Неформальна зустріч міністрів оборони держав-членів ЄС: заява для преси Високого представника Жозепа Борреля

Виголошений текст може відрізнятися!

Доброго дня. Вибачте за запізнення, але, як ви знаєте, засідання Ради ніколи не закінчуються вчасно.

Робота продовжується. Попри літні канікули, можу вам сказати, що робота та міжнародні справи, особливо що стосується східного фронту, а саме війни проти України, не припинялися.

Сьогодні [ми] знову працюємо. Разом з міністрами оборони ми обговорили розвиток нашої політики безпеки та оборони, головним чином з огляду на агресію Росії проти України.

Ці питання слід розглядати з точки зору впливу на глобальне середовище безпеки, в контексті наявності різних гарячих точок по всьому світу, механізмів для розвитку спільних закупівель для наших оборонних можливостей та, насамкінець, нашої конкретної та практичної підтримки Україні задля її можливості продовжувати боротьбу з російськими загарбниками. Міністр оборони України пан [Олексій] Резніков приєднався до нас у режимі відеоконференції та поінформував нас про останні події на лінії фронту, а також про найбільш нагальні потреби та пріоритети української армії.

Ми повинні реагувати на ці потреби, з чим ми одностайно погодилися. Європейський Союз єдиний у підтримці України, а держави-члени залишаються готовими продовжувати підтримувати [Україну] стільки, скільки буде потрібно.

Водночас, зазначені потреби стосуються не лише поповнення запасів військової техніки. В цьому контексті, дані за літній період, що є в нашому розпорядженні та які нам надали наші військові, свідчать про постійний потік військової допомоги.

Мені потрапляли на очі новини про зменшення об’ємів такої допомоги – це зовсім не так. Цифри свідчать про те, що протягом літа підтримка та потік військової техніки в Україну продовжився і навіть збільшився.

Але Україна також повинна мати змогу відновлювати свої сили. Йдеться не просто про війну як таку, а також про те, як вона ведеться, про підготовку солдатів, підготовку військових структур. Наразі втілюються багато ініціатив з навчання військовослужбовців, але потреби величезні. І ми повинні забезпечити узгодженість цих зусиль.

Можу сказати, що всі держави-члени чітко погоджуються з цими міркуваннями. Вони також погоджуються щодо запуску роботи, необхідної для визначення параметрів Місії ЄС з надання військової допомоги Україні.

Я не кажу, що це питання було вирішено сьогодні. У будь-якому разі, сьогоднішня зустріч Ради [міністрів оборони] є неформальною, і в такому форматі Рада не ухвалює рішень. Отже, мова йде не про ухвалення рішення, а про рішення провести підготовчу роботу, яка, звісно, передбачає контакти з українською стороною, з одного боку, та напрацювання юридичних і операційних параметрів, з іншого боку. Метою цих зусиль є створення Концепції антикризового управління, що уможливила б ухвалення необхідного рішення.

Втім, зрозуміло, що нам потрібно діяти швидко та амбітно, [аби] продемонструвати додану вартість та гнучкість, виходячи, як я вже зазначав, з потреб Збройних Сил України. Саме тому Міністр оборони України представив нам сьогодні перелік заходів – тренувальних заходів на різних рівнях та з різним часовим горизонтом (короткострокових, середньострокових, довгострокових) - які їм потрібні. Деякі держави-члени нагадали, що ще до війни вони пропонували вийти з подібною ініціативою, особливо щодо військової освіти високого рівня, а не лише підготовки солдатів.

Таким чином, ми невідкладно продовжимо працювати в тісній координації з державами-членами, з нашими технічними органами, і передусім з Україною, а також з іншими міжнародними партнерами.

Ми також обговорили глобальні наслідки вторгнення Росії разом з представниками ООН, НАТО та Європейського парламенту.

В усьому світі, і зокрема серед наших партнерів на Півдні, ми відчуваємо вплив російської стратегії з використання продовольства, експорту зерна та енергоносіїв у якості зброї. І ми стикаємося – не лише ми, а й увесь світ – зі значним фінансовим тягарем, спричиненим інфляцією та боргом, що стрімко зростають.

