Війна в Україні та її наслідки для ЄС

14/03/2022 – Блог Високого представника ЄС – Війна Путіна проти України вже призвела до загибелі тисяч людей, а також до серйозних економічних збитків в усьому світі. Нам необхідно впоратися з наслідками цього вже третього за останні 15 років асиметричного шоку, як всередині, так і за кордоном. Лідери ЄС домовилися на неформальному саміті у Версалі посилити стійкість європейської економіки, радикально скоротити імпорт енергоносіїв з Росії і продовжити серйозне зміцнення європейської оборони.

«Для подолання ширших економічних наслідків війни проти України нам слід посилити економічну стійкість Європи, припинити енергетичну залежність від Росії й продовжувати зміцнення європейської оборони», - Жозеп Боррель

Війна проти України, яку розпочав Володимир Путін, вже має значні економічні наслідки в Росії, де рубль втратив половину своєї вартості, а інфляція стрімко зростає. Московська фондова біржа закрита. Багато міжнародних компаній, таких як Ikea, Mcdonald's, Visa та MasterCard, залишили країну. Очікується, що в цьому році економіка Росії зменшиться як мінімум на 15%. Ослаблена і ізольована, Росія ризикує в майбутньому стати дуже залежною від Китаю.

Ціна свободи і демократії

Однак ми також стикаємося із значними наслідками в Європі, де ціни на енергоносії та інші товари зростають і, ймовірно, продовжуватимуть зростати. Ми, всередині ЄС, також повинні погодитися заплатити певну ціну, щоб зупинити цю жорстоку і неспровоковану війну: від цього залежить майбутнє нашої безпеки і нашої демократії. Ціна, яку потрібно сплатити, ­є ціною свободи.

Війна в Україні - це третій асиметричний шок, як називають його економісти, який пережив Союз за останні два десятиліття, після фінансової та економічної кризи 2008-го року і подальшої кризи Єврозони і пандемії COVID-19. Асиметричний шок - це раптова зміна економічних умов, яка зачіпає окремі країни ЄС більше, ніж інші. Війна в Україні дійсно має набагато більший вплив на сусідні країни через приплив біженців та суттєву залежність цих країн від російського газу.

Щоб запобігти ослабленню ЄС асиметричними потрясіннями, необхідно нарощувати наш потенціал щодо прояву солідарності з країнами, які постраждали найбільше. Це те, що ми зробили після кризи 2008-2009 років, навіть якщо ці кроки впроваджувались повільно. Це те, що ми зробили, зіткнувшись з економічними наслідками пандемії COVID-19, як шляхом об'єднання закупівель вакцин, так і в межах плану ЄС наступного покоління. Це те, що нам потрібно зробити зараз.

Наслідки війни в Україні були в центрі неформальної зустрічі лідерів ЄС у Версалі. Глави держав і урядів дійшли згоди щодо необхідності якомога швидше скоротити нашу залежність від імпорту російського газу, нафти і вугілля. Ми не можемо продовжувати підгодовувати воєнну машину Володимира Путіна за рахунок нашого імпорту енергоносіїв. Вже наприкінці березня Комісія представить план забезпечення наших поставок в майбутній зимовий сезон, а наприкінці кінця травня визначить деталі плану ЄС REPowerEU щодо припинення нашої залежності від імпорту викопного палива з Росії.

Паралельно глави держав і урядів розглянуть вплив зростання цін на енергоносії на громадян і бізнес ЄС в межах наступного засідання Європейської ради 24-25 березня. Зокрема, нам, ймовірно, необхідно переглянути систему оптових цін на електроенергію, яка в даний час для всіх джерел енергії визначається цінами на газ, хоча виробництво електроенергії на газі становить дуже малу частину від загального обсягу.

«Три шляхи скорочення нашої залежності від Росії - це диверсифікація поставок, енергоефективність і прискорення використання відновлюваних джерел енергії».

Цей план має багато важливих внутрішніх наслідків для ЄС, але також і для його зовнішньої політики. Три шляхи скорочення нашої залежності від Росії - це диверсифікація поставок, енергоефективність і прискорення використання відновлюваних джерел енергії. Що стосується диверсифікації, нам необхідно збільшити закупівлі зрідженого природного газу (СПГ) у таких постачальників, як США, Катар, Норвегія, африканськіх виробників, тощо.

