Виголошена версія може відрізнятися

Вітаю і дякую, шановний Йогане [Форсселл, Міністр співпраці з міжнародного розвитку та зовнішньої торгівлі Швеції], дякую за цю зустріч. Дякую головуванню Швеції [в Раді Європейського Союзу] за гостинність і бездоганну організацію.

Водночас, погана новина полягає в тому, що Росія не припиняє своїх варварських атак і знову завдала удару по критичній інфраструктурі України. Протягом минулої ночі та під час нашої зустрічі Росія запустила понад 80 ракет – ракет і безпілотників. Чергова нічна масована атака по всій країні, внаслідок якої загинули невинні мирні жителі та завдано серйозної шкоди.

Серед цієї шкоди – удар по Запорізькій атомній електростанції, яку знову було відключено від української електромережі, що значно збільшило ризик ядерної аварії. Прикро це говорити, але ризик ядерної аварії суттєво зріс впродовж останніх годин. Електростанція змушена покладатися на дизельні генератори для охолодження своїх реакторів.

Це серйозне порушення ядерної безпеки, спричинене Росією. Запорізька атомна електростанція є найбільшою в Європі – найбільшою в Європі – і Росія ставить під загрозу весь наш спільний європейський континент, включно із самою Росією.

​​Ми підтримуємо експертну місію Міжнародного агентства з атомної енергії, що працює в цій зоні, та заклик Агентства створити зону ядерної безпеки навколо атомної станції. Для того, щоб уникнути будь-яких ризиків нещасного випадку, необхідно гарантувати безпеку цього місця.

Останні удари, нанесені Росією, є ще одним прикладом їхньої мети. Їхня мета – тероризувати український народ і знизити моральний дух українців. Це свідчить про те, що Росія не зацікавлена в мирі, а її розмови про «мир» або «припинення вогню» – абсолютно нещирі.

Тому ми маємо й надалі підтримувати Україну. Вчора ми обговорювали військову підтримку – це було головною темою вчорашньої неформальної зустрічі з міністрами оборони.

Метою ж сьогоднішньої дискусії з міністрами з розвитку була відбудова України, адже обидві ці речі пов’язані між собою. Ми маємо захищати Україну, щоб уникнути руйнувань, і ми маємо підтримувати Україну для відбудови. Але чим менше руйнувань, тим краще для відбудови. Ось чому ми повинні відправляти генератори для виробництва електроенергії та водночас відправляти протиповітряні ракети, щоб уникнути знищення цих генераторів росіянами.

Цим ми закладаємо основу для майбутнього України. До нас приєднався Віцепрем’єр-міністр з відновлення України Олександр Кубраков, який поділився своїм баченням наших пріоритетів.

Зрозуміло, що ми повинні продовжувати підтримувати Україну, щоб вона перемогла в цій війні. І зрозуміло, що ми маємо готуватися до відновлення та відбудови. Як я вже сказав, обидві ці речі йдуть в парі, разом із процесом реформ на шляху до членства в ЄС. Ці процеси підсилюють один одного. Україна має просуватися в антикорупційній та судовій реформах. Це підвищить ефективність витрат в Україні та створить передбачувані та сприятливі економічні умови для залучення приватних інвестицій, які необхідно мобілізувати, щоб гарантувати, що приватний сектор зможе відігравати ключову роль для громадянського суспільства та місцевого самоврядування.

Нам потрібно використовувати наше фінансування для залучення приватних інвестицій як з України, так і з Європи. Будьмо реалістами: наступним великим завданням буде відбудова. Чим довше триватиме війна, тим більшими будуть збитки і об’ємнішою буде робота, яку ми повинні зробити, щоб підтримати Україну у відбудові.

Також зрозуміло, що Росія має відшкодувати величезні втрати та збитки, завдані Україні та її народу. Вона має компенсувати витрати на відбудову України.

З цією метою ми активізуємо нашу роботу над пошуком шляхів використання заморожених російських активів відповідно до міжнародного права.

