Page language:
Українська

Зі зростанням напруженості на наших східних кордонах, єдність – наша сила

31.01.2022

Увесь минулий тиждень ми не припиняли нашої роботи, пов’язаної з європейською безпековою ситуацією та агресивними діями Росії. Зокрема, відбулася зустріч міністрів закордонних справ країн-членів ЄС; США і НАТО надіслали у письмовій формі свої відповіді на “проєкти договорів” від Росії. Ми й надалі дотримуватимемося нашого двоєдиного підходу дипломатії й стримування, а також розширюватимемо нашу допомогу Україні.

Криза, пов’язана з Росією та Україною, знаходиться в центрі сьогоднішньої геополітичної напруженості. Нарощування військової присутності Росії на кордоні з Україною розширилося: зокрема, йдеться про підготовку військових навчань у Білорусі, які пройдуть всього лише за 18 кілометрів від українського кордону. Крім того, Москва оголосила про військово-морські навчання із залученням свого флоту – наприклад, у Північній Атлантиці, неподалік від узбережжя Ірландії; також Росія проводитиме військові навчання всередині своєї країни.

Стосовно нас, то минулого понеділка міністри закордонних справ країн-членів ЄС формалізували наші рішення, ухвалені у Бресті. У них ми вкотре підтвердили нашу єдність у протистоянні спробам Росії відновити лінії розмежування на нашому континенті. Такі спроби нагадують прагнення повернутися до «сфер впливу», що є абсолютно неприйнятними і не мають права на існування у ХХІ столітті. З міністрами ми погодили ключові елементи, якими ми керуватимемося під час застосування наших дипломатичних зусиль, аби переконати Росію стати на шлях діалогу.

Активізація дипломатичних зусиль

Під час зустрічі міністрів із закордонних справ країн-членів ЄС відбувся предметний діалог із Держсекретарем США Ентоні Блінкеном. Трансатлантична єдність є надважливою, і ми продовжуємо нашу тісну координацію і співпрацю – так, як ми власне й робили під час усього цього процесу.

«Сполучені Штати Америки та Європейський Союз постійно координують свої дії, інформуючи одне одного та обговорюючи наступні кроки»

Дехто висловлює розчарування з приводу того, що мовляв, Європейський Союз відсутній у дипломатичному процесі, який стосується російсько-українського конфлікту. Ці люди говорять щось на кшталт: «ЄС не за столом [перемовин]». Те, що ЄС, справді, не був за столом початкових двосторонніх перемовин між США і Росією та НАТО і Росією, абсолютно не означає, що Євросоюз відсутній у ширшому та багаторівневому циклі дипломатичних дискусій. ЄС і США постійно координують свої дії, інформуючи одне одного та обговорюючи подальші кроки. Я перебуваю на постійному контакті з Держсекретарем США. Разом з ним нещодавно ми провели також розмову з Генеральним секретарем НАТО і Міністром закордонних справ Польщі (країни, яка наразі головує в ОБСЄ), а також з Міністром закордонних справ України. Звісно, я також постійно підтримую тісний зв’язок зі своїми французькими й німецькими колегами щодо дискусій у рамках Нормандського формату (який містить в собі Францію, Німеччину, Україну та Росію). Дуже важливо, що такий формат – уперше з 2019 року – відновився минулої середи в Парижі – й він має продовжитися найближчими тижнями у Берліні.

За результатами цієї тісної трансатлантичної координації США і НАТО в середу надіслали свої письмові відповіді на вимоги Росії, що були оприлюднені нею в грудні минулого року. Держсекретар Блінкен та інші американські високопосадовці публічно дали зрозуміти, що відповідь містить повторну згадку про занепокоєння діями Росії, які підривають європейську безпеку, принципову і прагматичну оцінку питань, щодо яких Росія висловила занепокоєння, а також пропозиції стосовно питань, щодо яких можна знайти спільну мову.

Я вітаю пропозиції США та НАТО; потенційно – за умови добросовісної участі сторін у переговорах – вони можуть посприяти посиленню безпеки в Європі. Вони також можуть стати вирішенням питань, щодо яких Росія висловила своє занепокоєння, шляхом встановлення взаємних зобов’язань.

Ми прагнемо підвищення прозорості та збільшення рівня довіри, водночас підкреслюючи необхідність дотримання засадничих принципів, на яких заснована безпека Європи, зокрема поваги до національного суверенітету і територіальної цілісності європейських держав, а також права держав обирати власні механізми безпеки та приєднуватися до альянсів. Спори повинні вирішуватися мирним шляхом без погрози силою чи її застосування.

«Ми віддаємо перевагу дипломатії і готові рухатися вперед у разі деескалації Росією агресії щодо України та її прихильності до дискусій про безпеку в Європі на основі збалансованого підходу та взаємності».

Наш основний інтерес полягає в тому, щоб розум переважив, і конфлікти, що протягом останніх років сприяли посиленню недовіри та антагонізму в Європі, вирішувалися шляхом переговорів. Європа, як і Сполучені Штати, обирає мирний шлях вирішення конфліктів через переговори і запрошує Росію обрати цей шлях, а не шлях збройної агресії. Ми віддаємо перевагу дипломатії і готові рухатися вперед у разі деескалації Росією агресії щодо України та її прихильності до дискусій про безпеку в Європі на основі збалансованого підходу та взаємності.

