Промова Високої представниці/Віцепрезидентки Каї Каллас під час пленарної сесії Європарламенту щодо воєнних злочинів Росії в Україні

Виголошений текст може відрізнятися!

Вступне слово

Президентко,

Шановні депутати Європейського Парламенту,

Три роки тому почали з’являтися фото і відео з тілами мирних жителів, розкиданими по вулиці Яблунській у Бучі. Діти, які втікають зі своїми родинами, місцеві жителі, які купують продукти, люди, які намагаються повернутися додому на своїх велосипедах. 

Такі випадки вже були – від Боснії до Шрі-Ланки, – коли одна фотографія чи одне відео могли викрити звірства війни. 

У випадку ж Бучі, таких доказів – переконлива кількість: від фотографій до телефонних записів і розшифрованих позивних воєначальників на російських радіоканалах. 

Не може бути жодного заперечення. Ми точно знаємо, хто є злочинцями.

Завдяки технологіям, доступ до яких у нас буквально на відстані одного кліку, направду, неможливо уникнути безкарності за військові злочини – доти, доки ми вкладаємося в цю роботу. Саме це ми повинні робити. Адже кількість можливих злочинів, що їх було скоєно у цій війні, просто не піддається осмисленню. 

Примусове переміщення й депортація українських дітей – один з найтяжчих злочинів, що їх було скоєно, а також серйозне порушення прав людини. Однак не слід забувати й про вплив на дітей, які залишаються в Україні, – він також нищівний. Згідно зі статистикою організації Save the Children, від початку повномасштабного вторгнення приблизно 4 млн дітей шкільного віку зіштовхнулися з перериванням навчального процесу. Руйнувань зазнали майже чотири тисячі закладів освіти. Понад 10% освітньої інфраструктури України було повністю зруйновано. Атаки на заклади охорони здоров’я поставили під загрозу життя й здоров’я дітей, включаючи тих, які мають хронічні захворювання. Також війна спричинила падіння народжуваності в країні на 30%. Фактично, показники народжуваності в Україні є одними з найнижчих у світі.

Росія руйнує теперішнє України, водночас заперечуючи її майбутнє. 

Європейський Союз є частиною Міжнародної коаліції за повернення українських дітей. Ми зробимо від себе все залежне, щоби повернути дітей у свої родини в Україні. Також Європейський Союз наклав санкції на понад 70 осіб, відповідальних за депортації та примусове вивезення, а також за так зване «перевиховання» й мілітаризацію українських дітей. 

Російська кампанія проти людського життя й гідності не має жодних меж. Це фіксується, зокрема, у звітах про зникнення, тортури, позасудові страти, сексуальне насильство над ув’язненими цивільними особами та військовополоненими, що їх чинять російські солдати на окупованих територіях.   

ЄС і надалі – за кожної нагоди та де тільки матиме можливість – розповідатиме про ці випадки. Оскілки жоден цивільний ув’язнений не має бути забутим. Також ми повинні продовжувати виступати за захист військовополонених і закликати Росію дотримуватися своїх давніх міжнародних зобов’язань у межах міжнародного гуманітарного права. 

Справедливий, всеохопний і тривалий мир, що ґрунтується на Статуті ООН і міжнародному праві, повинен містити пункт про обмін військовополоненими, звільнення цивільних ув’язнених, а також повернення українських дітей, яких було насильно переміщено й депортовано. Кожен поверненець має бути повністю врахований та інтегрований в українське суспільство. 

Шановні депутати, 

Європейський Союз підтримує зусилля України у прагненні до встановлення відповідальності та правосуддя з першого дня: від збору доказів до формування справ, переслідування, підготовки позовів та відшкодування збитків жертвам. 

Європейський Союз твердо підтримує Міжнародний кримінальний суд, який видав шість ордерів на арешт, зокрема президента Владіміра Путіна, уповноваженої з прав дитини Російської Федерації Марії Львової-Бєлової, колишнього міністра оборони Росії і нинішнього секретаря ради безпеки РФ Сєргєя Шойгу та начальника генерального штабу Валєрія Герасімова.   

Пам'ятаймо, що ордери на арешт видаються лише після збору необхідних доказів. Більшість кримінальних справ – наразі їх відкрито близько 170 000 – будуть розслідувані та передані до суду українськими органами влади. Саме тому Європейський Союз також підтримує Офіс Генерального прокурора України. Ми зміцнюємо його спроможність розслідувати та переслідувати міжнародні злочини, скоєні в Україні, в тому числі через діяльність цивільної Консультативної місії Європейського Союзу.    

Що стосується конкретно злочину агресії, Європейський Союз очолює роботу зі створення Спеціального трибуналу. Юридичні експерти нещодавно завершили технічні переговори щодо створення трибуналу. Незабаром Рада Європи розпочне процес політичного розгляду документів для його створення, включно з проєктом його статуту. 

