Заява для преси Високого представника/Віцепрезидента Жозепа Борреля за підсумками зустрічі з Міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою

Виголошена версія може відрізнятися!



Раді знову вітати вас.

Радий вітати мого друга Дмитра Кулебу, Міністра закордонних справ України, тут, у Європейській службі зовнішніх справ.

Дмитро Кулеба регулярно відвідує засідання Ради із закордонних справ – ви також візьмете участь у наступному засіданні в грудні, – але важливо було також зустрітися сьогодні особисто на двосторонньому рівні.

Конфлікт у Газі займає важливе місце на міжнародному порядку денному, але я хотів запевнити міністра Кулебу, що це не відволікає нас від нашої непохитної та беззастережної підтримки України.

Вчора я був у Барселоні разом із міністрами Арабських країн. Безумовно, ми звертаємо увагу на ситуацію в Газі, але не забуваємо про те, що відбувається в Україні.

І я розмовляв зі своїм другом Кулебою, кажучи, що скоро буде два роки відтоді, як ми разом відвідали Донбас, за деякий час до початку війни. Сьогодні виповнюється майже 650 днів з моменту, коли Росія розпочала незаконне та повномасштабне вторгнення в Україну.

Звичайно, Росія намагається використати трагедію в Газі, щоб завдати Україні ще більше руйнувань і страждань, сподіваючись, що увага світу прикута десь до інших місць, що увагу світу відволікає інша трагедія. Саме так це нещодавно зробили з масованою атакою на Київ цими вихідними. Це була – якщо я не помиляюся – найбільша повітряна атака на Київ з початку війни.

Сьогодні я висловив Дмитру Кулебі нашу рішучу відданість продовжувати підтримувати Україну та допомагати їй давати відсіч агресору.

Для цього, якщо говорити конкретно, завершується робота над 12-им пакетом санкцій. Я представив його міністрам. Комітет постійних представників (COREPER) обговорює деталі. Я сподіваюся, що він буде схвалений найближчим часом, аби винести його на розгляд Ради міністрів закордонних справ у грудні.

Ми просунулися у своїх безпекових зобов’язаннях для України. Рада затвердила рамки.

Сьогодні ми почали їх обговорювати. Наступного тижня заступник Генерального секретаря зі спільної безпеково-оборонної політики Чарльз Фріс з Європейської служби зовнішніх дій поїде до Києва, щоб поділитися цим з нашими українськими колегами. Тоді я зможу представити їх Раді Європейського Союзу до кінця року.

Щойно країни-члени погодилися збільшити фінансування додаткової підтримки для навчальної місії Україні (EUMAM Ukraine), що є однією з найуспішніших місій, які ми проводили. Це приблизно на 200 мільйонів євро більше, відповідно до збільшення обсягу та складності навчальної діяльності цієї місії, що підготувала вже 34 000 солдатів. Це найбільший постачальник послуг з навчання Україні.

Дозвольте підсумувати: це приблизно 27 мільярдів євро спільної військової допомоги Європейського Союзу та країн-членів Україні. Це важливий внесок в обороноздатність України.

Але я знаю, що ми повинні робити більше і швидше. Я завжди кажу що, коли говорю про Україну: «більше» і «швидше» — ключові слова, що я завжди використовую.

Тому що Путін точно використає зиму, щоб продовжити терор проти мирних жителів України та атакувати її енергетичну інфраструктуру.

Крім того, два дні тому були 90-ті роковини Голодомору в пам’ять про спричинення радянською Росією штучного голоду в Україні, який убив 1 мільйон людей.

Сьогодні Росія продовжує використовувати голод, зиму та енергію для нападу на український народ.

На нашій зустрічі ми зосередилися на трьох ключових питаннях.

Як я вже сказав, ми розпочали нашу дискусію із обговорення довгострокових безпекових зобов’язань Євросоюзу перед Україною. Вони охоплюватимуть безпеку, оборону, ширші аспекти, такі як фінанси, реконструкція, торгівля та гуманітарна підтримка, санкції та підзвітність.

