Заява Виконавчої Віцепрезиденти Єврокомісії Генни Вірккунен, Високої представниці/Віцепрезидентки Каї Каллас і Єврокомісара Андрюса Кубілюса щодо Дорожньої карти оборонної готовності-2030

Виголошений текст може відрізнятися!

Виконавча Віцепрезидентка Європейської Комісії Генна Вірккунен

16 жовтня Колегія Єврокомісарів ухвалила вкрай важливу дорожню карту, яка завдяки дуже конкретним цілям і етапам, поведе нас до європейської оборонної готовності до 2030 року.

Щоби бути готовими до 2030 року, нам потрібно починати рухатися вже зараз. Ми маємо рухатися швидко. І ми повинні це робити разом.

Дозвольте розпочати з висловлення подяки моїм колегам Каї Каллас і Андрюсу Кубілюсу за неймовірну роботу, яку вони провели з цього питання. Вони поділяться деталями щодо цієї дорожньої карти і наших проєктів.

У понеділок разом з Каєю Каллас я мала можливість відвідати Київ. Мужність і рішучість українського народу просто вражають. 

Це також показало нам, що безпековий дефіцит, який десятиліттями існував у Європі, можна надолужити за допомогою швидких дій. Зміцнення безпеки Європи також означає рішучу підтримку України.

Ми вже вдалися до великих кроків задля збереження миру в Європі та уможливлення великих інвестицій в оборону.

Після років масштабного недофінансування нашої оборони за допомогою Білої книги було визначено надважливі прогалини у спроможностях. Йдеться, зокрема, про такі:

• Дрони й протидія їм;

• Кіберзахист;

• Штучний інтелект;

• Ракети;

• Боєприпаси.

Опісля у нашому плані «Переозброєння Європи/Готовність 2030» (ReArm Europe Plan/Readiness 2030) ми запропонували маштабний оборонний пакет на 800 млрд євро. 

Саме для підтримки наших країн-членів і наших оборонних промисловостей – завдяки приведення в дію національного виняткового пункту Пакту про стабільність і зростання, а також за допомогою нашого кредитного інструменту SAFE. 

Це те, що сталося вже. У 2021 році країни-члени інвестували в оборону 218 млрд євро. Очікується, що до кінця цього року інвестиції сягнуть 392 млрд євро.

Тож наше послання – чітке:

• Європа посилює свої позиції;

• Європа інвестує у власну оборону;

• Європа буде готова захищати себе.

Проте Європейська Рада має рацію. Звісно, ми повинні бут спроможні вимірювати наш прогрес, і ми пропонуємо робити це щорічно. 

Нам потрібні чіткі цілі й етапи, аби закрити ці прогалини у спроможностях, для подальшого пришвидшення інвестицій в оборону серед країн-членів і скеровування прогресу ЄС у напрямі повної оборонної готовності до 2030 року.

У наступних Багаторічних фінансових рамках ми пропонуємо відчутне збільшення у витратах на оборону.  Йдеться про таке:

• У межах Європейського фонду конкурентоспроможності, оборона та космічна галузь скористаються вікном у 131 млрд євро;

• У межах програми «Горизонт Європа» дії подвійного призначення підлягатимуть бюджетній підтримці від 175 млрд;

• Європейська інноваційна Рада матиме можливість підтримувати інвестиції у важливі технології з увагою на застосування в оборонній сфері;

• Окрім того, бюджет військової мобільності зросте до 17,65 млрд євро.

Сьогодні ми пропонуємо Європейські Раді такі чотири флагманські ініціативи:

• Європейський захист від дронів (The European Drone Defence Initiative);

• Варту східного флангу (The Eastern Flank Watch);

• Європейський повітряний щит (The European Air Shield);

• Європейський космічний щит (The European Space Shield).

Чому такі флагманські проєкти? Тому що наша відповідь має бути колективною. 

Тому що напад на одну з наших країн-членів є нападом на весь наш Союз.

Ці флагманські ініціативи посилять спроможність Європи стримувати й оборонятися на суші, у повітрі й на морі, в кіберпросторі та в космосі – роблячи водночас прямий внесок у цілі НАТО.

Європейська Рада прийме рішення. І якщо ландшафт загроз зміниться, можна буде додати нових флагманських ініціатив. 

Пізніше поточного року ми представимо дві додаткові ініціативи для підтримки нашого плану «Готовність 2030».

Пакет військової мобільності – у листопаді.

І технологічна трансформація оборонної промисловості, яка відбудеться пізніше цього року.

Військова мобільність є вкрай важливим горизонтальним інструментом для гарантування європейської безпеки й оборони. 