Саме тому ми надзвичайно раді бачити, що Угода щодо експорту зерна Чорним морем наразі працює. Вкотре вітаємо Організацію Об’єднаних Націй і вдячні Туреччині. Сьогодні перша партія зерна прибула до Джибуті. Африканський Ріг вкрай потребує зерна з України. Мільйони людей перебувають у жахливій ситуації, оскільки це зерно було досі заблоковане. І ми маємо продовжувати уважно стежити за виконанням цієї вкрай важливої угоди. 

У цьому критично важливому питанні ми тісно співпрацюємо з Організацією Об’єднаних Націй, яка відіграє, безперечно, ключову дипломатичну роль у сприянні переговорам.

НАТО також є частиною дискусії. Наша політична єдність міцна як камінь, а наші зусилля ретельно координуються та взаємодоповнюють одне одного. Від першого дня російського вторгнення Європейський Союз і НАТО стоять пліч-о-пліч та працюють разом на підтримку України. Трансатлантичний зв’язок виявився сильнішим, ніж будь-коли. Знову ж таки, багатосторонність і трансатлантична єдність є нашим найбільшим надбанням для відповіді на виклики, спричинені російською агресією проти України.

Але безпекові виклики стосуються не лише України. Йдеться не лише про війну, яку Путін розв’язав проти суверенітету та територіальної цілісності України. Є й інші сценарії.

Ми вже говорили про Малі та Центральноафриканську Республіку, де Росія посилює свій негативний вплив через ПВК Вагнера, що призвело до порушень прав людини, розкрадання ресурсів та подальшої небезпеки. Російські найманці становлять безпосередню загрозу для людей у цих двох країнах.

Ми також співпрацюємо у Боснії і Герцеговині, де операція ALTHEA продовжує відігравати ключову роль у забезпеченні стабільності та безпеки в країні та в регіоні Західних Балкан, які мають європейську перспективу, але стикаються з низкою проблем. Протягом літа ми працювали над тим, щоб уникнути чергової кризи між Косово та Сербією, і я неймовірно радий, що ці переговори також були плідними. Роль операції ALTHEA набуває все більшого значення з огляду на поточну політичну кризу в Боснії і Герцеговині, а також підживлення регіональної напруженості через іноземне втручання.

Наша відданість Боснії і Герцеговині триватиме.

Врешті – якщо я можу вжити слово “врешті”, адже подібні обговорення ніколи не завершуються – ми провели цікавий обмін думками про те, як підвищити наш оборонний промисловий потенціал. Не можна говорити про оборону, не торкаючись оборонної промисловості й того, як використовувати можливості та отримати економію за рахунок масштабу.

На основі пропозицій, висунутих мною разом із Президенткою [Європейської комісії Урсулою] фон дер Ляєн, європейські лідери закликали досягнути прогресу у сприянні спільним закупівлям та допомогти європейській оборонній промисловості збільшити свої виробничі потужності. Це означає зростання видатків на оборону. Це означає збільшення попиту на продукти  оборонної промисловості. Оборонна промисловість має нарощувати свої потужності, щоб забезпечити те, чого потребуватимуть європейські армії.

Ми працюємо над цим із Єврокомісаром [із питань внутрішнього ринку Тьєррі] Бретоном, який був присутній під час нашої зустрічі.

Для цього ми створили робочу групу для підтримки держав-членів ЄС і координації їхніх дуже короткострокових потреб, аби поповнити їхні запаси зброї. Як вам відомо, [Європейська] комісія виділить з європейського бюджету 500 мільйонів євро протягом наступних двох років задля стимулювання спільних закупівель європейських армій.

Дякую чеському головуванню у Раді ЄС за продовження підтримки нас у наших зусиллях щодо досягнення швидкої та амбітної угоди в Раді, а після того – в Європейському парламенті, про те, як використовувати ці ресурси. Я знаю, що це непросте завдання. Потрібен час і зусилля, щоб це почало давати конкретні результати.