По-друге, ми обговорили шлях України до членства в Європейському Союзі. Це, зрештою, є найкращою гарантією безпеки, що ЄС може запропонувати Україні: членство.

Ми обговорили наступні кроки після рекомендації щодо відкриття переговорів про вступ, що ми її зробили в Європейській Комісії.

По-третє, ми обговорювали Формулу миру України. На останній зустрічі на Мальті в жовтні понад 65 країн зібралися, щоб продемонструвати постійну підтримку світовою спільнотою цієї Формули миру, яка є єдиною всеосяжною основою для справедливого та сталого миру.

Це те, про що ми сьогодні говорили.

Ще раз дякуємо Дмитру, що завітав до нас.

Україна є частиною сім’ї Європейського Союзу, і ми тут, щоб підтримувати одне одного. Не тільки Євросоюз Україну, але й Україна ЄС.

Дякую вам.

Запитання та відповіді

Запитання: Пан Лавров, міністр закордонних справ Росії, збирається брати участь у засіданні Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ). Україна не братиме участі, як і багато країн. Пане Високий представнику, що Ви збираєтеся обговорювати з паном Лавровим, якщо збираєтеся щось обговорювати?

У мене є певний досвід дискусії з паном Лавровим у складних умовах. Я поїду на засідання ОБСЄ. Нам потрібно поїхати. Ми з країнами-членами ЄС є членами цієї організації, і ми повинні представляти свої погляди та протистояти поглядам Росії. Отже, я поїду. У мене не буде можливості подискутувати з міністром Лавровим, оскільки мені доведеться відразу повернутись, щоб взяти участь у засіданні Європейського оборонного агентства (EDA). Але я не хочу, щоб місце Європейського Союзу було порожнім. Я буду там завтра ввечері, щоб долучитись до вечері, а наступного дня повернуся. Росія представить свою точку зору, а ми, європейці, маємо свою. Але я не буду з ним вести пряму дискусію.

Запитання: Деякі аналітики кажуть, що в кімнаті є слон, що називається «втомою» від війни з Україною. Високий представнику Боррелю, чи отримуєте Ви якісь сигнали від столиць? Чи отримуєте Ви претензії з боку країн-членів щодо сприяння будь-яким переговорам про припинення війни?

Погляньте, кімната повна слонів. У нас є кімната, переповнена великими проблемами та великими запитаннями. І, безумовно, перспектива війни в Україні – одне з найважливіших питань, що ми з ними маємо справу. Але, відверто кажучи, я не бачу жодних ознак від країн-членів того, що ви називаєте «втомою».

Всі хвилюються. Усі визнають успіхи українців – про деякі з них не говорять, тому що ви зосереджені на військовому контрнаступі. Але, наприклад, великий успіх експорту зерна з України узбережжями, що працює: я не знаю, скільки кораблів – може, Ви, міністре Кулебо, згадаєте цифру – пройшло цим шляхом вивозу зерна, уникаючи атак російського флоту.

Військово-морський флот Росії витіснили з акваторії Чорного моря, і ми відкрили – вони відкрили – лінію навігації. Більше ніхто не говорить про угоду з експорту зерна, оскільки вона була вирішена завдяки військовому потенціалу українців, які витіснили російський флот за свої кордони, зі свої вод. І вони досягли іншого берега Дніпра. Отже, всі дивляться на чергову війну і, можливо, не розуміють точно, щó за можливість протистояти є в українців.

І я впевнений, що країни-члени надалі підтримуватимуть Україну, тому що для нас це екзистенційне питання. Ми не можемо дозволити собі втомлюватися. Ми не можемо собі цього дозволити, тому що це також і наш обов’язок.

Покликання на відео: https://audiovisual.ec.europa.eu/en/video/I-249813