Більша підтримка ЄС Україні

Паралельно ЄС значно збільшив фінансову допомогу Україні. Після того, як від 2014 року ЄС виділив Україні понад 17 мільярдів євро, Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн минулого понеділка оголосила про виділення нового пакету фінансової допомоги. Він складається як з екстрених позик, так і з грантів. Згаданий пакет допомоги передбачає надання екстреної макрофінансової допомоги у розмірі 1,2 мільярда євро для задоволення поточних фінансових потреб України. Очікується, що Європейський Парламент і Рада ЄС схвалять виділення даного пакету найближчим часом.

Що стосується безпеки та оборони, то минулого місяця ми вирішили використовувати Європейський механізм підтримки миру (European Peace Facility) для підвищення стійкості української армії. Зараз ми активізуємо нашу роботу над тим, як краще розширити нашу підтримку України у реформуванні її вищої військової освіти. Я сподіваюся, що країни-члени ЄС незабаром зможуть домовитися про ці методи, і ми зможемо почати роботу.

Протидія дезінформаційним кампаніям Кремля

Водночас посилюється кремлівська дезінформація навколо України. Вона має на меті створити дуже оманливе враження про Росію у облозі, оточену НАТО та Заходом, які цинічно штовхають Україну до конфлікту з Росією. Прокремлівські наративи зображають Київ маріонеткою, керованою Заходом, що прагне війни і готує провокацію для початку військової операції задля повернення власної території.

Окрім того, що такі наративи абсолютно неправдиві, вони посилюють напруженість, мають на меті посіяти непевність і розгубленість серед людей та створити небезпечні приводи для ескалації дій. У рамках нашої боротьби проти дезінформаційних кампаній з боку прокремлівських медіа, наші експерти виявили та розвінчали понад 5000 кейсів, спрямованих на Україну. Ми розкрили сім найпоширеніших і найнебезпечніших міфів про Україну.

Ми тісно співпрацюємо з українською владою та громадянським суспільством, щоб надати технічну та фінансову підтримку для протидії іноземним інформаційним маніпуляціям та втручанню Нещодавно створений український Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки вже показав хороші результати за перші місяці роботи і розвиватиметься далі. Україна у цій сфері може й надалі розраховувати на Євросоюз.

Фронт кібербезпеки

Окрім примусових дій проти України, проти неї також відбулася кібератака. Цього місяця низка українських урядових вебсайтів і сервісних платформ були зламані оманливими повідомленнями, і, що ще гірше, деструктивні елементи були виявлені в деяких державних ІТ-системах та у системах в інших суспільних сферах.

Кібератаки рідко використовують лише для того, щоб завдати шкоди технічним системам. Вони також мають на меті викликати психологічний ефект, аби делегітимізувати українську владу та поширювати недовіру та страх серед населення.

На щастя, українська влада швидко відреагувала та виправила ситуацію. Це був добрий приклад стійкості українського суспільства перед тиском з яким воно зіштовхується. ЄС активно підтримує Україну в боротьбі з кіберзагрозами. Окрім кібердіалогу між Україною та ЄС, ми також налагодили міцну співпрацю, що дозволяє нам допомогти Україні у підвищенні її захисту від кіберзагроз та атак.

 

Найнебезпечніший момент після холодної війни

Як я вже сказав раніше цього тижня, сьогодні ми переживаємо найнебезпечніший момент після холодної війни. Водночас ми повинні уникати подальшої ескалації; ми також маємо прислухатися до закликів президента Зеленського і уникати паніки. У цьому ключі ми домовилися на минулотижневому засіданні Ради міністрів закордонних справ зберегти нашу дипломатичну присутність у Києві незмінною.

"Росія веде психологічну війну проти нас, — а, отже, ми повинні зберігати спокій".

Росія веде психологічну війну проти нас, — а, отже, ми повинні зберігати спокій. У цьому протистоянні ми робимо все, що в наших силах, аби дипломатія працювала, використовуючи всі можливі шляхи. У цьому контексті я засуджую рішення російської влади, оголошене в п’ятницю, щодо заборони в’їзду до Росії певній кількості (ми не знаємо точно, якій саме) представників країн-членів та установ ЄС. Це рішення не має жодного юридичного обґрунтування, воно не було ухвалено у прозорий спосіб, і тому матиме відповідну реакцію. Такими рішеннями Росія продовжує підживлювати атмосферу напруженості в Європі замість того, аби сприяти деескалації.

Якщо дипломатія не спрацює, ми теж будемо до цього готові. А тому ми розглядаємо всі варіанти, і будемо підвищувати нашу стійкість до загроз, зокрема шляхом співпраці зі США, Катаром та Азербайджаном у питанні постачання газу - якщо Росія вирішить скоротити або припинити поставки.

У рамках нашої роботи над стримуванням ми просунулися в підготовці до високоефективного реагування, яке завдасть серйозних втрат російській економіці та її фінансовій системі. Ми також розглядаємо заходи з експортного контролю, що мали б довгостроковий ефект, відмовляючи таким чином Росії в товарах, які їй потрібні для виконання своїх стратегічних амбіцій. У Раді ЄС держави-члени прийматимуть рішення на основі пропозиції від мене, як Високого представника Євросоюзу. Я тісно співпрацюю з Комісією, аби гарантувати, що наша спільна пропозиція щодо впровадження заходів негайно послідує за моєю першою пропозицією щодо введення економічних та фінансових санкцій, аби в разі потреби рішення було прийнято якомога швидше.

Як я сказав під час свого візиту в Україну на початку січня, Європейський Союз не відмовиться від підтримки суверенітету України, її територіальної цілісності та її права на самовизначення. Україна – це наш партнер і країна-сусід: її безпека – це наша безпека.

Більше дописів у блозі Верховного представника ЄС Жозепа Борреля