Річниця аварії на Чорнобильській АЕС: спільна заява Високого представника/Віцепрезидента Жозепа Борреля та Європейської комісарки з енергетичних питань Кадрі Сімсон
«Тридцять шість років тому аварія на Чорнобильській атомній електростанції призвела до одного з найбільш жахливих ядерних інцидентів в історії. Ця трагедія спричинила тривалі наслідки в Україні, Білорусі, Росії та інших частинах Європи, призвівши до летальних випадків, людських страждань, довготривалої шкоди здоров’ю, нестачі їжі та забрудненню довкілля. Близько 350 000 людей були змушені залишити свої домівки на значно забруднених територіях, що призвело до соціальних та економічних наслідків, які тривають донині.
Сьогодні незаконна та невиправдана агресія Росії в Україні знову ставить під загрозу ядерну безпеку на нашому континенті. Росія захопила та окупувала українські ядерні об’єкти, безвідповідально нанісши їм шкоду. Незаконна окупація та перебої, що виникають в звичному порядку роботи цих об’єктів, наприклад, недопущення ротації персоналу, підривають безпечну та надійну роботу атомних електростанцій в Україні та значно підвищують ризик аварій.
У річницю аварії на Чорнобильській АЕС, що сталася у 1986 році, ми знову висловлюємо велике занепокоєння з приводу ризиків, пов’язаних з ядерною безпекою, спричинених нещодавніми діями Росії на Чорнобильській АЕС. Ми закликаємо Москву повернути контроль над окупованою Запорізькою атомною електростанцією українській владі та утриматися від будь-яких подальших дій щодо ядерних установок.
Ми підтверджуємо нашу відданість найвищим стандартам ядерної безпеки та гарантій у всьому світі, а також вітаємо та повністю підтримуємо зусилля МАГАТЕ з надання допомоги на запит українського уряду.
Ми закликаємо міжнародне співтовариство та всіх відповідних суб’єктів негайно розпочати роботу над удосконаленням наявних міжнародних інструментів для захисту ядерних об’єктів у контексті війни, а також над можливою потребою в нових конкретних інструментах».
Довідкова інформація
Чорнобильська трагедія викликала глобальну реакцію та породила нове усвідомлення проблем ядерної безпеки. ЄС надав широку підтримку для гарантування безпечної локалізації Чорнобильського реактора №4, ефективного поводження з радіоактивними відходами та допомоги постраждалим регіонам.
ЄС одним із перших відреагував на Чорнобильську катастрофу. Він надав 432 мільйони євро для побудови нового безпечного конфайнменту в Чорнобилі, а також, разом з Європейським банком реконструкції та розвитку, позики на суму 600 мільйонів євро для Комплексної програми підвищення безпеки енергоблоків атомних електростанцій України.
Висновки, зроблені після Чорнобильської катастрофи, лягли в основу нових міжнародних конвенцій та інструментів Євратому, спрямованих на підвищення безпеки експлуатації ядерних установок, безпеки поводження з відходами, а також покращення обміну інформацією у разі аварійної ядерної ситуації. Усі країни-члени ЄС є учасниками цих конвенцій і продовжують підтримувати всі зусилля щодо зміцнення ядерної безпеки в усьому світі.
Крім того, Євратом створив Систему обміну терміновою радіологічною інформацією Європейського Співтовариства (ECURIE) для обміну інформацією у разі аварійної ядерної ситуації. Пізніше було ухвалено законодавство для посилення безпеки ядерних установок та досягнення безпечного поводження з радіоактивними відходами.
Додаткова інформація: