Україна та ЄС згадали про історичні рішення Європейської Ради про надання країні статусу кандидата на вступ до ЄС у червні 2022 року та про початок переговорів про вступ у грудні 2023 року. Сторони визнали, що забезпечення прав людини є невіддільним елементом Копенгагенських критеріїв.

ЄС та Україна обговорили порушення Російською Федерацією міжнародних стандартів у галузі прав людини та гуманітарного права в умовах повномасштабного вторгнення та загарбницької війни. Йдеться, зокрема, про нелюдське поводження з військовополоненими, свавільні позбавлення життя та затримання, примусові зникнення, катування та жорстоке поводження, депортація мирних осіб (включно з дітьми) до Росії та Білорусі з окупованих Росією територій, сексуальне насильство, пов'язане з конфліктом, а також дискримінація та переслідування корінних жителів.

Особливу увагу сторони приділили впливу загарбницької війни Росії на права на здоров'я, працю, освіту, доступ до води та санітарних умов, а також на належне житло. Під час зустрічі було обговорено значні руйнування, втрати та пошкодження інфраструктури, що безпосередньо впливає на надання базових послуг, необхідних для забезпечення прав людини. Було підкреслено важливість міжнародної підтримки інклюзивної відбудови та відновлення України.

Обидві сторони висловили занепокоєння щодо погіршення ситуації на тимчасово окупованих Росією територіях. Зокрема, ЄС та Україна обговорили примусові зникнення та катування, обмеження громадянських і політичних прав, особливо примус громадян України до зміни громадянства та/або отримання російського паспорта, обмеження свободи вираження поглядів, свободи медіа, свободи зібрань, свободи релігії та переконань, примусовий призов до армії, а також обмеження доступу міжнародних і неурядових організацій.

Під час засідання ЄС та Україна підтвердили своє зобов'язання із забезпечення повної відповідальність за міжнародні злочини, скоєні в умовах загарбницької війни Росії проти України, зокрема, через створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії. Також відбувся обмін думками щодо деяких конкретних питань, таких як підтримка розслідувань Міжнародного кримінального суду, узгодження міжнародної співпраці у процесах розслідування та судового переслідування, підтримка підходів, орієнтованих на постраждалих, а також кроків, чутливих до травми, створення реєстру збитків і механізму компенсації. У цьому контексті ЄС підтвердив важливість ратифікації Україною Римського статуту Міжнародного кримінального суду.

Окрім того, під час дискусії сторони торкнулися питання розвитку політики у сфері прав людини з фокусом на рекомендаціях Звіту щодо розширення 2023 року. ЄС привітав зусилля України у виконанні критеріїв вступу попри тривалу війну, а саме, що стосується стабільності інституцій, які гарантують демократію, верховенства права та прав людини. Також особливу увагу учасники зустрічі звернули на реформи правоохоронних органів, запобігання катуванням та жорстокому поводженню, трудових прав, свободи вираження поглядів, асоціацій та зібрань, виборів та виборчого законодавства, прав осіб з обмеженими можливостями та осіб, які належать до етнічних, мовних, релігійних та національних меншин, ґендерної рівності та прав дитини. ЄС закликав Україну прийняти законодавство для боротьби зі злочинами на ґрунті ненависті та забезпечення рівності прав ЛГБТ, а також здійснити подальші кроки для приведення законодавства та політики у відповідність до Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю. Україну закликали продовжити реформування системи захисту дітей з метою приведення її у відповідність до законодавства ЄС. Також сторони погодилися з необхідністю гарантувати особисту безпеку журналістів та їхньої здатності реалізовувати своє право на свободу вираження поглядів, у тому числі в умовах воєнного стану.

Діалог відбувся в атмосфері співпраці та спільного прагнення до прогресивних і рішучих кроків у сфері прав людини.

• Очікується, що наступне засідання у рамках Діалогу з прав людини між Україною та ЄС відбудеться у 2025 році.