Пресконференція Високої представниці Каї Каллас під час неформальної зустрічі міністрів оборони

Виголошений текст може відрізнятися!

Ця зустріч ще не завершена, тож ми продовжуємо роботу. Але приємно бути на Кіпрі. Дякую Вам, пане Васілісе, що прийняли тут нас, а також міністрів оборони вчора. 

Дозвольте розпочати з України. На полі бою час більше не грає на користь Росії. Путін втрачає кошти, людей та ініціативу. Саме тому Росія посилює свої удари по українському мирному населенню. 

Сьогоднішній обмін думками між міністрами вкотре продемонстрував тверду єдність у питанні підтримки України, а також посилення тиску на Росію. Цифри говорять самі за себе: за оцінками, західні санкції вже обійшлися Москві у 1,2-1,5 трильйона доларів. До наступного засідання Ради міністрів ЄС із закордонних справ, яке відбудеться наступного тижня, мої відомства запропонували понад 80 нових позицій для внесення до санкційних списків. Вони спрямовані проти військово-промислового комплексу Росії, порушників прав людини та пропагандистів. Крок за кроком ми руйнуємо основи російської військової економіки.   

Що стосується практичної сторони підтримки України, міністри обговорили майбутнє Європейського фонду миру. Як вам відомо, Угорщина відкликала своє вето, яким блокувала 6,6 мільярда євро. Я пропоную використати ці кошти для того, щоб компенсувати країнам-членам вартість попередніх поставок зброї, а також профінансувати нові спільні закупівлі й забезпечити діяльність Місії ЄС із надання військової допомоги Україні (EUMAM).

Міністри також розглянули поглиблення співпраці з Україною у сфері оборонного виробництва, зокрема систем протиповітряної оборони, які нині є найбільш необхідними. Ця співпраця має супроводжуватися створенням сприятливих умов для виробництва українських систем у Європейському Союзі та розміщенням потужностей європейських компаній в Україні. 

Окрім того, кредит для України обсягом 90 млрд євро вже готовий до виплати, тоді як перший платіж обсягом 5,9 млрд євро буде цього місяця спрямований на закупівлю дронів. Потреби України залишаються безперечним пріоритетом під час розподілу коштів. 

Якщо ми говоримо про боротьбу з російським тіньовим флотом, то наш досвід демонструє, що узгоджені дії дають результат. Протягом останніх місяців наші заходи зробили його протизаконну діяльність складнішою, дорожчою та більш ризикованою. Наприклад, Франція та Швеція нещодавно провели огляд танкерів, а військово-морська операція ЄС IRINI розпочала перевіряти судна тіньового флоту відповідно до нових правил застосування сили. 

Кожне судно, яке було арештоване, затримане або виведене з ладу, означає зменшення доходів Росії, які вона використовує для фінансування цієї війни. 

Після цієї пресконференції, я сподіваюся, ми будемо мати можливість обговорити Європейську стратегію безпеки. 

Ще раз дяку, шановний пане Василісе, що прийняли нас сьогодні.

Запитання та відповіді

Чи Ви занепокоєні тим, що ЄС, а особливо країни Східної Європи, можуть опинитися поза межами дипломатичного процесу між Україною та Росією? Особливо з огляду на зустріч у форматі Е3, яка відбулася вчора з Президентом України Володимиром Зеленським у Лондоні?  

Щодо переговорів, які ми вже обговорювали з міністрами закордонних справ минулого тижня, також під час зустрічі на Кіпрі. У чому полягає суть, якими конкретно є наші вимоги до Росії? Якщо ми прагнемо сталого довготривалого миру, то якими є основні інтереси європейців? І, звісно, про це заявляли й країни-члени, слід прислухатися до країн, які вочевидь знають Росію краще за будь-кого іншого. Я вважаю, що ми провели дуже плідну дискусію щодо цього, і ми справді повинні мати стратегічне терпіння, коли йдеться про те, щоб поставити Росію в умови, у яких вона буде готова до справжніх переговорів. Ми відчуваємо, що цей момент ще не прийшов. Саме тому сьогодні ми також обговорюємо те, як посилити наш тиск. Саме тому ми працюємо над 21-м пакетом санкцій та фактично рухаємося до того, щоб примусити Росію до справжніх переговорів. Але поки що ми не досягли цього.  

