Заява Президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн разом з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте

Дорогий Марку,

Раді вітати Вас на нашій п'ятій безпековій зустрічі Колегії Єврокомісії. Ми скликали цю зустріч, щоб обговорити безпекову ситуацію в Європі та вислухати Ваші думки. Збереження миру завжди було ключовим завданням Європейського Союзу, і хоча інструменти з часом змінювалися, мета залишалася незмінною. Минуло вже 3 роки і 7 місяців відтоді, як Росія вторглася в Україну. Україна продовжує чинити опір на полі бою, практично не поступаючись територією цього року. За останні 1000 днів Росія захопила лише 1% території України. І це попри те, що понад чверть мільйона росіян загинули на полі бою цього року. До того ж Росія зазнає дедалі більшого економічного тиску. Відсоткові ставки становлять 17%, а інфляція — значно перевищує 10%. Я твердо переконана: ми перебуваємо на етапі, коли рішучі дії з нашого боку можуть призвести до переломного моменту в цьому збройному конфлікті. 

За останні місяці ми вже зробили безпрецедентні кроки. У нашій «Білій книзі» визначено стратегічний напрям і пріоритети. Ми також запропонували нові шляхи фінансування оборони. Наш спеціальний інструмент SAFE запрацював у рекордно стислі терміни. Завтра на неформальному засіданні Європейської Ради ми обговоримо подальші дії.

Щодо європейської оборони я бачу три актуальні теми. По-перше, спроможності. Ми маємо єдиний набір сил, призначених для виконання різних місій — НАТО, ЄС, ООН чи Коаліції охочих. Тому, у тісній співпраці з НАТО, нам потрібні взаємосумісні спроможності. Для досягнення цього ми потребуємо більше спільних закупівель. По-друге, нам потрібні флагманські оборонні проєкти. Наприклад, у межах флагманського проєкту «Варта східного флангу» (Eastern Flank Watch) ми повинні діяти вже зараз. Європа має дати сильну та єдину відповідь на вторгнення російських безпілотників на наші кордони. Саме тому ми пропонуємо негайні заходи для створення «стіни дронів» у межах «Варти східного флангу». Ми повинні швидко рухатися вперед — разом з Україною та в тісній координації з НАТО. І по-третє, нам потрібна Готовність оборонної промисловості: посилена, стійка та інноваційна європейська оборонна промисловість є ключем до нашої обороноздатності. Промисловість повинна працювати швидко і в великих масштабах, а також виробляти найсучасніше військове обладнання. У стислій формі це наш попередній огляд деяких ключових елементів із проєкту концептуального документа. За два тижні ми представимо повну версію нашої дорожньої карти «Готовність 2030».

Нарешті щодо України. Ми просуваємося в кількох напрямах роботи. По-перше, ми посилюємо економічний тиск на Росію. Наші санкції діють. Очікується, що зростання ВВП Росії сповільниться з 4,3% у 2024 році до 0,9% у 2025 році. Ми маємо посилити тиск. З цією метою ми запропонували новий пакет санкцій із жорсткими заходами у сфері енергетики, фінансових послуг і торгівлі. Одним із ключових його елементів є заборона імпорту скрапленого природного газу з Росії. По-друге, ми маємо надати військову допомогу Україні. Якщо ми й надалі вважаємо, що Україна є нашою першою лінією оборони, нам потрібно посилити військову підтримку Україні. Конкретно, ми домовилися з Україною, що загалом 2 мільярди євро буде витрачено на безпілотники. Це дозволить Україні розширити свої виробничі потужності з виготовлення дронів і дасть змогу ЄС скористатися перевагами цієї технології. Саме тому я висунула ідею Репараційного кредиту на основі заморожених російських суверенних активів. Цей кредит надаватиметься не одним платежем, а траншами та за певних умов. Ми також посилимо нашу власну оборонну промисловість, забезпечивши використання частини кредиту для закупівель в Європі та спільно з Європою. Важливо зазначити, що активи не будуть конфісковані. Україна повинна буде повернути кредит, за умови що Росія виплатить репарації. Відповідальність має понести винуватець.

Дорогий Марку,

Я з нетерпінням очікую на нашу дискусію, зокрема в контексті підготовки до неформального засідання Європейської Ради.