Для досягнення цієї мети нам, зокрема, необхідна інфраструктура, здатна приймати і переробляти СПГ. Нині вона дуже нерівномірно розподілена територією Європи, наприклад, багато в Іспанії, але майже відсутня в Німеччині або в країнах Центральної та Східної Європи. Однак в даний час у нас немає достатньої кількості з’єднувальних трубопроводів між Іспанією та іншою частиною континенту. Нам доведеться створити нову інфраструктуру і організуватися, щоб об'єднати ці поставки СПГ.

Крім того, ми повинні скоротити споживання енергії в ЄС а отже, і нашу потребу в газі, а також в нафті і вугіллі, для яких Росія також є нашим основним постачальником. В іншому випадку наші зусилля зі зниження залежності від Росії ризикують привести до різкого збільшення загального рахунку ЄС за електроенергію. Нам також необхідно уникати простої заміни однієї надмірної зовнішньої залежності іншою.

Також ми повинні прискорити впровадження відновлюваних джерел енергії: у 2020 році майже всі країни ЄС перевищили цільові показники, встановлені в 2008 році за часткою відновлюваних джерел енергії, але як і раніше необхідно зміцнювати цю тенденцію. Це мета плану дій 55, запропонованого Комісією в минулому році для виконання наших зобов'язань щодо скорочення викидів, прийнятих в Глазго. Ми повинні прискорити його виконання.

Необхідність збільшення витрат на оборону

Нарешті, ця війна також змусить нас збільшити наші витрати на оборону. Нам потрібно витрачати більше, але перш за все витрачати краще, тобто спільно. Деякі країни-члени, такі як Німеччина, вже ухвалили нові важливі заходи в цій галузі з додатковими витратами на оборону обсягом 100 мільярдів євро в 2022 році зі збільшенням оборонного бюджету до більш ніж 2% ВВП з 2024 року. Так повинно бути скрізь, де витрати на оборону все ще занадто низькі. Знову ж таки, це завжди болючі рішення в умовах високого державного боргу і нестачі державних ресурсів, але Володимир Путін явно не залишає нам вибору.

«З поверненням війни на європейську землю всі ми в Європі повинні більш активно брати участь у прийнятті відповідальності за нашу власну безпеку. Стратегічний компас забезпечить основу для використання цих додаткових коштів, забезпечуючи повну взаємодоповнюваність з НАТО».

З поверненням війни на європейську землю всі ми в Європі повинні більш активно брати участь у прийнятті відповідальності за нашу власну безпеку. Стратегічний компас, який я підготував і який ми нині адаптуємо до умов нової ситуації, повинен бути ухвадений Радою у закордонних справах 21 березня. Це забезпечить основу для ефективного і скоординованого використання цих додаткових коштів в межах ЄС, забезпечуючи повну взаємодоповнюваність з НАТО. Спільно з Європейським оборонним агентством ми також проаналізуємо структуру наших військових витрат і прогалини в інвестиціях і запропонуємо Додаткові ініціативи щодо зміцнення європейської оборонної промислової і технологічної бази.

Прийом біженців

Крім того, ця війна вже викликала масовий наплив біженців до Європейського Союзу. Коли я пишу ці рядки, більше 2 мільйонів людей перетнули наші кордони, і очікується, що ця кількість зростатиме в найближчі дні і тижні, поки Путін продовжує свою агресію. Сусіди України у ЄС продемонстрували чудову мобілізацію і солідарність, вітаючи цих біженців. Ми також допомагаємо найбільш безпосередньо зацікавленим країнам ЄС впоратися з цим напливом, а у найближчому майбутньому нам потрібно буде зробити ще більше. Але проблема біженців також порушує більш широке питання відновлення нашої спільної політики в області надання притулку та міграції для зміцнення солідарності, процес, який почався в 2020 році, ще не був завершений.

Війна в Україні також робить більш нагальним завдання запобігання поширенню цього конфлікту в інших частинах світу і вирішення інших криз. Ми вже давно працюємо над тим, щоб допомогти знайти політичне рішення політичної та гуманітарної кризи у Венесуелі. Нам також необхідно знизити напруженість в регіоні Перської затоки, яка тісно пов'язана з відновленням СВПД, іранської ядерної угоди, над якою ми старанно працювали протягом багатьох місяців. Ми також повинні уважно стежити за ситуацією на Західних Балканах і на Кавказі.