У Білій книзі визначено понад 500 «гарячих» проєктів для військової мобільності, які потребують негайного вирішення.

Наша мета –до кінця 2027 року мати зону військової мобільності по всій території ЄС. У її межах мають діяти гармонізовані правила й процедури. Ця зона має стати мережею наземних коридорів, аеропортів, морських портів і допоміжних елементів для швидкого переміщення військ і військової техніки по всьому Євросоюзу. 

Аби забезпечити мир через стримування європейський оборонний потенціал повинен бути готовий до полів битв завтрашнього дня.

Ті, хто розвиває власні технології, будуть найсильнішими та менш залежними.

Ми хочемо бути певними, що європейська оборонна промисловість знаходиться на передовій цієї роботи. 

***

Висока представниця ЄС із закордонних справ і безпекової політики/Віцепрезидентка Європейської Комісії Кая Каллас

Ця Дорожня карта з оборонної готовності – це план зі збереження миру.  

Впродовж наступних кількох років європейські оборонні спроможності повинні суттєво зрости. Росія не має змоги здійснити атаку на ЄС сьогодні, але вона може підготуватися до цього протягом найближчих років. Загроза не зникне, навіть якщо війна в Україні закінчиться. 

Країни-члени визначили дев’ять зон спроможності відповідно до цілей НАТО. Дорожня карта – це план заповнення цих прогалин із чіткими цілями, термінами та індикаторами роботи. Інструментом для цього стане Європейське оборонне агентство. Воно об’єднує країни-члени між собою, агрегує попит, надає консультації та пов’язує країни-члени з оборонними компаніями. Наша мета – виправлення всіх недоліків до 2030 року. 

Країни-члени є рушійною силою. Саме вони вирішують, що варто закуповувати або розвивати та коли й від кого закуповувати. Тільки завдяки спільній роботі ми можемо розв’язати питання всіх найнагальніших прогалин у спроможностях.

Ось чому ми пропонуємо, аби країни-члени працювали разом у межах коаліцій. У коаліціях жодна країна-член не зможе працювати самостійно, адже жодна з них не є достатньо великою. Робота вже розпочалася. Цього тижня відбулася перша зустріч із теми дронів на чолі з Нідерландами та Латвією. 

Дрони вже змінюють визначення війни. Захист від дронів вже не є чимось необов’язковим для будь-кого. Сьогодні ми висуваємо пропозицію щодо нової антидронової системи, яка має повністю функціонувати до кінця 2027 року. Звісно ж, вона буде втілена в тісній співпраці з НАТО. 

Кожна країна перебуває в зоні ризику. Кожна країна-член має інвестувати в системи боротьби з дронами, а також потенціал ураження наземних цілей. Саме тому цей проєкт є «флагманським». 

Східна Європа несе тягар загрози, що потребує особливої уваги. Варта східного флангу об’єднає всі необхідні можливості для спільного захисту цієї частини Європи: системи боротьби з дронами, а також наземний захист, повітряну оборону, морське та прикордонне спостереження. Мета – готовність до 2028 року. 

Ще одна перешкода, яку ми маємо подолати, це спільні закупівлі, яких досі замало. Тож ми підвищуємо амбіції до 40% оборонних витрат до 2027 року. Ефект масштабу допоможе нашим галузям промисловості збільшити виробництво й водночас знизити вартість для країн. Платники податків подякують нам за це.

Насамкінець: Україна досі є першою оборонною лінією Європи. Саме тому безпекові гарантії для України також є частиною Дорожньої карти. Найсильніша гарантія безпеки – це потужна українська оборонна промисловість та сильна українська армія. У цьому аспекті ми також встановили цілі, зокрема створення альянсу дронів із Україною до початку наступного року. Україна має захист проти дронів світового рівня. Цього понеділка разом із Виконавчою Віцепрезиденткою Європейської Комісії Генною Вірккунен ми були в Києві та відвідали фабрики з виготовлення дронів. Українці роблять неймовірне. Ми маємо скористатися їхнім бойовим досвідом та інноваціями, аби розвивати потужності далі разом. 

Також є важливі складові щодо фінансування, створення загальноєвропейського ринку оборонного обладнання та промисловості. 

***

Європейський Комісар з оборони та космосу Андрюс Кубілюс

Дорожня карта – це революційний стратегічний архітектурний план великого завдання Європейського Союзу з побудови Європейської оборонної готовності до 2030 року.

Це схоже на побудову європейського оборонного купола.  Оборонний купол задля миру. Якщо ви хочете миру, приготуйтеся до оборони та стримування.