Європейський Союз також підтримує Реєстр збитків, створений під егідою Ради Європи. Ми активно працюємо з міжнародними партнерами над створенням Комісії з розгляду позовів.    

Шановні депутати,     

За кожним життям, зруйнованим у війні Росії проти України, стоїть родина, яка продовжує жити з болем і шукає душевного спокою. Коли ця війна закінчиться, – а одного дня це станеться – відновлення буде полягати не лише у відбудові будівель у Бучі чи Бородянці, Бахмуті чи Часовому Ярі, Торецьку чи Маріуполі; воно також полягатиме у встановленні справедливості та притягненні до відповідальності за жахливі воєнні злочини, скоєні Росією – бо лише справедливість дасть кожній українській родині душевний спокій, необхідний для того, щоби рухатися далі та відбудовувати своє життя.  

Дякую.   

Покликання на відео: https://audiovisual.ec.europa.eu/en/video/I-269933

Підсумкове слово 

Шановні депутати,  

Дякую за ваші виступи. 

Дозвольте мені прокоментувати кілька моментів.  

Передусім, євродепутате Тейсе Рютене. Наразі те, що ми, як Європейський Союз, робимо, є дуже доречним у цьому процесі. Ми маємо багато можливостей для того, щоби зробити Україну сильнішою. Йдеться, зокрема, про санкції, які послаблюють Росію, а також надання Україні допомоги, якої вона потребує, тому що, чим сильнішою вона є на полі бою, тим сильнішою вона є за столом переговорів. 

Щодо зауважень про відповідальність і необхідність ширшої дискусії. Я також вважаю, що ми повинні обговорити міжнародне право, адже щоразу в історії, коли у нас виникала справді велика міжнародна криза, ми вдосконалювали міжнародне право.  

Якщо ви згадаєте Другу світову війну, то ми фактично домовилися про те, щоби створити Статут Організації Об’єднаних Націй. Мати ООН для того, щоби в майбутньому не було воєн. Статут ООН і принципи досі існують, і ми повинні їх захищати. 

Це цілком зрозуміло. Однак також очевидно, що відповідальність за злочини агресії – тобто злочин керівництва, коли хтось ухвалює рішення напасти на іншу країну, а також воєнні злочини, які є наслідком злочину керівництва, – відповідальність за ці злочини також повинна бути більш автоматизованою. Адже якщо такі речі відбуваються, то має бути передбачена відповідальність за них, щоби запобігти їхньому повторенню в майбутньому. 

Якщо говорити про припинення вогню, то, звичайно, ми вітаємо переговори та перші кроки в цьому напрямі. Проте, що мене дійсно турбує в цьому випадку, так це те, що переговори про припинення вогню зводяться до того, щоби «не нападати на об’єкти». Мова не йде про напад на людей, не йдеться про напад на цивільне населення, не говориться про припинення вбивств. Я вважаю, що ми маємо бути максимально непохитними в цьому питанні.  

Тож у нас є план. Ми поважаємо принципи міжнародного права, що також передбачає Статут ООН, територіальну цілісність, суверенітет і незалежність країни. Ми це підтримуємо.  

І, звичайно, які інструменти в наших руках? Цими інструментами є санкції, аби чинити тиск на Росію, яка тут є агресором, щоби вона припинила цю війну. Росіяни також не зможуть вести цю війну вічно, тому ми повинні бути на боці України, адже тут чітко видно, хто є агресор, а хто – жертва.  

Повертаючись до депутата Європарламенту, який говорив про ядерну загрозу. Якщо демонстрація ядерної загрози спрацює, то ми побачимо у світі подальше розповсюдження ядерної зброї, тому що всі ті країни, які бояться своїх сусідів, захочуть мати ядерну зброю, бо це єдине, що їх може захистити. 

Також всі ті країни, які мають апетит до територій своїх сусідів, забажають мати ядерну зброю, тому що це єдиний спосіб – шляхом погрози застосування цієї зброї – отримати те, чого прагнеш. 

Саме тому я переконана, що Європейський Союз є тим надійним партнером у світі, який має відстоювати дотримання норм міжнародного права. Заради всіх країн світу, заради миру і безпеки в усьому світі. 

Через це наша відповідь тут, у війні Росії проти України, є дуже важливою. Ми мусимо бути рішучими. Європейський Союз має бути непохитним у своєму прагненні притягнути винних до відповідальності за всі порушення міжнародного права, скоєні у контексті загарбницької війни Росії проти України. 

Ще раз дякую за цей обмін думками. Дякую.  

Посилання на відео (починаючи з 11:49:31):  

https://multimedia.europarl.europa.eu/en/webstreaming/Plenary-session_20250401-0900-PLENARY