та корінних народів України.       

Європейський Союз та Україна ще раз підтвердили свою відданість забезпеченню повної відповідальності за міжнародні злочини та інші порушення міжнародного права, вчинені в контексті загарбницької війни Росії проти України. Сторони обговорили нещодавні досягнення щодо функціонування міжнародних механізмів притягнення до відповідальності, зокрема Спеціального трибуналу щодо злочину агресії та Міжнародної комісії з розгляду заяв. Сторони відзначили нещодавнє включення збройних сил та силових структур Російської Федерації, а також пов’язаних із ними угруповань до щорічної доповіді Генерального секретаря ООН щодо сексуального насильства в умовах конфлікту, до переліку сторін, щодо яких існують обґрунтовані підозри у систематичному вчиненні актів сексуального насильства в умовах конфлікту, та наголосили на необхідності збереження динаміки і розширенні міжнародної підтримки. Сторони також обговорили імплементацію Україною Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС), співпрацю з Євроюстом, діяльність Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, а також національні зусилля із забезпечення притягнення винних до відповідальності.

Сторони також обговорили зусилля України щодо розробки комплексних стратегій і політик, пов’язаних із деокупованими територіями та перехідним правосуддям. Вони наголосили на важливості довгострокової підтримки, орієнтованої на інтереси постраждалих, для осіб, які пережили сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, тортури та інші злочини, а також на необхідності заохочення їхньої участі у розробці відповідних політик. 

Ця зустріч також надала можливість обмінятися думками та відзначити прогрес України у сферах «Жінки, мир і безпека», гендерної інтеграції, а також зусиль із протидії гендерно зумовленому насильству в контексті загарбницької війни Росії. Учасники позитивно оцінили ухвалення Україною Національного плану дій у сфері «Жінки, мир і безпека» та закликали до його ефективної реалізації.

Крім того, сторони обговорили зусилля України щодо приведення її виборчої системи у відповідність до стандартів Європейського Союзу та міжнародних стандартів, включно з рекомендаціями Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини (ОБСЄ/БДІПЛ), а також просування реформ у сфері виборчого законодавства, пов’язаних із процесом вступу до ЄС, у межах Дорожньої карти щодо функціонування демократичних інституцій. Вони також розглянули діяльність Робочої групи, створеної у грудні 2025 року для розробки законодавчих пропозицій щодо післявоєнних виборів.

Обидві сторони підтвердили свою рішучість продовжувати тісну співпрацю з питань прав людини на міжнародних багатосторонніх форумах, зокрема в Раді ООН з прав людини.

Під час зустрічі ЄС ще раз підтвердив свою непохитну відданість подальшій підтримці України в усіх аспектах, що стосуються прав людини, сприянню її наближенню до стандартів ЄС та міжнародних стандартів, а також пом’якшенню серйозних негативних наслідків загарбницької війни Росії.

Співголовами засідання були Байба Тавареса, виконувачка обов'язків заступника виконавчого директора та керівниця Відділу з питань України Європейської служби зовнішніх дій, та Людмила Сугак, виконувачка обов'язків Міністра юстиції України та заступниця Міністра юстиції України з питань європейської інтеграції. У засіданні взяли участь представники профільних українських інституцій, а також служб ЄСЗД та Європейської Комісії.

Очікується, що наступний Діалог з прав людини між ЄС та Україною відбудеться у 2027 році.