Заява для медіа Високої представниці Каї Каллас після зустрічі у форматі «Групи п’яти» (E5)
Дякую, Борисе. Дякую, що зібрали всіх нас. Дякую всім за дійсно плідну й відкриту дискусію.
Також я хочу подякувати Німеччині за подальше збільшення підтримки України з наступного року – рішення про підвищення суми щорічної допомоги до 11,5 млрд євро надсилає сильний сигнал підтримки. А лідерство Німеччини щодо України рятує життя й слугує прикладом для решти Європи.
Я буквально щойно повернулася із зустрічі міністрів закордонних справ Групи семи (G7), де всі погодилися з тим, що негайне і повне припинення вогню є пріоритетом. Однак зараз Росія взагалі не прагне переговорів. Щоразу, коли світ простягає руку, Росія відповідає ракетами. Нещодавні атаки Росії дають чітко зрозуміти: Росія здійснює тиск через війну, і така закономірність постійно повторюється.
Наступного року Україна потребуватиму більше фінансування. Існує кілька варіантів щодо цього. Проте використання знерухомлених російських активів – найбільш очевидний шлях підтримки української оборони. Також це спосіб показати Росії, що час не на її боці. Підтримка України – це вигідна пропозиція у порівнянні з ціною перемоги Росії.
Війни програє той, у кого першим закінчуються гроші або солдати. Саме тому ми продовжуємо здійснювати тиск на Росію за допомогою санкцій. Триває робота над 20-м пакетом санкцій, і очевидно, що санкції працюють ліпше, коли їх також підтримують наші міжнародні партнери. Нещодавні санкції США вже позбавляють Росію прибутків, які вона використовує для фінансування війни. Наші санкції б’ють по Росії саме там, де болить.
Сьогодні ми також обговорили питання збільшення гібридних атак проти Європи: саботажу, кібератак, вторгнення дронів, що трапляються ледь не щодня. Ми не можемо прийняти це як нову нормальність.
Щоб протистояти гібридним загрозам і відновити стримування, ми повинні співпрацювати систематично. Щодо Європейської оборонної готовності, то ЄС презентував чітку дорожню карту, щоб заповнити прогалини, які стосуються спроможності, у дев’яти сферах. Тепер розпочинається відповідна робота. Безперебійна військова мобільність є вкрай важливою для оборонної готовності Європи. Ми повинні мати можливість переміщати війська та військову техніку там, де ми їх потребуємо, і тоді, коли ми їх потребуємо.
Поточного тижня ми разом із Єврокомісією представимо план з покращення військової мобільності. Він міститиме, зокрема, пропозиції щодо забезпечення наших доріг, мостів, тунелів, залізничних колій, аеропортів та інших інфраструктурних проєктів здатністю справлятися з масштабними військовими переміщеннями, об'єднювати транспортні ресурси для взаємодопомоги, коли це буде потрібно, та пришвидшувати процес отримання дозволів на переміщення військ по Європі.
Шановний Борисе, дозвольте ще раз подякувати за цю зустріч у Берліні. Я дякую за те, що Німеччина відіграє ключову роль в українській обороні та обороні нашого союзу. Дякую!
Запитання/відповіді
Можете, будь ласка, пояснити основне послання цієї зустрічі? Звісно, це вкрай сильний та видимий знак, що ви стоїте тут усі разом. Водночас, коли ви говорите про плани ЄС з підвищення військової мобільності, пані Каллас, як це пов’язано з планами НАТО? І як ви прагнете уникнути плутанини між різними інституціями?
Це доповнює план НАТО. Ми знаходимося на постійному контакті з Альянсом, щоб не дублювати наші дії, проте натомість намагаємося зробити свій внесок. У нас є готові військові плани НАТО, але також у нас є всі країни-члени, які повинні виконати ці цілі спроможностей. І саме тому ми також прийшли з ідеєю Коаліцій спроможностей, адже існує багато можливостей, які занадто дорогі, аби їх закуповувала лише одна країна; водночас вони також відповідають військовим цілям НАТО для тих країн, які потім співпрацюють. Тож, жодного дублювання у цьому контексті. Що стосується військової мобільності, доріг, мостів, то країни-члени мають їх будувати. Але вони також мають відповідати цим планам, щоб країни-члени могли переміщувати військові сили з того місця, де вони знаходяться, туди, де вони їм потрібні, і коли їм це потрібно. Тож це, безумовно, доповнює те, що робить НАТО. Дякую.
Моє питання стосується Китаю, адже він, окрім Росії, також становить загрозу нашій безпеці. Китайці вкрай активні в Арктиці, а також залучені у війну Росії роти України. Тож, чи ви піднімали тему Китаю під час вашої зустрічі?
Китай – ключовий рушій війни Росії проти України. Позаяк нас також турбують інші речі, пов’язані з Китаєм. Зокрема, це стосується їхньої практики економічного примусу, яку вони використовують; також ми спостерігаємо використання торгівлі як зброї (weaponisation of trade), до якої ця країна вдається. Наприклад, коли йдеться про критично важливу сировину, яка також необхідна для нашої оборонної промисловості. Ми побіжно торкнулися питання того, що, аби позбутися старої залежності, нам слід бути дуже обережними, щоб не створювати нової, яка також може нам зашкодити. Тож, дуже коротко, так, ми обговорили це. Дякую.
Ви знаєте про нещодавню дронову атаку на Київ, яка призвела до загибелі людей. Моє питання таке: чи розглядатиме ЄС – або принаймні ви у форматі «Групи п’яти» – можливість підтримки України у захисті її повітряного простору з європейської території, а саме західних областей країни? Наприклад, за допомогою систем захисту великої дальності з європейської землі – аби, зокрема, вивільнити для України системи захисту для ключових міст.
Звісно, це країнам-членам вирішувати, яку військову допомогу надавати Україні. Очевидно, що Україна потребує більше повітряного захисту. Як уже зазначалося, 93% російських цілей припадає на цивільні об’єкти. Таким чином, аби захистити свою країну – і ми про це говорили, – українці потребують посилення протиповітряної оборони, їм потрібно більше боєприпасів. Що ми можемо зробити більше в цьому аспекті, адже це реально терміново? Росія прагне показати, що здатна перевершити нас; натомість ми маємо спростувати це. Ми підтримуємо Україну у спосіб, що дозволяє їй захищати власний народ. Однак, коли йдеться про конкретне устаткування щодо протиповітряної оборони, то її мають країни-члени, а Європейський Союз –ні. Тому саме країни-члени мають вирішувати, чи надавати її.
Посилання на відео: https://audiovisual.ec.europa.eu/en/media/video/I-280650