Підтримка України з боку ЄС та безпекова архітектура у Європі
Блог Високого представника ЄС / Віцепрезидента Єврокомісії Жозепа Борреля
9 січня 2022 р. - У перші ж дні нового року я відвідав Україну – аби підкреслити підтримку суверенітету та територіальної цілісності України з боку Європейського Союзу. Цю підтримку ЄС висловлює у момент, коли країна постає перед загрозою концентрації російських військ на кордоні та коли Росія ставить під сумнів засадничі принципи безпеки Європи. ЄС продовжить брати участь у будь-яких дискусіях, що зачіпають нашу безпеку – і ніщо не може вирішуватися стосовно нас без нас.
Мій візит до України відбувся в особливо важливий момент – коли існує ризик поглиблення конфлікту на кордонах країни, у контексті концентрації російських військ. Цей візит відбувся перед серією зустрічей між Росією, США та НАТО, на яких обговорять російські вимоги щодо «безпекових гарантій». Безпекова ситуація у Східній Європі буде також головною темою неформальних зустрічей міністрів закордонних справ та оборони ЄС, що відбудуться цього тижня у Бресті, у Франції.
Підтримка Євросоюзу для людей, які постраждали внаслідок конфлікту
Цей візит був моїм третім візитом до України після того, як я обійняв посаду Високого представника ЄС. Але я вперше відвідав Донбас, на сході України. Це також був перший візит Високого представника ЄС/Віцепрезидента Єврокомісії до лінії дотику з непідконтрольними територіями. Разом із міністром закордонних справ України, Дмитром Кулебою, ми відвідали контрольно-пропускний пункт в’їзду-виїзду (КПВВ) на лінії дотику у Станиці Луганській, аби підкреслити ту конкретну підтримку, яку ЄС надає людям, що постраждали внаслідок конфлікту.
Облаштування КПВВ та побудова пов’язаного із ним Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП), що його було відкрито минулого листопада, були здійснені за підтримки ЄС. У березні 2015 року, внаслідок збройного конфлікту, було зруйновано міст у Станиці Луганській. У 2019-му році українська влада відкрила новий міст. Його спеціально зробили тільки для легкого транспорту, аби важкий військовий транспорт по ньому їздити не міг. Сьогодні КПВВ перетинають близько 70 000 людей щомісяця. ЦНАП надає цим людям адміністративні послуги. У Станиці Луганській існує тільки один робочий КПВВ у всій Луганській області. Органи, що де-факто здійснюють владу на непідконтрольних територіях, відмовляються відкрити інші контрольно-пропускні пункти.
“Я міг на свої очі побачити наслідки війни на Донбасі. Я чув і бачив, як конфлікт драматично вплинув на життя тисяч людей, зруйнувавши так багато доль.”
Цей візит дав мені можливість на власні очі побачити наслідки війни на Донбасі. Я чув і бачив, як конфлікт драматично змінив життя людей, зруйнувавши так багато доль, розділивши родини і розкидавши їх по різні сторони лінії розмежування, створивши чимало перепон для доступу до базових послуг та робочих місць. Однак мене також вразила щоденна робота, що її здійснюють українська влада, міжнародні організації та неурядові організації.
У Станиці Луганській я також спілкувався з заступником командувача Операції об’єднаних сил, який розповів мені про військову ситуацію. Він наголосив, що військові формування, що підтримуються Росією, так і не зменшили кількість порушень режиму припинення вогню. Від минулого листопада Росія незвичним чином концентрує війська та озброєння на кордонах з Україною. Ці кроки, а також інші підривні дії проти України, є ще однією спробою послабити український суверенітет. Не може бути жодного сумніву, що є Росія є стороною в цьому конфлікті, а не посередником, як вона часто заявляє.
“Росія є стороною у цьому конфлікті, а не посередником, як вона часто заявляє. Наш головний інтерес, наше прагнення і наша мета полягають у тому, щоб Росія здійснила деескалацію напруженості.”
Загалом навколо європейської безпеки зростає напруженість. Під час пресконференції, яку ми провели на лінії розмежування, я наголосив, що наш головний інтерес, наше прагнення і наша мета полягають у тому, щоб Росія здійснила деескалацію напруженості. Засадничною умовою залишається повне виконання Росією Мінських домовленостей. Ми продовжимо підтримувати дипломатичні зусилля, аби відновити пошуки шляхів вирішення конфлікту у рамках Тристоронньої контактної групи (Росія, Україна та ОБСЄ) та Нормандського формату (Росія, Україна, Франція та Німеччина). Так само важливо, щоб Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ мала можливість повністю здійснювати свій мандат.
Ми обов’язково маємо підтримувати діалог. Але ми також маємо вести політику стримування та рішучості, твердо підтримуючи суверенітет і територіальну цілісність України. Будь-яка подальша агресія проти України матиме величезні наслідки та серйозні втрати для Росії. Ми тісно координуємо наш підхід із трансатлантичними партнерами та іншими сторонами, які мислять подібно до нас. Немає безпеки в Європі без безпеки України.
“Ми обов’язково маємо підтримувати діалог. Але ми також маємо вести політику стримування. Будь-яка подальша агресія проти України матиме величезні наслідки та серйозні втрати для Росії.”
Загрози виходять за межі України, адже на кону вся європейська архітектура безпеки. Російське керівництво, навмисно виключаючи будь-які згадки про ЄС у своїх «проєктах угод», які вони презентували у грудні, здається, намагається повернути годинник назад, до старих часів логіки Холодної війни. Російські пропозиції справді відображають позицію російського керівництва, націлену на те, аби анулювати усю ту еволюцію, яка відбулася від 1990 року, аби зашкодити європейській єдності та зруйнувати незалежність і суверенітет колишніх радянських держав. Цей тип розмежування сфер впливу у 2022 році недоречний.
«Російське керівництво, здається, намагається повернути годинник назад, до старих часів логіки Холодної війни. Цей тип розмежування сфер впливу у 2022 році недоречний. Не може бути Ялти-2»
Ці часи остаточно минули і ми маємо ясно розуміти, що нічого не обговорюватиметься про безпеку в Європі без європейців. Ми погодилися зі США та нашими партнерами, що такі дискусії продовжаться у координації з ЄС та за його участі. Окрім цього, не може бути накладено жодних обмежень на незалежність України або на її право визначати свої зовнішньополітичні рішення. І, звісно, будь-які дискусії щодо України вимагають, щоб Україна була за столом переговорів.
Деякі з російських пропозицій несумісні з базовими принципами європейської безпеки, зокрема Гельсінським заключним актом 1975 року. Діалог з Росією на Раді НАТО-Росія не передбачає жодної підтримки російських пропозицій. Радше, він пропонує платформу для дипломатичних дискусій, відповідно до наших безпекових інтересів і підтверджуючи засадничі принципи європейської безпеки та стабільності. Наприклад, пропозиції щодо створення механізмів врегулювання конфліктів можуть бути корисними.
«ОБСЄ також має бути першочерговим місцем для дискусій про європейську безпеку: організацію було створено саме для того, щоб вирішувати ситуації подібно до тієї, з якою ми маємо справу. ОБСЄ є інституцією, що має всі можливості для початку осмисленого діалогу».
Окрім дискусій на рівні НАТО-Росія, ОБСЄ також є першочерговим місцем для дискусій про європейську безпеку: організацію було створено саме для того, щоб вирішувати ситуації, подібно до тієї, з якою ми маємо справу. ОБСЄ є інституцією, що має всі можливості для початку осмисленого діалогу. Дискусії про європейську безпеку мусять відбуватися за передумови конструктивного залучення Росії для розв’язання питань регіональної безпеки у наявних форматах, які для цього підходять.
“Зміцнення внутрішньої стійкості України збільшує здатність України протистояти зовнішнім викликам. Зміцнення антикорупційних зусиль, реалізація судової реформи та побудова сильніших демократичних інституцій є найкращим шляхом для захисту від російського тиску.”
Продовжуючи свій візит до Києва, я також зустрівся з Прем’єр-міністром Денисом Шмигалем. Він дав високу оцінку проактивній позиції ЄС та підтримці України з боку Євросоюзу. Наша дискусія зосередилася на зміцненні внутрішньої стійкості України, яка є засобом зміцнення здатності України протистояти зовнішнім загрозам. Це дві сторони однієї медалі. Пріоритетом має бути дотримання порядку денного реформ, починаючи з усеохопної реформи судової сфери, «матері всіх реформ». Я також закликав Прем’єр-міністра й надалі продовжувати важливі реформи, пов’язані з Конституційним Судом, безпековими службами та управлінням державними підтриємствами. Я також запевнив його у тому, що ЄС незмінно підтримуватиме ці кроки. Зміцнення антикорупційних зусиль та створення сильніших демократичних інституцій є важливим елементом захисту від російського тиску.