14 жовтня 2025 року Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн сказала: «Вкрай важливо, щоб у питаннях нашої особистої оборонної позиції, ми були скоординованими, конкретними і швидкими». Ось про що Дорожня карта: як бути скоординованими, конкретними і швидкими. 

Вона потребує мобілізації всіх зусиль та всього доступного фінансування на національному рівні та рівні ЄС. 

Дорожня карта передбачає, що європейці до 2035 року інвестують 6,8 трлн євро, з яких 50% – тобто 3,4 трлн євро – буде спрямовано на реальну оборону. Це справжній прорив, який ґрунтується переважно на національних оборонних видатках, які у сто разів перевищуватимуть оборонні витрати Європейського Союзу. 

З огляду на плани Путіна, ми прагнемо досягти оборонної готовності до 2030 року. Це необхідно для того, щоб стримати агресію, запобігти війні та зберегти мир.

Для того, щоб досягти оборонної готовності до 2030 року, ми маємо виконати нові цільові показники НАТО. Наразі ми виконали приблизно 50% від цих показників.

Аби досягти мети, нам зараз необхідно перейти від етапу можливостей до етапу реалізації. Досі ми зосереджувалися на створенні можливостей – фінансових, промислових, правових, спрощення процедур, – тепер же потрібно перейти до реалізації: контракти, виробництво, модернізація, закупівлі. 

Дорожня карта – це інструмент реалізації, мегаплан дій з чіткими графіками, цілями та зобов’язанням щодо звітування. Ось чому цей день можна назвати «Днем реалізації» (Delivery Day) або «Днем D» від Delivery – реалізація. Цей план і механізм звітування про прогрес – це інструмент, за допомогою якого ми мобілізуємо себе, країни-члени та інституції ЄС для досягнення результатів.

Дорожня карта присвячена плануванню реалізації та впровадженню ключових проєктів.

За допомогою неї ми створюємо європейську самодостатність у сфері оборони, а це, своєю чергою, означає незалежність, як зазначає Президентка Єврокомісії. 

Самодостатність означає:

• нашу здатність виробляти достатню кількість продукції;

• нашу здатність модернізувати оборонне виробництво;

• нашу здатність фінансувати європейське виробництво та зростання європейської оборонної промисловості.

Флагманські проєкти – це інструмент реалізації загальноєвропейських оборонних ініціатив. Дотепер лише у космічній галузі ми маємо хороший досвід реалізації масштабних загальноєвропейських високотехнологічних проєктів. У сфері оборони такого досвіду поки що немає, і це послаблює нас. Ми маємо пройти процес навчання через дію, і я переконаний, що цього разу ми досягнемо значно більшого успіху, ніж раніше.

Такі проєкти, як Європейський захист від дронів і Варта східного флангу можуть бути розпочаті негайно, саме для того, щоб напрацювати успішні підходи. Їх можна реалізовувати спільно з Україною. Я впевнений, що два інші ключові проєкти – Протиповітряний і протиракетний щит (Air and Missile Defence Shield) та Космічний оборонний щит (Space Defence Shield) – будуть справді успішними.

Україна заслуговує на нашу підтримку. Дорожня карта містить зобов’язання: Репараційний кредит буде реалізований до кінця 2025 року. Україна ж готова допомогти нам своїми ноу-хау та перевіреним у боях досвідом. Ми разом будуємо Європейський оборонний купол (European Defence Dome).

Під час створення Європейського оборонного купола нам потрібно подолати фрагментацію європейської оборонної промисловості та забезпечити максимально ефективне використання коштів платників податків для зміцнення європейського оборонного сектору.

Стимулювання спільних закупівель може знизити вартість оборонної продукції на 30%. План полягає в тому, щоб до 2027 року збільшити спільні закупівлі з 20% до 40%. З урахуванням усіх інвестицій в оборону до 2035 року, це дозволить заощадити національним урядам і платникам податків до 200 млрд євро.

Крім того, стимулювання збільшення витрат на оборону в межах європейської промисловості може забезпечити повернення значних коштів до економіки ЄС: кожні додаткові 10% витрат у Європі принесуть близько 150 млрд євро, які в іншому випадку були би витрачені у країнах з-поза меж ЄС до 2035 року. Зараз ми витрачаємо близько 40% коштів в Європі, але прагнемо збільшити цей показник до 55%.

Також є дуже амбітні цілі щодо військової мобільності та єдиного ринку оборонного обладнання.

Реалізація Дорожньої карти покладає надзвичайно відповідальні завдання та мандат на Європейську Комісію, інші інституції ЄС і країни-члени. Їх виконання вимагатиме значних зусиль з нашого боку, проте я впевнений, що ми забезпечимо досягнення Оборонної готовності-2030.