Промова Високої представниці/Віцепрезидентки Каї Каллас на щорічній конференції Європейського оборонного агентства

Шановні колеги,

дорогі друзі,

шановні гості!

Європейське оборонне агентство було створено в епоху оптимізму.

У 2003 році мій попередник Хав'єр Солана писав, що Європа ще ніколи не була такою безпечною та заможною. 

Трохи більше як десять років потому Росія вторглася на частину території України та забрала її собі. Минуло двадцять років, і економіка Росії знаходиться повністю на воєнних рейках.

Путін витрачає понад третину бюджету своєї країни на військові потреби. Це втричі більше, ніж було до війни. Він не демонструє жодних ознак зупинки чи уповільнення. 

Люди кажуть, що я “яструб”, коли йдеться про Росію – але, як на мене, я вважаю себе реалісткою. 

Занадто довго ми пропонували Росії альтернативи, сподіваючись, що вона обере співпрацю та економічне процвітання для свого народу, а не шахрайські імперіалістичні амбіції.

Однак, натомість, російська оборонна промисловість випускає танки, КАБи та артилерійські снаряди у величезних кількостях.

За три місяці вони можуть виробити більше зброї та боєприпасів, ніж ми за дванадцять. Це суттєво мілітаризована країна, яка становить екзистенційну загрозу для нас всіх.

У нас закінчується час. Українці борються за свою і нашу свободу.

Вони виграють час для нас. І з першого дня Європейський Союз та його країни-члени стоять на їхньому боці.

Загалом, ми надали понад 130 мільярдів євро. Близько 50 мільярдів євро на військову підтримку. Це робить нас найбільшим міжнародним донором України.

До кінця наступного місяця ми підготуємо 75,000 українських військових. Ми ухвалили наймасштабніші санкції, які ми коли-небудь запроваджували.

Ви не можете розпалювати незаконну війну, позбавляти країну суверенітету або вбивати невинних цивільних осіб та залишатися безкарними.

Росія мусить нести відповідальність за свої дії. Вона має заплатити. Саме тому надприбутки від заморожених російських активів – торік вони складали понад 3 мільярди євро – витрачаються на Україну.

Це більше боєприпасів, більше протиповітряної оборони та грошові вливання в європейську й українську оборонну промисловості.

Я також хочу розглянути можливість зробити ще більше, зокрема щодо знерухомлених активів для боротьби за Україну. З кожним днем, коли Росія продовжує війну, ціна має зростати. 

Зараз ми працюємо над ще одним – 16-м - пакетом санкцій.

Ми почали бачити, що економіка Росії зазнає значного удару.

Вони не могли дозволити собі продовжувати свої зусилля в Сирії, воюючи в Україні. Державні кошти Росії швидко виснажуються. Облікова ставка перевищує 20%.

І вони отримують набагато менше ресурсів від газу та нафти. Газпром розглядає можливість масових звільнень. Немає жодних сумнівів, що ми можемо зробити ще більше, щоби допомогти Україні.

З нашою підтримкою вони можуть виграти війну. Єдина мова, якою говорить Путін, – це мова сили.

Європейський Союз має силу. Разом економіка європейських країн-членів [у 9 разів] більша за економіку Росії. Ми повинні змусити їх показати йому, що вони програють, і зупинити їх до того, як вони нападуть на когось із нас.

Основою сили Європи є політичний та економічний союз. Саме тому, щойно Естонія, Латвія та Литва вийшли з радянської в’язниці, ми всі приєдналися до Європейського Союзу та Організації Північноатлантичного договору (НАТО) і присягнулися більше ніколи не бути самотніми.

Разом ми набагато сильніші. «Від запеклої конкуренції до мирної та конструктивної конкуренції», – так Роберт Шуман описав об'єднання європейських вугільної та сталеливарної галузей у 1950 році.

Звичайно, він говорив про те, що європейці не зможуть воювати одне з одним. Результат цього – тривалий мир між нами. 

Сьогодні ми стикаємося з війною ззовні. Настав час знову об’єднатися. Як раніше ми інтегрували наші економіки, так сьогодні нам потрібна інтеграція у сфері оборони та оперативна сумісність на місцях. 

Нам не потрібна європейська армія. Нам потрібні 27 європейських армій, які здатні та можуть ефективно працювати разом, щоб стримувати наших суперників і захищати Європу. Бажано разом з нашими союзниками та партнерами, але в разі потреби й самостійно.