Від початку конфлікту у 2014 році та незаконної анексії Криму ЄС був найбільш надійним партнером України: ми мобілізували 17 мільярдів євро допомоги, а наша Угода про асоціацію є найбільш всеосяжною угодою з-поміж усіх, які ми маємо з країнами світу. Нещодавно ми вирішили надати додаткові 31 мільйон євро підтримки українській армії. Консультативна місія ЄС (КМЄС) працює в Україні від 2014 року, допомагаючи реформувати український сектор цивільної безпеки. Окрім цього, продовжується наша підтримка протидії дезінформації; зараз працює діалог між ЄС та Україною щодо кібербезпеки. ЄС також надав 200 мільйонів євро допомоги боротьби проти пандемії COVID-19, і це є найбільшим пакетом допомоги з-поміж усіх східних партнерів ЄС. Окрім цього, ми надали термінову допомогу у вигляді 1,2 мільярдів євро, аби допомогти Україні покрити її негайні фінансові потреби.
Україна може бути певною, що ми продовжимо підтримувати її політично, дипломатично та економічно.
***
EU support to Ukraine and the security architecture in Europe
09/01/2021 – HR/VP Blog – On the very first days of the new year, I visited Ukraine to underline the EU’s support for Ukraine’s sovereignty and territorial integrity at a moment when the country is faced with Russia’s military build-up and when Russia is questioning the basic tenets of Europe’s security. The EU will continue to be involved in any discussions that affect our security and nothing could be decided about us, without us.
My visit to Ukraine came at a particularly important moment, when the conflict at the border of the country is on the verge of getting deeper, in the context of the Russian military build-up. It took place ahead of a series of meetings between Russia, the US and NATO that will discuss Russia’s demands for “security guarantees”. The security situation in Eastern Europe will also be the main topic for the informal meetings with EU Foreign and Defence Ministers next week in Brest, France.
Highlight EU support to the conflict affected population
The mission was my third visit to Ukraine since the beginning of my mandate, but the first time I travelled to the Donbass region, east of Ukraine. It was also the first mission of an HR/VP to the contact line with the non-governmental controlled areas of the country. Together with Ukrainian Foreign Minister Dmytro Kuleba, we visited the Stanytsya Luhanska entry-exit checkpoint on the line contact, to highlight the tangible support of the EU to the conflict affected population.
The entry-exit checkpoint facilities and the new associated Administrative Service Centre, opened last November, were both established with the support of the EU. The original bridge in Stanytsya Luhanska was destroyed in March 2015 during the armed conflict. The Ukrainian government opened the new bridge in 2019. It was intentionally build for light traffic only, in order not to accommodate movements of heavy military vehicles. Today, around 70,000 people cross this entry-exit checkpoint monthly. The Administrative Services Centre offers services to the people crossing the checkpoint. Stanytsya Luhanska is the only active checkpoint in the Luhansk region. The de facto authorities in the non-government controlled area have refused until now to open other checkpoints.
“I could eyewitness the consequences of the war in the Donbass region and hear and see how the conflict has dramatically affected the lives of thousands of people, with many destinies destroyed.”
The visit was an opportunity to eyewitness the consequences of the war in the Donbass region. I could hear and see how the conflict has dramatically affected the lives of thousands of people, with many destinies destroyed; families divided living on both sides of the contact line and many obstacles to access basic services and work. However, I was also impressed by the daily work done by the Ukrainian government, the international organisations, and NGOs.
In Stanytsya Luhanska, I was also briefed on the military situation by the Deputy Commander of the Joint Forces Operation. He stressed that there was no abatement in the ceasefire breaches by the Russian backed armed formations. Since last November, Russia has been massing troops and weapons in an unusual manner around Ukraine’s border. This, alongside other subversive actions aimed at Ukraine, is another attempt to undermine Ukraine’s sovereignty. There can be no doubt that Russia is a party to this conflict, and not a mediator as it often claims.
“Russia is a party to this conflict, and not a mediator as it often claims. Our main interest, concern and purpose is to get Russia to de-escalate tensions.”
