Виголошений текст може відрізнятися!

1 жовтня ми обговорили дві важливі теми: оборона та Україна.

У сфері оборони, ми вже зробили багато, надали низку фінансових інструментів. Наразі ми також обговорюємо дорожню карту того, як насправді ми можемо спонукати країни-члени до тіснішої співпраці, до приєднання до проєктів і стосовно того, як відповідати тим цілям спроможності, які вони також мають в межах членства у НАТО. 

Щодо України то, безсумнівно, ми всі прагнемо миру та припинення вогню. Тому ми здійснюємо все більший тиск на Росію. Ми запропонували 19-й пакет санкцій. Також ми обговорюємо репараційний кредит із заморожених активів, що дозволить нам реально допомогти Україні захистити себе у цій складній ситуації. І ми бачимо, як Росія вдається до ескалації, здійснюючи різні типи вторгнень. 

Питання/відповіді.

Питання: [нерозбірливо].

Звичайно, це не підтверджено, але тенденція дуже чітка: гібридні атаки по всій Європі посилюються. Як сказав Генеральний секретар НАТО Марк Рютте: «це не гібридні атаки, а спонсорований державою тероризм». І ми повинні бути рішучими у нашій відповіді на них.

Питання: Ви підозрюєте, що за цим стоїть Росія?

Визначення причетності вирішують країни-члени на підставі доказів. Якщо Данія цього не заявила, то я теж не готова цього стверджувати.

Питання: [нерозбірливо] - Наразі є багато розмов про мур дронів. Експерти кажуть, що на це знадобиться багато років. Чи вважаєте ви, що ми дійсно рухаємося у напрямі побудови реальної системи захисту проти дронів?

У п’ятницю ми провели дуже вдалу зустріч з українцями та країнами-членами східного флангу стосовно муру дронів. Українці змогли побудувати такий доволі швидко. Вони показали якого ґатунку сенсори потрібні, які різновиди ліній мають бути використані. Крім того, вони налагодили дронове виробництво у себе в країні, і це виробництво можна розширити на Європу. Отже, якщо є бажання, завжди є шлях його досягнення. Ми можемо зробити це також швидше, але, звісно, такий темп потребує фінансування.

Питання: Якою ви бачите роль Данії у розбудові такого безпекового заходу, як мур дронів? Якими можливостями володіє Данія? 

Данія відіграла важливу роль у співпраці з оборонною промисловістю України, а  також у наданні допомоги українській оборонній промисловості. Я гадаю, що є багато можливостей для залучення цієї промисловості до Європи, до різних частин Європи, включно з Данією, щоб ми могли скоротити терміни закупівель, знизити ціни та дійсно швидко налагодити виробництво.

Питання: [нерозбірливо].

Ми працюємо над репараційним кредитом, аби просуватися у цьому питанні якнайшвидше. Але, звісно, не всі країни-члени виступають за. Цю ініціативу поки не підтримують всі. Тому попереду ще багато роботи. Я не можу назвати кінцевий термін, але ми намагаємося зробити це якомога швидше.

Питання: Чи є можливість в найближчому майбутньому розблокувати процес вступу, аби Україна змогла розпочати перемовини?

Ми над цим працюємо. Це потребує, з-поміж іншого, дискусій щодо наших методів роботи. Такі дискусії заплановані на зустрічі міністрів ЄС із закордонних справ у жовтні, а також на засіданні Європейської Ради, яке також відбудеться у жовтні. 

Питання: Чи існує ризик того, що репараційний кредит буде сплачений платниками податків у країнах-членах [нерозбірливо]?

Ні, адже репараційний кредит ґрунтується на заморожених російських активах. І система влаштована таким чином, що, якщо Росія не виплатить репарації  Україні, тоді ці активи не будуть повернуті. Якщо після закінчення війни Росія вирішить відшкодувати усі збитки, яких вона завдала, тоді, звісно, усі активи будуть повернуті, і цього кредиту небуде. Проте, якщо ми не враховуємо ці активи, тоді це, безсумнівно, лягає на наших платників податків.

Питання: Чи існує хоч якась можливість залучити, конфіскувати ці російські активи, аби не порушити законодавство?

У законі чітко зазначено: основний принцип міжнародного права полягає в тому, що ти маєш відшкодувати завдані тобою збитки. І це є основа. Росія прямо зараз завдає величезної шкоди та руйнувань Україні. І не є правильним, що за це має платити хтось інший, окрім Росії. Це – основи права. Коли нам доведеться розробляти правила, ми зможемо це зробити – як ми це робили з міжнародними трибуналами, як ми робили з багатьма іншими речами, яких раніше не існувало. Отже, ми маємо це зробити. 

Питання: Але чи не ризикуємо ми, посилаючи поганий сигнал людям, які хотіли б вкласти гроші та інвестувати у Європу, якщо ці активи можуть бути конфісковані [нерозбірливо]?

Якщо ви не починаєте війн проти іншої країни, тоді ви не ризикуєте. Як на мене, більшість країн, більшість людей, більшість компаній у світі не розпочинатимуть війни проти інших країн.

Посилання на відео: https://audiovisual.ec.europa.eu/en/media/video/I-277971