Негативний вплив на країни з ринковою економікою, яка  формується, і країни, які розвиваються

Ця війна також матиме важливі наслідки для країн з ринковою економікою, яка формується, і країн, які розвиваються, що є імпортерами енергоносіїв. Вони постраждають навіть більше, ніж ми, від зростання цін на викопне паливо. І справа не тільки в енергетиці. Вплив на ринок зерна, пшениці, а також кукурудзи, соняшника і добрив, основними експортерами яких були Росія і Україна, також буде значним. Ціни на основні сільськогосподарські продукти і без того були високими. Вони, ймовірно, будуть зростати і далі, що може привести до серйозних страждань і політичної нестабільності.

«Минулого року ми побачили, що країни, які розвиваються, постраждали від економічних наслідків пандемії COVID-19 сильніше, ніж розвинені. Війна в Україні може погіршити ситуацію з ризиком серйозних заворушень, пов'язаних з підвищенням цін на продовольство та енергоносії».

У минулому році ми бачили, що країни, які  розвиваються, постраждали від економічних наслідків пандемії COVID-19 сильніше, ніж розвинені. Масштаби голоду і бідності у світі знову значно зросли. Війна в Україні може ще більше погіршити ситуацію в цьому відношенні з ризиком серйозних заворушень, пов'язаних з підвищенням цін на продовольство і енергоносії, як ми вже бачили в минулому в порівнянних обставинах. Попри власні труднощі, ми повинні збільшити нашу підтримку бідніших країн, найбільш постраждалих від непрямих наслідків цієї війни, в тому числі Африки і Близького Сходу.

Вторгненням в Україну Володимир Путін змусив нас до негайного переосмислення багатьох компонентів нашої внутрішньої організації і нашого світогляду. Ми повинні відповісти на цей виклик, щоб гарантувати нашу безпеку і захистити демократичні цінності.

***

The war in Ukraine and its implications for the EU

14/03/2021 – HR/VP Blog – Putin’s war against Ukraine has already caused thousands of death but also major economic damages globally. We need to handle the impact of this third asymmetric shock in 15 years, at home and abroad. EU leaders agreed at the informal summit in Versailles to bolster European economic resilience, radically reduce our energy imports from Russia and move ahead with a serious strengthening of European defence.

The war against Ukraine that Vladimir Putin started is already having considerable economic consequences in Russia, where the rouble has lost half its value and inflation is soaring. Moscow’s stock exchange is closed. Many international companies, like Ikea, McDonald’s, Visa and MasterCard have left the country. Russia’s economy is expected to shrink by at least 15% this year. Weakened and isolated, Russia risks becoming very dependent on China in the future.

The price of freedom and democracy

However, we are also seeing significant effects in Europe, with energy and other prices rising and probably set to continue to do so. We, inside the EU, have to accept to pay also a price to stop this outrageous and unprovoked war: the future of our security and our democracies depends on it. The price to pay is the price of freedom.

The war in Ukraine is the third asymmetric shock, as economists call it, that the Union has experienced in the last two decades, after the 2008 financial and economic crisis and the following Eurozone crisis and the COVID-19 pandemic. An asymmetric shock is a sudden change in economic conditions that affects some EU countries more than others. The war in Ukraine is indeed having a much greater impact on neighbouring countries due to the influx of refugees and their heavy dependence on Russian gas.

To prevent asymmetric shocks from weakening the EU, we need to step up our capacity to show solidarity with the most affected countries. This is what we did after the 2008-2009 crisis, even if we were slow to do so. This is what we did facing the economic impact of the COVID-19 pandemic, both by pooling vaccine purchases and through the Next Generation EU plan. This is also what we need to do now.

The consequences of the war in Ukraine were at the centre of the informal EU leaders meeting in Versailles. The heads of states and government agreed to phase out our dependence on Russian gas, oil and coal imports as soon as possible. It is not possible for us to continue to feed Vladimir Putin's war machine through our energy imports. The Commission will present, by the end of March, a plan to secure our supply in the coming winter season and specify by the end of May the details for the REPower EU plan to end our dependency to fossil fuels imports from Russia.

In parallel, the heads of states and governments will address the impact of rising energy prices on EU citizens and businesses at the next meeting of the European Council on 24-25 March. In particular, we probably need to rethink our wholesale electricity pricing system, which is currently driven for all energy sources by gas prices, even though gas-fired power generation is a very small fraction of the whole.

“The three ways of cutting our dependence on Russia are diversification of supplies, energy efficiency and the acceleration of renewables.”

This plan has many important internal implications for the EU, but also for its external policy. The three ways of cutting our dependence on Russia are diversification of supplies, energy efficiency and the acceleration of renewables. On the diversification front, we need to increase our purchases of Liquefied Natural Gas (LNG) from suppliers such as the US, Qatar, Norway, African producers and others.

To achieve this, we need in particular the infrastructure capable of receiving and processing LNG. These are currently very unevenly distributed in Europe with many in Spain, for example, but almost none in Germany or in the countries of Central and Eastern Europe. However, we currently lack sufficient pipeline connections between Spain and the rest of the continent. We will have to create new infrastructure and organise ourselves to pool these LNG supplies.

In addition, we must reduce energy consumption in the EU and hence our need for gas, but also for oil and coal, for which Russia is also our main supplier. Otherwise, our efforts to reduce our dependence on Russia risk leading to a sharp rise in the EU’s overall energy bill. We also need to avoid simply replacing  one excessive external dependence with another.

At the same time, we have to accelerate the deployment of renewable energies: in 2020, almost all EU countries had exceeded the targets set in 2008 for the share of renewables, but there is still a need to reinforce this trend. This is the purpose of the Fit for 55 action plan proposed by the Commission last year to implement our emission reduction commitments made in Glasgow. We must accelerate its implementation.

The need to increase defence spending

Finally, this war will also force us to increase our defence spending. We need to spend more but above all to spend better, i.e. jointly. Some member states, such as Germany, have already taken important new measures in this area with €100 billion additional defence spending in 2022 and an increase of the defence budget to above 2 % of GDP from 2024. This must be the case everywhere where defence spending is still too low. Again, these are always painful decisions in a context of high public debt and scarce public resources, but Vladimir Putin clearly leaves us no choice.

"With the return of war to European soil, all of us in Europe must contribute more actively to taking responsibility for our own security. The Strategic Compass will provide a framework for using these additional means, ensuring full complementarity with NATO."

With the return of war to European soil, all of us in Europe must contribute more actively to taking responsibility for our own security. The Strategic Compass, which I have prepared and which we are in the process of adjusting to the new situation, should be adopted by the Foreign Affairs Council on 21 March. It will provide a framework for using these additional means in an efficient and coordinated way within the EU, ensuring full complementarity with NATO. With the European Defence Agency, we will also analyse the structure of our military spending and the investment gaps, and propose additional initiatives to strengthen the European defence industrial and technological base.

Welcoming the refugees

In addition, this war is already causing a massive influx of refugees into the European Union. As I write, more than 2 million people have crossed our borders and this number is expected to increase further in the days and weeks ahead, as long as Putin continues his aggression. Ukraine's EU neighbours have shown remarkable mobilisation and solidarity in welcoming these refugees. Here too, we already help the EU countries most directly concerned to cope with this influx and we will need to do more in the next future. But the refugees issue also raises the broader question of the renewal of our common policy on asylum and migration to build more solidarity, a process that began in 2020 but has not yet been finalised.

The war in Ukraine also makes it more urgent to prevent this conflict to spill over elsewhere in the world and to solve other crises. We have been working for a long time now to help find a political solution to the political and humanitarian crisis in Venezuela. We also need to reduce tensions in the Gulf region, which is closely linked to the resumption of the JCPoA, the Iranian nuclear deal, a file on which we have been working hard for many months. We must also monitor closely the situation in Western Balkans or in the Caucasus.

A negative impact on emerging and developing countries 

This war will also have important repercussions for emerging and developing countries that are energy importers. They will suffer even more than us from the rise in the price of fossil fuels. And it is not just about energy. The impact on the market for grain, wheat but also maize, sunflower and fertiliser, for which Russia and Ukraine were major exporters, will also be significant. The prices of basic agricultural products were already high. They will probably increase further with major potential for creating suffering and political instability. 

“We saw last year that developing countries had been hit harder than developed ones by the economic impact of the COVID-19 pandemic. The war in Ukraine may make things even worse with the risk of major unrests related to food and energy price hikes.”

We saw last year that developing countries had been hit harder than developed ones by the economic impact of the COVID-19 pandemic. World hunger and poverty had again increased significantly. The war in Ukraine may make things even worse in this respect with the risk of major unrests related to food and energy price hikes, as we have already seen in the past in comparable circumstances. Despite our own difficulties, we must therefore increase our support to poorer countries most affected by the indirect effects of this war, including in Africa and the Middle East.

With the invasion of Ukraine, Vladimir Putin is forcing us to urgently rethink many elements of our internal organisation and our worldview. We must rise to this challenge to defend our security and our democratic values.