​​Далі ми обговорювали реформу багатосторонніх банків розвитку. Існує багато дискусій щодо того, як зробити ці банки більш відповідними їхнім цілям в епоху, позначену дедалі гострішими глобальними викликами, особливо зміною клімату – що не було проблемою 20 років тому – і природними катаклізмами, – які, на жаль, стаються дедалі частіше – а також пандеміями, бідністю та нестабільністю у багатьох країнах світу. Світ змінився, і нам потрібно, щоб ці інституції змінювалися разом із ним. Сьогоднішня дискусія, пане Міністре, була дуже потрібною, своєчасною та цікавою.

Усі говорять про реформу Групи Світового банку, але ми також маємо Світовий банк. Наш Європейський інвестиційний банк більший за Світовий банк за обсягом кредитів. Люди цього не знають, але наш Європейський інвестиційний банк дає більше кредитів на розвиток, ніж Світовий банк. Це наше кредитне плече. А також у нас є Європейський банк реконструкції та розвитку. Обидва є частиною Команди Європа; це європейські банки, які також думають про свої бізнес-моделі та про те, як реагувати на нові виклики. Сьогодні до нас доєдналися представники обох банків, щоб обмінятися думками про необхідні реформи.

Ми підкреслили, що багатосторонні банки розвитку повинні залишатися відданими меті викорінення бідності. Серед деяких стейкхолддерів, особливо в Африці, є законні побоювання щодо потреби збереження уваги до зменшення бідності та всіх Цілей сталого розвитку. Для нас важлива Україна, але ми також небайдужі до багатьох інших конфліктів по всьому світу. Ми допомагаємо Україні, але ми також надаємо допомогу багатьом іншим країнам світу. Наразі ми також повинні звернути увагу на проблеми з боргом, а також на глобальні виклики та на те, як країни із середнім рівнем доходу можна ввести до нашого поля зору, не забуваючи при цьому про допомогу найбіднішим та найуразливішим людям у всьому світі.

Це буде пріоритетом на наших майбутніх зустрічах та на наступному офіційному засіданні Ради із закордонних справ щодо розвитку у травні.

Міністри розвитку Європейського Союзу разом зі мною також представлять нашу точку зору на поточні дискусії в Брюсселі та столицях Європейського Союзу, включно з самітом Глобального фінансового пакту, який спільно організують Президент Макрон і Прем’єр-міністр Барбадосу Міа Моттлі в Парижі в червні.

Ми знаємо, що це складний процес реформ, але ми дуже віддані йому, і сьогодні це важливий крок у цьому напрямі.

Сесія запитань та відповідей

– Пане Високий представник, війна в Україні має катастрофічні наслідки не лише для України, але й для країн, які залежать від постачання продовольства з України - маю на увазі африканські країни. Чи існують якісь плани щодо фінансування та підтримки цих країн, щоб вони змогли забезпечити себе в ці складні часи?

Ми не просто запланували допомогу для них, ми вже її надаємо. Ми надали допомогу країнам, які постраждали від блокування Росією продовольства в Україні, на загальну суму в понад 18 мільярдів євро. Ми змогли експортувати Шляхами солідарності та через чорноморські порти понад 20 мільйонів тонн пшениці, заблокованої Росією. Ми допомогли багатьом нашим сусіднім країнам справитися з високими цінами на електроенергію. Звичайно, ми надавали підтримку країнам, які постраждали від наслідків війни, і продовжуємо надавати її настільки, наскільки можемо. У відповідь на ваше запитання я також хочу сказати, що якщо існує проблема, то ця проблема спричинена Росією. Ми не блокуємо експорт українського зерна. Ми намагаємося боротися з наслідками війни, але блокування експорту зерна – це ще гірше, ніж війна. І саме Росія вдається до такого блокування. Росія намагалася заморити світ голодом, тому ваше запитання вітається. Ми намагаємося з цим боротися, але не забувайте, хто відповідальний за цю проблему. Росія несе відповідальність за цю проблему як суб’єкт, відповідальний за війну проти України та – що ще гірше – за спроби використати голод мільйонів людей у ​​всьому світі як зброю у війні.