Ми вкотре наголошуємо на нашій підтримці заяви України про порушення справи проти Російської Федерації в Міжнародному суді відповідно до Конвенції 1948 року про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, яка має на меті встановити, що Росія не має законних підстав для вчинення військових дій в Україні на підставі необґрунтованих звинувачень у геноциді.

Ми знову заявляємо про важливість цих проваджень і закликаємо Росію негайно припинити свої військові операції в Україні, як постановив Суд у своєму Наказі про тимчасові заходи від 16 березня 2022 року.

Як неодноразово заявляв Суд, його розпорядження про тимчасові заходи є обов’язковими для сторін спору. Тому невиконання рішення Суду від 16 березня 2022 року є порушенням Росією своїх міжнародних зобов’язань.

Ми беремо до уваги публічну заяву від 1 липня 2022 року, згідно з якою Україна оголосила про подання свого Меморандуму до Суду.

Ми ще раз вітаємо зусилля України щодо забезпечення дотримання міжнародного права та виконання Судом своєї основної функції сприяння мирному врегулюванню спорів.

Конвенція про геноцид втілює урочисту обітницю запобігати злочину геноциду та притягувати винних до відповідальності. Як заявив сам Міжнародний суд у своєму консультативному висновку від 28 травня 1951 року щодо застережень до Конвенції про запобігання злочину геноциду і покарання за нього, метою Конвенції «з одного боку є захист самого існування певних груп людей, а з іншого – утвердження й підтримка найелементарніших принципів моралі».

В інтересах усіх держав-учасниць Конвенції про геноцид і міжнародного співтовариства в цілому, щоб Конвенція не використовувалася не за призначенням або нею не зловживали. Саме тому підписанти цієї декларації, які є сторонами Конвенції про геноцид, мають намір втрутитися в це провадження.

У світлі серйозних питань, які виникають у цій справі, та з огляду на далекосяжні наслідки рішення, яке винесе Суд, важливо, щоб держави-учасниці цієї Конвенції могли поділитися з Міжнародним Судом своїми тлумачення деяких її істотних положень.

На завершення ми ще раз наголошуємо, що Росія повинна відповідати за свої дії. У зв’язку з цим ми вважаємо, що порушення Росією міжнародного права тягне за собою її міжнародну відповідальність, і шкода, якої зазнала Україна внаслідок порушень Росією міжнародного права, вимагає повного та термінового відшкодування з боку РФ.

Ми вкотре закликаємо міжнародну спільноту вивчити всі можливості для надання допомоги Україні у розгляді позову в Міжнародному суді ООН.