Заява для медіа Високої представниці Каї Каллас під час дипломатичної конференції з ухвалення Конвенції про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України
Текст може відрізнятися!
Вітаю всіх,
Генеральний секретар Берсе, шановний Ален, для мене велика честь бути сьогодні тут, у Гаазі.
Ми приймаємо дуже важливі рішення для притягнення Росії до фінансової відповідальності за збитки, завдані нею Україні через війну. Роботу, що її зробила Рада Європи для створення Компенсаційної комісії для України, є вкрай важливою і здатна змінити ситуацію. Усі присутні тут сьогодні розуміють ситуацію однаково. Росії не вдасться уникнути фінансової відповідальності за будинки, школи, лікарні, які вона зруйнувала в Україні. Українці вже подали понад 86 тисяч позовів про компенсацію, кожен з яких – це перерване життя та відкладене майбутнє.
З плином чотирьох років війни понад 200 тисяч будівель в Україні було зруйновано або пошкоджено, приблизно 2,5 мільйони будинків, домівок і квартир більше непридатні для проживання. І це лише одна категорія реєстру. Наразі Компенсаційна комісія має завдання визначити, які збитки спричинили ці руйнування – не в абстрактних цифрах, а в справжніх збитках, яких зазнали реальні люди.
Історія свідчить, що це можливо: наприклад, після вторгнення Іраку в Кувейт або Комісія з претензій переміщених осіб та біженців щодо нерухомості в Боснії та Герцеговині. Проте будь-який приклад – це один і той самий тяжкий урок: справедливість є процесом, який вимагає часу. Найважче буде реалізувати діяльність цієї Комісії, адже Росія ніколи не сплатить добровільно за спричинені нею руйнування. Саме тому потрібна підтримка якомога ширшої міжнародної спільноти, зокрема збереження тиску із боку учасників Міжнародної конференції зі створення Компенсаційної комісії.
Пане Берсе, ви можете розраховувати на повну підтримку з боку Європейського Союзу. Сьогодні я оголошую про виділення підтримки Євросоюзом у розмірі 1 мільйона євро на створення Міжнародної компенсаційної комісії. Доки Росія відмовлятиметься припинити війну, доти кількість вимог про компенсацію зростатиме. Ми щодня спостерігаємо за тим, як Росія майже винятково завдає ударів по цивільних цілях. Вона обирає місця, де може завдати максимальної шкоди мирному населенню. Це йде всупереч міжнародного гуманітарного права.
Протягом вихідних понад мільйон домогосподарств залишилися без електроенергії через російські удари по енергетичній інфраструктурі. Сім'ї опинилися в повній темряві саме тоді, коли температура опустилася нижче нуля. Це було зроблено не випадково, а навмисно.Терористична тактика, якої дотримується Росія, – це безжальна схема заморожування міст, руйнування будинків, злому волі людей, яких вона прагне знищити. Проте такий підхід зазнав невдачі, і нам потрібно переконатися, що й надалі він не призведе до успіху. Ми робимо це, посилюючи тиск на Росію та зміцнюючи обороноспроможність України.
Буквально позавчора ЄС наклав нові санкції на російських нафтотрейдерів і кораблі тіньового флоту. Такі кроки допомагають позбавити Москву коштів для ведення війни. Паралельно ми також розбудовуємо нормативно-правову базу, аби притягнути Росію до відповідальності за її війну та злодіяння, а також за злочин агресії.
Така робота надсилає чіткий сигнал для потенційних агресорів: якщо ви розпочинаєте війну, вас притягнуть до відповідальності.
Дякую.
Покликання на відео: https://audiovisual.ec.europa.eu/en/media/video/I-282709
Питання/відповіді
Пані Каллас, останні два дні ви говорили, що досягти рішення про використання заморожених активів у якості репараційного кредиту для України є доволі складним процесом. Чи таким складним це залишається й дотепер і чи таким воно є через частково тиск Сполучених Штатів?
Це складно, тому що у нас 27 країн, 27 демократій – саме тому часто рішення, які ми приймаємо, даються нам дуже складно. Ми знаходимося у тій точці, де наші бельгійські колеги зазнають неймовірного тиску з багатьох сторін. У мене таке відчуття, що чим швидше ми знайдемо це європейське рішення, тим швидше тиск від Бельгії фактично зникне. Адже потім це буде бельгійське рішення, що означає, що, якщо ви не задоволені рішенням, ви можете подати позов до суду проти Європейського Союзу, оскільки Бельгія просто дотримується права. Саме тому це в інтересах усіх нас у Європейському Союзі, а також в інтересах України – зробити все зараз і більше не зволікати.
Ви зазначили про Конвенцію, яка дарує надією сотням тисяч жертв. Чи можете Ви трошки співвіднести себе з ними? Чи можете поставити себе на місце людини в Україні, яка прагне певної компенсації? Що Ви хочете їм сказати?
Зі свого боку можу сказати людям таке: ми не забули про ваші страждання. Для будь-якого миру повинна бути відповідальність. Ми ставимося до цього вкрай серйозно. Саме тому ми просуваємося з Компенсаційною комісією. Водночас також ми просуваємося з питанням Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України та воєнних злочинів. Оскільки для будь-якого миру – якщо ви подивитеся на історію по всьому віту – відповідальність та справедливість є вкрай важливими для людей. Справа навіть не в тому, що ви отримаєте компенсацію за повну завдану шкоду – яку також не можна виміряти цифрами, – а в тому, що існує відповідальність, справедливість. Щоразу, коли ви розмовляєте з людьми, які постраждали в різних війнах, вони також хочуть бачити відповідальність тих, хто завдав їм цієї шкоди. Саме цього ми тут прагнемо.