Наша робота в галузі європейської безпеки та оборони починає приносити результати. Цього тижня (оригінальну версію допису англійською мовою опубліковано 11.12.2022) ми провели щорічну конференцію Європейського оборонного агентства (ЄОА). Завдання ЄОА - допомагати державам-членам ЄС розвивати свій військовий потенціал у більш скоординований спосіб та підтримувати оборонні дослідження й промисловість. Загальна мета — досягнути кращих оборонних спроможностей та кращого рівня ефективності витрачених коштів.

Цього тижня ЄОА опублікувало два важливих документи: Звіт про оборонні дані за 2020-2021 рр. та Огляд питань європейської оборони за 2022 рік. Обидва документи мають ключове значення для розуміння європейського оборонного ландшафту, і поточна геополітична ситуація надала їм ще більшого значення.

Природно, відправною точкою нашої дискусії стала війна Росії проти України, її прямий наступ на мирного сусіда. Я наголосив на важливості нашої підтримки України в політичному, економічному та військовому вимірах, тобто зброєю та підготовкою військових, аби українці змогли витіснити загарбника, як вони це вже роблять. І ми повинні мати змогу це робити стільки, скільки буде потрібно, аж поки Україна не переможе.

Ця війна також стала тривожним сигналом для всіх нас у питанні наших військових спроможностей. Ми передаємо зброю Україні, але при цьому розуміємо, що наші військові запаси вичерпуються. З поверненням конвенційної війни до серця Європи ми також зрозуміли, що нам не вистачає критичних оборонних спроможностей, аби мати змогу захистити себе від вищого рівня загроз на європейському континенті.

Як я сказав у своїй промові, Європа почала витрачати на оборону більше і – до певної міри – ефективніше. Звідки ми про це знаємо? Ми знаємо про це з оборонних даних ЄС, що їх зібрало ЄОА. Починаючи з 2006 року ЄОА щорічно збирає дані про оборону, і це найкращий доступний огляд еволюції можливостей армій ЄС.

Ці дані варто проаналізувати, оскільки вони говорять нам багато про те, чого ми досягли, а також про те, що нам ще потрібно зробити.

Згідно з даними ЄОА, в 2021 році витрати на оборону в ЄС зросли до €214 млрд. Це на 6% більше порівняно з 2020 роком – і це найбільший річний темп зростання з 2015 року. Але ми все ще далекі від стандарту НАТО в 2%.

Існують великі відмінності між державами-членами. Загалом держави-члени витрачають на оборону в середньому 1,5% свого ВВП. П'ять держав-членів збільшили видатки на оборону на 20% за останній рік. З них одна держава збільшила видатки на 42%.

Бюджети мають значення, але одних лише фінансових даних недостатньо, аби зрозуміти, що вони означають з точки зору наявних оборонних спроможностей. Фінансові ресурси необхідні, але війна ведеться не банкнотами. Існує довгий шлях між виділенням грошей та накопиченням фізичних і людських оперативних спроможностей.

Добре, що звіти ЄОА показують, що минулого року рівень інвестицій в оборону став рекордним: 52 мільярди євро, що становить 24% від загальних витрат на оборону. Третій рік поспіль ми спільно досягли та перевиконали узгоджений показник у 20%. Так, цього показника досягли 19 держав-членів, що є найбільшою кількістю з того часу, як ЄОА почало збирати дані. Це також на 5 країн більше, ніж у 2020 році.

Стосовно витрат на оборонні дослідження та технології у нас також є хороші новини: зазначені витрати зросли до 3,6 мільярда євро, що на 41% більше, ніж у минулому році. Це майже втричі більше у порівнянні з історично низькими витратами у 2016 році.

Але є й інша, менш позитивна сторона оборонної співпраці. Спільні закупівлі оборонної техніки у 2021 році склали 7,9 млрд євро, що становить 18% загальних витрат на закупівлю техніки. Це значний ріст порівняно з 11% у 2020 році, але ми все ще дуже далеко від узгодженого показника в 35%.

Купувати та інвестувати більше разом

Отже, ці цифри говорять нам про те, що ми працюємо ефективніше, але недостатньо, особливо коли йдеться про співпрацю. Як завжди, питання в тому, що ми можемо з цим зробити.

По-перше, нам потрібно задовольнити короткострокові потреби, інвестуючи та закуповуючи більше. Простіше кажучи: купувати більше разом. Понад 10 місяців війни та підтримки України показали недостатність наших запасів і слабкість наших ланцюгів постачання.

У травні ми представили аналіз прогалин інвестицій в оборону. Відтоді Спільна робоча група із закупівель (до якої входять ЄОА, Європейська служба зовнішньої дії та Європейська комісія) співпрацює з державами-членами, щоб узагальнити їхні потреби та визначити реалістичні можливості для спільних закупівель як боєприпасів, так і техніки.

Зараз ми знаходимося на наступному етапі. Разом з Комісаром Бретоном ми звернулися до оборонної промисловості, попросивши відповідні компанії надати інформацію про свої виробничі потужності. Щоб допомогти європейській оборонній промисловості збільшити виробничі потужності, Комісія також запропонувала новий інструмент ЄС – EDIRPA – для полегшення та стимулювання спільних закупівель, що передбачає виділення 500 мільйонів євро на 2022-24 роки. Ми знаємо, що країни-члени мають дуже конкретні наміри здійснювати спільні закупівлі. Але ці наміри потрібно якнайшвидше перетворити в замовлення на закупівлю. Красивих слів недостатньо.

По-друге, ми повинні дивитися вперед і протистояти майбутнім загрозам. Ми вже неодноразово говорили: Європа повинна взяти на себе більше відповідальності за власну безпеку. Щоб досягти цього, нам потрібно більше співпрацювати, щоб забезпечити себе необхідними оборонними можливостями. Звіт за результатами скоординованого щорічного огляду оборони (CARD) за 2022 рік показав, що менше 20% усіх інвестицій в оборонні програми здійснювалися спільно. На жаль, оборонна співпраця залишається радше винятком, ніж правилом.

Щоб запобігти фрагментації та покращити узгодженість, країни-члени повинні розробляти свої національні плани, орієнтуючись на ЄС. І вони повинні систематично планувати та розвивати можливості співпраці. CARD може стати в нагоді, оскільки в ньому визначені конкретні можливості такої співпраці. Наразі ідентифіковано понад 100 таких можливостей, що охоплюють усі галузі.

Раніше звіту CARD не приділяли належної уваги. Тепер він має стати компасом для реалізації необхідних спільних зусиль з розвитку. Але для впровадження такого роду координації нам потрібні конкретні інструменти та фінансування ЄС, аби сприяти взаємодії між попитом держав-членів і промисловими поставками.

І ми їх маємо. У нас є PESCO та Європейський оборонний фонд (ЄОФ), що є важливими ключовими ініціативами ЄС для сприяння оборонній співпраці. Комісія виділила 1,2 мільярда євро на перші 61 проєкт в рамках ЄОФ для спільних оборонних досліджень і розробок. Сюди входять, наприклад, наступне покоління винищувачів, бронетехніки та кораблів, а також критично важливі захисні технології у сферах космосу, кібернетики, військових хмарних сервісів чи штучного інтелекту. Важливо, щоб висновки CARD і розподіл ресурсів ЄОФ рухалися пліч-о-пліч.

Готуючись до майбутнього

Раніше я порівнював європейські армії з японськими деревами бонсай, щоб підкреслити, що після фінансової кризи 2008 року ми скоротили наші сили до мініатюрних версій, і ми зробили це без будь-якої координації. Ми не можемо дозволити собі повторити помилки минулого.

Якщо ви подивитеся на графік вище, ви побачите, що зараз ми перебуваємо на поворотному етапі. Наступного року ми повинні вийти на «точку відновлення». Саме тоді ми зможемо нівелювати роки недофінансування й перенести фокус з виправлення помилок минулого на забезпечення майбутніх перемог.

Якщо всі заявлені збільшені витрати будуть реалізовані, загальні витрати ЄС на оборону зростуть ще на 70 мільярдів євро до 2025 року. Важливо зазначати строки будь-яких оголошених заходів щодо військових витрат. Скільки не має великого сенсу без зазначення того, коли це станеться. Це особливо справедливо у цей неспокійний час, в який ми живемо, коли ми справді відчуваємо невідкладність цих заходів.

Тим не менш, ці плани - це величезна можливість. Водночас, важливо, аби гроші витрачалися узгоджено, а рішення національних урядів були зосереджені не лише на поточних потребах в розрахунку на закупівлі вже наявних ресурсів. Інакше збережеться фрагментований ландшафт спроможностей ЄС. Отже, нам потрібен правильний баланс між відновленням недостатнього фінансування у минулому, реагуванням на поточні потреби, а також підготовкою до майбутнього.

Загальні висновки зрозумілі, і я планую донести такий меседж європейським лідерам на саміті ЄС наступного тижня:

Загрози, з якими ми стикаємося, реальні, близькі та, ймовірно, погіршаться. Водночас усе готово для стрибка вперед у співпраці в галузі оборони: у нас є ідеї, гроші, рамки ЄС та структура – ЄОА – що була спеціально створена як форум для посилення співпраці в галузі оборони. Нам потрібні дії, і для цього потрібен політичний поштовх зверху, тобто від президентів та прем’єр-міністрів держав-членів ЄС.

Ми повинні не просто витрачати на оборону більше – ми повинні витрачати краще. А це означає більшу співпрацю; продовження підтримки України; задоволення поточних потреб і початок підготовки до майбутнього.