Інкременталістський підхід до оборони не може працювати. Ми повинні припинити ходити навшпиньки коло цього.

Це агентство живе і дихає європейською обороною, але решта з нас також повинні це робити.

На практиці це означає, по-перше, населення Європейського Союзу, яке розуміє, що поставлено на карту; по-друге, більше витрат на оборону; по-третє, суспільство, яке готове до цього; по-четверте, країни-члени Європейського Союзу з потужним військовим потенціалом і сильною оборонною промисловістю; і, по-п'яте, більше співпраці з нашими партнерами.

Це те,  що ми намагаємося розглянути в наших  Білій книзі та Стратегії готовності.

Пані та панове!

Багато наших національних розвідувальних служб надають нам інформацію про те, що Росія може перевірити готовність Європейського Союзу до самооборони за три-п'ять років.

Кого ще ми слухаємо, якщо не їх? Нам потрібно мати розуміння суспільством загроз, з якими ми стикаємося.

Близько 80% європейців виступають за спільну оборонно-безпекову політику між країнами Європейського Союзу. Понад 70% згодні з тим, що Європейському Союзу необхідно посилити свою спроможність виробляти військову техніку.

Я думаю, що наші громадяни знають, що стоїть на кону. Але політикам теж треба наздоганяти.

Росія – це проблема не для когось із нас, а для всіх нас. Європейці мають прокинутись. Минулого року країни-члени спільно витратили в середньому 1,9% ВВП на оборону. Росія ж витрачає 9%.

Ми витрачаємо мільярди на школи, охорону здоров'я та соціальне забезпечення. Але якщо ми не будемо більше інвестувати в оборону, все це опиниться під загрозою.

Невдача Європи інвестувати у військові спроможності також є небезпечним сигналом для агресора. Слабкість спонукає його до дій.

Президент Трамп має рацію, коли каже, що ми витрачаємо недостатньо. Настав час інвестувати.

Нам потрібні інвестиції від країн-членів і приватного сектору, а також зі спільного бюджету Європейського Союзу. Ми повинні витрачати більше одного відсотка. Ми повинні дати зрозуміти, що ми серйозно ставимося до наших зобов'язань щодо європейської оборони.

Навіть коли ми виділяємо достатньо грошей, ми не можемо просто піти в магазин і купити кілька танків, систему ППО і кілька шоломів.

Рішення, які ми приймаємо сьогодні, матеріалізуються лише через роки. У кращому випадку за два, але в деяких випадках – можуть пройти десятиліття.

Я знаю, що тут я звертаюся  до багатьох  експертів. І ті, хто працюють в Європейському оборонному агентстві, дуже добре знають, що оборона - це висококваліфікована, високоінтенсивна галузь, яка потребує грошей, людей і часу.

У нас є гроші та люди, але немає часу. Це Україна виграє час для нас.

Ні, ми не перебуваємо у стані війни – поки що. Але, як сказав мій друг Марк Рютте, стоячи на цій сцені кілька тижнів тому, «ми також не в стані миру».

Нам потрібно готуватися. Сьогодні немає нічого, що не можна було би використати проти нас як зброю.

Режим Путіна вже вдається до все більш зухвалих актів саботажу: кібератаки в Іспанії та Чехії; втручання у вибори в Румунії та Молдові; бомби в посилках у Німеччині; дезінформаційні кампанії; глушіння систем GPS, що заважає літакам приземлятися (в Естонії та Фінляндії), та пошкодження підводних кабелів.

Ми вже стали об’єктами гібридної війни. У грудні 2024 року ми вперше в історії запровадили санкції проти таких атак. Під санкції потрапили 16 фізичних осіб і 3 юридичні особи.

Минулого тижня ми прийняли план з кібербезпеки лікарень та медичних працівників. Загрозою безпеці, про яку лікарні ще десять років тому мусили турбуватись, були крадіжки морфію наркозалежними. Сьогодні кібератака може вимкнути апарати життєзабезпечення, закрити операційні та не дати пацієнтам отримати життєво необхідне лікування.

Сьогодні цей сектор є таким, що найбільше зазнає атак в Європейському Союзі. Ми повинні внести його в дискусії про оборону.

Гібридні атаки часто використовуються як прелюдія до традиційних нападів або проводяться паралельно з ними. Як підкреслив Саулі Нііністьо у своїй доповіді про готовність, ми повинні готуватися до найгіршого.

Пані та панове!