Але я думаю, що всі міністри добре усвідомлюють, що ми вживаємо конкретних та історичних заходів, аби гарантувати, що збільшення видатків на оборону також призведе до збільшення ефективності витрат. Йдеться не лише про те, щоб витрачати більше, [а й] про те, щоб витрачати результативніше. Найкращий спосіб витрачати результативніше - це витрачати більше разом. Це означає об’єднане, спільне витрачання коштів, тому ми запустили цю систему спільних закупівель.

Міністре [оборони Чеської Республіки Яно Чернохова], щиро дякую за вашу гостинність. І дякую всім за увагу.

Питання та відповіді

Питання [чеською]: Щодо поставок для України, ми чули, що у країн, які допомагали Україні, з’являються проблеми. Допомагаючи Україні у такий спосіб, вони намагаються гарантувати власну безпеку. А як щодо інших держав-членів? Ця тема піднімалася на сьогоднішній зустрічі? Чи була дискусія щодо того, що можуть зробити інші країни?

Відповідь більшою чи меншою мірою лежить у цій самі площині. Ви повинні розрізняти зусилля Європейського Союзу щодо підтримки України, в яких беруть участь всі держави-члени відповідно до свого ВНД, відповідно до своїх економічних можливостей. І таким механізмом є Європейський фонд миру, в рамках якого вже було надано 2,5 мільярда євро. Але це колективні зусилля. До цього слід додати те, що робить кожна держава-член самостійно. І ці відмінності важливі. Звичайно, одні роблять більше, ніж інші. Але така допомога надається на добровільних засадах. Це не має нічого спільного ні з рішенням Європейського Союзу, ні з використанням європейського фінансування. Кожна держава-член, використовуючи свій суверенітет, свій процес прийняття рішень, постачає зброю Україні. Я можу розповісти вам про Європейський фонд миру.

Питання: Високий представнику, два запитання до вас. Перше: чи не могли б Ви пояснити, якою саме буде додана вартість навчальної місії під керівництвом ЄС на противагу місіям, які функціонують за підтримки різних держав-членів та вже працюють з українськими солдатами, навчаючи їх? І друге запитання: ви щойно згадали про ЄФМ, Європейський фонд миру. Враховуючи темпи витрачання коштів та зобов’язань перед Україною, бюджет ЄФМ буде порожнім наступної весни. Отже, що буде потім? Що ви пропонуєте державам-членам?

Нам доведеться ухвалити рішення до наступної весни. Будемо вирішувати проблеми по мірі їх надходження. Сьогодні проблемою є не майбутнє Європейського фонду миру. Бюджет Європейського фонду миру становить 5,7 мільярда євро, тому ми далекі від його вичерпання. Це щодо Європейського фонду миру.

Щодо змісту місії, то очевидно, що деякі навчальні заходи, які проводилися деякими державами-членами, добре виконуються на рівні держав-членів.

Наприклад, якщо Франція надає певні види озброєння, то вони забезпечують навчання. І вони роблять це краще, ніж будь-хто інший тому, що це їхні гармати. Але для того, аби організувати роботу збройних сил, є кілька процесів, які дотичні до загального функціонування такого складного органу, як армія. І Міністр оборони України пояснив, що їм потрібно в короткостроковій перспективі, що їм потрібно в середньостроковій перспективі, і що - в довгостроковій перспективі. І я впевнений, що деякі потреби, про які вони говорили нам сьогодні, можна було б краще задовольнити, об’єднавши спроможності держав-членів і шукаючи необхідне у кожній із них: [наприклад] навчання високого рівня, організація матеріально-технічного забезпечення, організації військової охорони здоров'я, забезпечення захисту від ядерної, хімічної чи біологічної зброї.

Ці питання неможливо вирішити за одну ніч, але ми повинні закласти основу функціонування армії, яка має воювати і воюватиме ще досить довго. Це те, у чому я переконаний - і я думаю, що більшість держав-членів погодилися - що можна досягнути більшого, використовуючи наші ресурси та наш потенціал. І це саме те, на що ми збираємося [звернути увагу]. Разом з українцями та державами-членами ми досліджуватимемо, якими повинні бути конкретні принципи, що можуть стати частиною цієї місії.