Overall, tensions have been building up with respect to the European security. During the press conference that we held on the contact line, I stressed that our main interest, concern and purpose is to get Russia to de-escalate tensions. The full implementation of the Minsk agreement by Russia remains a fundamental condition. We will continue to support diplomatic efforts to revive conflict resolution in the framework of the Trilateral Contact Group (Russia, Ukraine and OSCE) and the Normandy format (Russia, Ukraine, France and Germany). It is equally important that the OSCE Special Monitoring Mission can fully undertake its mandate.
Dialogue is a must, but so is deterrence and resolve through a firm support of Ukraine’s sovereignty and territorial integrity. Any further aggression against Ukraine will have massive consequences and severe costs for Russia. We are coordinating our approach closely with transatlantic and other like-minded partners. There is no security in Europe without the security of Ukraine.
“Dialogue is a must but so is deterrence. Any further aggression against Ukraine will have massive consequences and severe costs for Russia.”
Beyond Ukraine, the whole European security architecture is at stake. The Russian leadership, by deliberately excluding any reference to the EU from the “draft treaties” they presented last December, seems to intend to turn the clock backward to the old times of Cold War logics. The Russian proposals reflect indeed the position of Russian authorities aiming to roll back evolutions that took place since 1990 to the detriment of European unity and in breach of the independence and sovereignty of former Soviet states. This type of delimitation of spheres of influence does not belong to 2022.
“The Russian leadership seems to intend to turn the clock backward to the old times of Cold War logics. This type of delimitation of spheres of influence does not belong in 2022: there cannot be a Yalta 2. “
These times have definitely passed and we need to be clear that nothing will be discussed about the security in Europe without the Europeans. We agreed with the US and our partners that such discussions will continue in coordination with, and participation of the EU. In addition, there should be no limits placed on Ukraine’s independence or its right to determine its foreign policy choices. And, of course, any discussion about Ukraine must require Ukraine to be at the table.
Several of the Russian proposals are incompatible with the funding principle of European security, notably the Helsinki Final Act from 1975. The dialogue with Russia at the NATO-Russia Council meeting does not imply any endorsement of Russian proposals but rather offers a platform for diplomatic discussions, in line with our security interests and reiterating the fundamental principles of European security and stability. For example, the proposals regarding the creation of crisis management mechanisms could be useful.
“The OSCE should also be a privileged place for discussion on European security: it was created precisely to deal with situations like the one we are facing and is a well-suited institution to start a meaningful dialogue.”
In addition to the NATO-Russia discussions, the OSCE is a privileged place for discussing European security: it was created precisely to deal with situations like the one we are facing and is a well-suited institution to start a meaningful dialogue. Discussions on European security should take place on the precondition of constructive engagement by Russia to address regional security issues in the relevant existing formats.
“Enhancing Ukraine’s internal resilience increases Ukraine’s capacity to resist external challenges. Strengthening anti-corruption efforts, pursuing judicial reforms and building stronger democratic institutions are the best way to face Russian pressure.”
Continuing my mission with visiting Kyiv, I also met Prime Minister Denys Shmyhal. He highly valued the EU’s proactive stance and support provided. Our discussion focused on enhancing Ukraine’s internal resilience as a way to also strengthen Ukraine’s capacity to resist external challenges. These are two sides of the same coin. Sticking to the reform agenda must remain a priority, starting with a comprehensive reform of the judiciary, the “mother of all reforms”. I encouraged the Prime Minister to also further pursue important reforms relating to the Constitutional Court, security services and corporate governance of state-owned enterprises and I assured him of the continued EU support on this. Strengthening anti-corruption efforts and building stronger democratic institutions are an important element to face Russian pressure.
Since the beginning of the conflict in 2014 and the illegal annexation of Crimea, the EU has indeed been the most reliable partner of Ukraine: we have mobilised €17 billion to help the country and our Association agreement is simply the most comprehensive one we have with any country in the world. Recently, we adopted an additional €31 million in support of the Ukrainian armed forces. The European Union Advisory Mission (EUAM(link is external)) has also been operating on the ground since 2014 to help reforming the Ukrainian civilian security sector. In addition, our support for countering disinformation continues and the EU-Ukraine cyber dialogue is now running. With €200 million, the EU has also put forward a strong support to fight the COVID-19 pandemic, the largest assistance package for any of our Eastern partners. On top of this, we have provided an emergency support of €1.2 billion to help Ukraine cover its urgent financing needs.
Ukraine can be sure that we will continue supporting the country politically, diplomatically and economically.