Військові потреби, можливості та промислова спроможність країн-членів значно різняться.

Від боєприпасів до протиповітряної оборони, від далекобійних ракет до кіберзахисту, від військової мобільності до необхідності захисту кордонів і підводних кабелів. Це також пояснює відмінність у підходах до оборони, а також географічні особливості.

Минулого тижня я зустрілася з представниками країн-членів, щоб обговорити, на чому нам варто зосередитись на рівні Європейського Союзу. Оскільки важливо, щоб країни-члени погодилися, де ЄС може якнайкраще підтримати кожного у розвитку їхніх можливостей.

Окрім цього, важливо поєднувати планування спроможностей та оборонну промислову політику Союзу.

Саме тому разом з Європейським Комісаром з питань оборони та космосу Андрюсом Кубілюсом хочемо запропонувати план промислового виробництва.

Тут ми також мусимо навчитися на досвіді минулого. Ідея ініціативи мільйона снарядів для України належала Естонії. І хоча ми вже поставили понад мільйон боєприпасів, зрештою це було замало і запізно.

Нам потрібно переконатися, що ми можемо наростити потужності нашої оборонної промисловості та отримувати необхідні продукти вчасно.

Нам потрібно поєднати те, що ми знаємо про прогалини в наших можливостях і про те, чого нам бракує, з тим, що може виробляти наша промисловість. Тоді ми зможемо зрозуміти, як найкраще допомогти нашій промисловості виробляти це та співпрацювати з нашими союзниками там, де ми не можемо зробити це самостійно.

Я бачу роль Європейського оборонного агентства як ключову. Впродовж десятиліть Європа розробляла стратегічні документи, дорожні карти та декларації. Настав час рухатися далі -- до більшої кількості ракет, танків і кораблів.

У Росії може бути кілька друзів, але Європейський Союз має більше. Сполучені Штати, Велика Британія та НАТО.

Передусім Сполучені Штати. Вони є нашим найсильнішим союзником і повинні залишатися такими.

У стратегічно конкурентному та дедалі більш конфронтаційному світі нам і нашому трансатлантичному зв'язку потрібно бути на найвищому рівні.

Як два з найбільших економічних блоків на планеті, ми є важливою артерією глобальної економіки.

І наші добробути взаємопов'язані. Європейський Союз є одним із найбільших ринків експорту для Сполучених Штатів після Канади та Мексики. 65% прямих іноземних інвестицій у США надходять з Європи. Трансатлантична економіка забезпечує роботою понад 16 мільйонів працівників на обох берегах Атлантики.

У Європі компанії США заробляють у 2,5 рази більше, ніж в Азії.

Ми також маємо спільне бачення безпечного світу. Наші супротивники співпрацюють і координують свої дії проти нас. Ми повинні разом протистояти вісі потрясінь.

Найбільша проблема для Сполучених Штатів – це Китай. Але річ в тім , що, якщо ми не зрозуміємо Росію правильно, ми не зрозуміємо і Китай. Китай уважно спостерігає за тим, як трансатлантична спільнота відповідає на вторгнення Росії в Україну.

Нам потрібно зробити все можливе, щоб урок було засвоєно, а саме: агресія як інструмент зовнішньої політики ніколи не зможе принести очікуваного результату.

Безпека України проти Росії є безпекою для всіх нас. Слабкість в цьому аспекті тільки підживить впевненість наших стратегічних суперників. Але послання Європейського Союзу Сполученим Штатам чітке: ми повинні робити більше для власної оборони та нести справедливу частку відповідальності за безпеку Європи.

І ми можемо бути ближчим партнером Сполучених Штатів в Індо-Тихоокеанському регіоні.

Про Сполучене Королівство; вони залишили Союз, але не залишили Європу. Вони все ще є частиною Європи.

І вони є однією з найсильніших військових держав у Європі. Сполучене Королівство є ключовим партнером Європейського Союзу. Ми потребуємо взаємовигідних відносин щодо безпеки та оборони. Нова угода в цьому напрямі є наступним логічним кроком.

Це підводить мене до співпраці з НАТО.

НАТО залишається основою колективної оборони та має вирішальне значення для євроатлантичної безпеки.

Європейський Союз і НАТО мають 23 спільних країни-члени, ми є найбільш природніми партнерами. І в той час, коли ми стурбовані атаками проти нас, ми маємо сконцентрувати пріоритети оборонної спроможності Європейського Союзу там, де вони найбільше потрібні.

