Коментарі для преси Комісара ЄС з питань сусідства і розширення Олівера Варгеї після неформальної Ради з загальних питань
Check against delivery
Перш за все, я хочу подякувати головуванню Швеції за те, що звернулися до мене та запросили. Я був дуже радий бути на обіді разом із членами Ради з загальних питань, на якому я зі слів представив оновлену інформацію, відповідно до виконання зобов'язання, яке ми взяли на себе у грудні. Оскільки, як вам відомо, рік тому Європейська рада ухвалила чітке рішення, що Україні, Молдові та Грузії надається перспектива членства у ЄС. Європейська рада також постановила, що Україна та Молдова вважаються країнами-кандидатами на вступ до Європейського Союзу. Що стосується Грузії, то Європейська рада готова надати їй статус кандидата, щойно пріоритети та умови, які були визначені минулого року, будуть розглянуті та виконані.
Повертаючись до дебатів, які ми мали в грудні минулого року, було отримано чіткий запит від ряду держав-членів про необхідність бачити поступ цих держав у реалізації пріоритетів, встановлених Європейською радою, що зобов'язало Єврокомісію надавати так званий усний звіт. Зазвичай ми ніколи цього не робимо, бо в нас є регулярний щорічний цикл звітності, який намагаємося не порушувати. Для підготовки такого звіту потрібно проводити велику роботу, і саме тому, фактично на винятковій основі, ми взяли на себе зобов'язання надавати Раді оновлений звіт про поточний стан справ в усній формі.
Усний звіт, як я вже сказав, пов'язаний з пріоритетами, що були встановлені минулого року для трьох держав. Тож тут не йдеться про весь процес вступу як такий. Не про всі критерії вступу. Це значно вужчий обсяг даних, ніж той, що ми робимо на сьогодні. Черговий, ширший обсяг звітності, який охоплює всі напрямки, як завжди, очікується в жовтні цього року, і він охопить не тільки ці три держави, а й шість держав Західних Балкан.
Отже, перш ніж я зачитаю підсумок того, що я передав міністрам (оскільки було також чітке прохання з боку міністрів – зробити цю інформацію якомога більш публічною), я хочу пояснити вам принцип використання різних категорій. Умовні позначення, так би мовити, які ми застосовували під час підготовки звіту. Отже, ми маємо загалом п'ять категорій:
- Перша — це «відсутність прогресу», а це означає, що країна ще не почала діяти в напрямку реалізації відповідного пріоритету.
- Далі йде категорія «обмежений прогрес», яка означає, що реалізацію було розпочато, але вона поки що перебуває на ранній стадії.
- Потім іде категорія «певний прогрес». Вона означає, що було реалізовано ряд заходів, але виконання важливих з них досі очікуються, тобто загалом було виконано менше половини завдання.
- «Належний прогрес» означає, що було реалізовано важливі заходи, але виконання деяких з них досі очікується, хоча, в цілому, більш ніж половину завдань було виконано.
- І, нарешті, ми маємо категорію «виконано», яка означає, що всіх заходів було вжито, і ми вважаємо цей крок таким, що був здійснений.
З огляду на це роз'яснення, хочу пояснити вам те, що ми представили Раді.
По-перше, дозвольте мені почати з України. У випадку України було визначено 7 кроків або пріоритетів у червневому висновку Європейської ради, виходячи з нашої пропозиції та на основі пропозиції Європейської комісії. На цей час ми вважаємо, що з цих 7 пріоритетів Україна вже виконала 2.
Перш за все, вони успішно підійшли до реалізації реформи двох ключових керівних органів правосуддя; це був Крок 2: Вища рада правосуддя та Вища кваліфікаційна комісія суддів вже працюють після проведеного меритократичного конкурсного відбору.
Другий приклад, де ми вважаємо, що пріоритет було реалізовано, — це сфера засобів масової інформації, тобто Крок 6. Було прийнято ключове законодавство про засоби масової інформації, що повністю відповідає нашій Директиві ЄС про аудіовізуальні медіа-послуги.
Прогрес у впровадженні інших кроків рухається в належному напрямку, як ми говоримо в Брюсселі, і це означає, що робота виконується вчасно, і ми працюємо на цим разом з Україною.
Україна досягла належного прогресу у реформуванні Конституційного Суду — це Крок 1, в рамках якого вони прийняли необхідний закон у першому читанні. На нашу думку, цим законом встановлюється цілісний процес, але поки що говорити про це передчасно, оскільки по цьому закону все ще очікується прийняття Верховною Радою України в другому читанні, ще до 24 червня бо до нього можуть бути внесені зміни. Важливо, що в цьому процесі повинна бути повністю підтверджена вирішальна роль членів, номінованих на міжнародному рівні, як це було запропоновано урядом. Тепер нам потрібно, щоб Україна зосередилася на прийнятті законопроєкту в другому читанні, щоб він повністю відповідав пропозиціям уряду разом з рекомендаціями Венеційської комісії.
Україна досягла певного прогресу в інших чотирьох кроках, а саме в боротьбі з корупцією, відмиванням грошей, деолігархізації та у питанні прав національних меншин.
Щодо антикорупційних заходів, ми побачили певний прогрес у призначенні нових керівників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Тепер Україні потрібно створити надійний реєстр судових справ та винесених вироків, а також забезпечити стійку боротьбу з корупцією. Для цього Україні слід вжити подальших системних кроків, зокрема відновити електронну систему декларування активів та реалізувати прийняту державну антикорупційну програму.
Щодо боротьби з відмиванням грошей, Україна повинна, з одного боку, прийняти проєкт закону про відновлення роботи FATF (Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей), надати відповідне визначення політично значущих осіб, а з іншого боку, продовжити узгодження законодавства зі стандартами FATF, наприклад, у таких сферах, як віртуальні активи, фінансові розслідування або цільові фінансові санкції.
Щодо деолігархізації, Україна має Плану заходів щодо запобігання зловживанню надмірним впливом особами, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархами), який включає системні реформи в ключових сферах, і тепер нам потрібно, щоб це було реалізовано відповідно до рекомендацій Венеційської комісії стосовно антиолігархічного закону, зокрема, шляхом юридичного призупинення імплементації закону під час війни та визначення пріоритетності системних законів/заходів проти олігархів, а це потребує негайного виконання.
Стосовно питання національних меншин, Україні необхідно виконати рекомендації, викладені у висновку Венеційської комісії, який було отримано цього місяця. Вони стосувалися закону про нацменшини, зокрема щодо використання мов нацменшин у суспільному житті, органах державної влади, засобах масової інформації та літературі. У своєму висновку Венеційська комісія також нагадала, що Україна має також врахувати попередні рекомендації Венеційської комісії щодо Закону про освіту та Закону про державну мову. Ці рекомендації були надані у 2017-му та 2019-му роках. Крім того, 11 червня Україна ухвалила закон, яким продовжено на один рік перехідний період для забезпечення освіти мовами нацменшин для учнів, які розпочали навчання до 1 вересня 2018 року. Це повинно дозволити Україні переглянути систему освіти для нацменшин у світлі попередніх рекомендацій Венеційської комісії щодо забезпечення рівних можливостей для людей, які належать до національних меншин, уникаючи непропорційного втручання в їхні права.