Чи могли би Ви прокоментувати нещодавні інциденти з дронами на східному фланзі? Вас це турбує? Чи є рішення цієї проблеми? 

Ось чому нам потрібно швидко продовжити все те, над чим ми працюємо у межах Стіни дронів, та справді посилити ці спроможності. У цьому сенсі в нас є багато чого повчитися в України, адже вони працюють із цим надзвичайно ефективно. Сьогодні ми почули від заступника міністра, що їхній ступінь перехоплення становить 97% збитих дронів. Тож нам потрібно не винаходити велосипед, а вчитися в українців. Це чітко демонструє, що загроза вже також на європейській землі. Ми мусимо ставитися серйозно до посилення нашої оборони. Нам також необхідно пам’ятати, що це те, як ведуться війни сьогодні, а дрони — дуже ефективні інструменти. Тож ми повинні мати засоби для протидії цим ризикам. 

Цікавить таке питання: можливо, Ви переглядали свою позицію щодо утворення постійної армії ЄС або ж хоча б сил оперативного реагування для протидії будь-яким загрозам у повітрі, на землі або в морі? Тобто щось на противагу НАТО. Воно не має витіснити або замінити НАТО, натомість слугувати доповненням для питань, якими ЄС справді переймається і на які має швидко відповідати. Цікавить Ваша думка про це. 

Загалом, оборона – це національна компетенція. Ми намагаємося схиляти країни-члени до більш спільної роботи. Адже якщо країни-члени сильні, європейський стовп НАТО також сильний. Однак чому я не підтримую ідею додаткової армії: тому що кожна країна-член має свою армію. 23 країни-члени також є членами НАТО. Якщо призначити цю армію в НАТО, її не можна буде застосувати більше ніде. Також не можна просто створити ще одну паралельну армію. Саме тому так важливо, щоб ми не формували структур, які можуть призвести до непорозумінь. Звісно, на європейському рівні в нас є Стаття 42(7), яка – хочу все ж наголосити – не дорівнює Статті 5 НАТО. Однак саме тому ми також запропонували спосіб набуття цією Статтею чинності, якщо країнам-членам буде потрібна допомога. Що стосується Європейської Комісії,  Європейської служби зовнішніх дій, а також країн-членів, у нас є багато інструментів. Окрім того, країни-члени повинні розуміти свої дії під час кризи. Ми маємо команди кризового реагування, які успішно проявили себе під час гібридних атак. Тож нам потрібно надалі розвивати їх, а не створювати альтернативи вже наявним арміям. 

Наскільки я розумію, завтра Ви вирушите до Ірландії. Наскільки пріоритетним у Вашому порядку денному є питання експорту глинозему до Росії? Якщо ірландська компанія перебуває у власності російської компанії, щонайменше половина всього експорту глинозему йде до Росії? Чи Ви розглянете внесення цієї компанії або експорту глинозему до Росії до санкційного списку? Скажу відверто, що Ірландія не перебуває під дією санкцій, тож ми можемо продовжувати наш експорт. Однак, із погляду моралі, чи є привід його зупинити? 

Звісно, щоразу, коли ви, медіа, виконуєте свою роботу добре та повідомляєте про ці питання, ми також порушуємо їх під час обговорень наступних пакетів санкцій. Адже наша мета – позбавити Росію фінансування з різних джерел. Тож ми справді можемо обговорити, який вплив це має та чи країни-члени готові рухатися далі й знову посилити тиск на Росію. Однак я впевнена, що це буде темою завтрашнього обговорення. 

Відео доступне за посиланням: Аудіовізуальний портал - неформальна зустріч міністрів оборони в Нікосії, Кіпр 

Запитання та відповіді: Аудіовізуальний портал - неформальна зустріч міністрів оборони в Нікосії, Кіпр