Менше кризового менеджменту, більше колективної оборони.

Це те, з чим має допомогти Європейське оборонне агентство. Адже кожна країна-член ЄС має єдиний набір планувальників в системі оборони та єдиний оборонний бюджет.

За такого підходу Європейський Союз підтримуватиме НАТО – ми підтримуватимемо роботу одне одного, а не дублювати наші зусилля.

За двадцять років після створення Європейського оборонного агентства я не певна, що ми наразі бачимо весь його потенціал. Я хотіла би, аби воно робило більше. І це також доповнюватиме роботу НАТО.

Щодо фрагментації. В 11 ключових категоріях основних систем озброєнь, літаків, наземних транспортних засобів та бойових кораблів Сполучені Штати мають 32, натомість, ми в Європі – 172.

На практиці така фрагментація призводить до збільшення витрат, обмежує оперативну сумісність і створює логістичні труднощі.

Україна отримує від нас декілька різних типів артилерійських систем і снарядів. Проте їм доводиться підлаштовувати свою зброю під час ведення бою.

Ми потребуємо консолідації оборонної промисловості та розробки спільних систем озброєння.

Тоді наша європейська оборонна промисловість зможе використовувати уніфіковані військові системи та допомагати збройним силам країн-членів ЄС стати більш оперативно сумісними.

Європейське оборонне агентство вже допомагає створювати таку синергію через проєкти співпраці з кількома країнами-членами.

І в умовах єдиного ринку з величезним невикористаним промисловим потенціалом Європейський Союз повинен також працювати над створенням єдиного оборонного ринку.

Щодо досліджень та інновацій, я також розглядаю Європейське оборонне агентство справжнім європейським інкубатором для оборони. Воно може об'єднати наші найяскравіші розуми для досліджень та інновацій щодо майбутніх оборонних проєктів. Ми також повинні думати про оборону з погляду робочих місць та інновацій, що є надзвичайно позитивними для усіх нас і решти суспільства. Без інновацій в обороні у нас не було б Інтернету, GPS-навігації, ядерної енергетики та безпілотників. Так само оборона повинна споживати плоди цивільних інновацій в галузі штучного інтелекту, робототехніки й космосу.

Наразі Європейське оборонне агентство працює над супутниковою технологією, що може мати величезні переваги для наших військових сил. Вони вивчають, як легко можна маневрувати супутниками з низьких орбіт, де спостереження є кращим, але ризики пошкодження супутників вищі, назад на вищі орбіти, де більш безпечно.

І коли ми інвестуємо разом, це коштує набагато менше.

Пані та панове!

Хоча я бачу в залі переважно саме панів.

Відзначаючи двадцятиріччя Європейського оборонного агентства, ми перебуваємо вже не в епосі оптимізму, а – опозиції.

Ми всі повинні бути реалістами щодо Росії. Росія становить екзистенційну загрозу нашій безпеці сьогодні, завтра і доти, доки ми будемо недостатньо інвестувати в нашу оборону.

Три пріоритети [аби підкреслити]: по-перше, Україна є лінією оборони Європи.

Ми маємо більше, швидше і сильніше підтримувати Україну, тому що єдина мова, яку розуміє Кремль, – це мова сили

Росія не є непереможною. Обмежені територіальні здобутки Росії в Україні супроводжуються непомірно високими втратами та розвалом її економіки. Час не на боці Росії. Але він не обов'язково на нашому боці, тому що досі ми робимо недостатньо.

По-друге, не має бути жодних сумнівів, що ми повинні витрачати більше коштів на запобігання війні – ми також повинні бути готовими до неї. Ми маємо покращувати наші можливості; ми потребуємо, аби оборонна промисловість виробляла те, що нам потрібно; [і] ми маємо готуватися до найгіршого. Але ми також повинні розглядати це як і позитивну можливість для розвитку потужнішої технологічної бази в Європі.

По-третє, ми маємо працювати спільно з нашими союзниками – Сполученими Штатами, Сполученим Королівством, НАТО і партнерами по всьому світу. У такі неспокійні часи ми зобов’язані триматися разом. Є країни, що воюють проти нас усіх, що прямо протилежні тому, ким ми є, що ми відстоюємо і як ми живемо.

Разом ми маємо більш ніж достатньо сили, аби їх перемогти. Ми мусимо використати цю силу.

Дякую вам.

Відео доступне за покликанням: https://audiovisual.ec.europa.eu/en/video/I-266174