21-й пакет санкцій: ЄС вживає жорстких заходів проти російської енергетики, фінансових послуг і криптовалюти

23 липня 2026 року Рада ЄС ухвалила 21-й пакет обмежувальних заходів проти Росії у відповідь на її загарбницьку війну проти України. Він передбачає жорсткі економічні санкції, спрямовані на найвпливовіші сектори економіки Росії та її здатність підживлювати загарбницьку війну проти України, а також найбільший санкційний список за останні чотири роки із 218 суб’єктів, до якого увійшли 48 осіб та 170 організацій.

Цей пакет покликаний ще більше послабити економіку та воєнну машину Росії. Він схвалений у відповідь на нещодавні жорстокі військові удари Росії, які цілеспрямовано атакували цивільну інфраструктуру, зокрема енергетичну, водопостачальну та заклади охорони здоров’я, а також об’єкти культурної та релігійної спадщини і спричинили значні труднощі для цивільного населення.

Європейський Союз зберігає рішучість у своєму намірі підтримувати й посилювати тиск на Росію, щоб зупинити її жорстоку загарбницьку війну шляхом змістовних переговорів задля справедливого і тривалого миру. 

«Із кожним етапом санкцій ми посилюємо тиск на економіку Росії та її здатність продовжувати протиправну війну. Наш 21-й пакет передбачає найдовші санкційні списки за чотири роки. Ми застосовуємо обмежувальні заходи проти понад ста банків і криптооператорів, 40+ суден російського тіньового флоту та кількох нафтопереробних заводів у Росії та Білорусі. Також у списку понад 50 об’єктів військової промисловості та головні актори, задіяні у виробництві далекобійних російських дронів. Росія може вдатися до перемовин задля завершення своєї протиправної війни і припинити вбивати цивільне населення тільки під тиском. Санкції посилюють цей тиск», — наголосила Кая Каллас, Висока представниця ЄС із закордонних справ і безпекової політики та Голова Ради ЄС із закордонних справ.

Посилення заходів щодо фінансових послуг і сфери криптовалюти

Євросоюз суттєво розширює заходи проти фінансового і банківського секторів Росії, що є рушійними силами воєнної економіки країни. Рада ЄС запроваджує замороження активів та заборону на використання коштів для 94 банків і великих фінансових інституцій, а також для важливої фігури у російській банківській системі. Вона розширює свою заборону трансакцій на ще 33 кредитні й фінансові установи Росії. Окрім того, Рада ЄС накладає заборону трансакцій на Киргизький банк, пов’язаний із Системою передачі фінансових повідомлень (СПФП), а також на три інші неросійські банки за ухилення від санкцій.

ЄС додає 4 об’єкти, пов’язані з транскордонною мережею А7, зокрема з огляду на її нові зв’язки з країнами Африки. Євросоюз також розширює свою заборону трансакцій на 14 платформ із надання криптовалютних послуг у Грузії, Панамі, ОАЕ, на Маршаллових островах, у Киргизстані та Білорусі. 

Уперше Євросоюз представляє можливість повної заборони криптовалютних послуг для країн поза межами ЄС як потужний запобіжник для країн, які утримують платформи, що допомагають Росії уникати дії санкцій Європейського Союзу. Цей новий інструмент дозволить ЄС накладати заборону на будь-які трансакції між оператором ЄС та будь-яким надавачем  послуг.

Подальший тиск на спроможність Росії отримувати доходи

Щодо енергетики, сьогоднішній пакет призупиняє автоматичне коригування механізму граничної ціни на нафту до 15 липня 2027 року. Це має на меті забезпечити обмеження прибутків Росії від продажу нафти, незважаючи на виняткову ситуацію на ринку, спричинену перекриттям Ормузької протоки. Сьогоднішня угода передбачає проміжний перегляд цього призупинення, щоб переконатися, що механізм залишається необхідним і пропорційним. ЄС також продовжує чинити тиск на «тіньовий флот», розширюючи сферу застосування чинних правил, щоб охопити також судна, які підтримують «тіньовий флот» шляхом надання послуг з бункерування та інших послуг, а також уносячи до списку ще 41 судно на додачу до 632 вже підсанкційних. Ці заходи спрямовані проти танкерів із країн поза ЄС, які є частиною «тіньового флоту», що обходить механізм граничної ціни на нафту, підтримують енергетичний сектор Росії іншими способами або транспортують військову техніку для Росії чи вкрадене українське зерно. ЄС піддає санкціям 8 юридичних осіб та 1 фізичну особу, активних в екосистемі «тіньового флоту», у тому числі компанії, що діють від імені російських нафтових гігантів, а також, уперше — крюїнгове агентство, яке надає підтримку «тіньовому флоту».

Крім того, ЄС націлюється на нафтовий сектор, зокрема на нафтопереробні заводи. Всі вони піддають санкціям 18 юридичних осіб та 1 фізичну особу в нафтовому секторі, включаючи 3 нафтопереробні заводи в Росії, великий білоруський нафтопереробний завод, а також компанію, створену для продажу білоруських нафтопродуктів усередині Росії. Крім того, пакет створює можливість забороняти транзакції з підсанкційними нафтопереробними заводами в Росії та в третіх країнах, які переробляють або очищують російську сиру нафту та нафтопродукти. У цих межах ЄС запроваджує заборону на транзакції — яка набуває чинності через шість місяців — щодо грузинського нафтопереробного заводу в Кулеві, що торгує та переробляє російську нафту. Понад те, ЄС додав п’ятьох нафтотрейдерів до переліку суб’єктів, щодо яких застосовується заборона на транзакції за зрив заборони на закупівлю російської сирої нафти та нафтопродуктів.

ЄС також здійснює тиск на критичну інфраструктуру Росії, оскільки Рада вирішила піддати санкціям ключового транскордонного постачальника енергії та чільну постать «Російської залізниці», а також розширити заборону на транзакції на два російські порти та чотири російські аеропорти.

Сьогоднішній пакет запроваджує зобов’язання щодо повідомлення про продаж СПГ-танкерів і можливість упровадження нових обмежень на продаж СПГ-танкерів російським громадянам і компаніям, а також упроваджує інші контрактні зобов’язання для мінімізації ризику перепродажу до Росії або для використання в Росії.

ЄС також націлюється на інші засоби отримання доходів Росією, піддаючи санкціям 7 великих суб’єктів у золотій сфері, одну з найважливіших алмазних компаній, а також кілька юридичних осіб, активних у гірничодобувному та металургійному секторах.

Військово-промисловий комплекс Росії.

​Щоб обмежити здатність Росії вести війну та завдавати ударів, перш за все через використання дронів дальнього радіуса дії, сьогоднішній пакет запроваджує 56 індивідуальних підсанкційних позицій щодо фізичних осіб та компаній, залучених до російського військово-промислового комплексу. Вони включають 37 позицій, безпосередньо пов’язаних із дронами дальнього радіуса дії, спрямованих на їхнє виробництво та ланцюг постачання.

​Рада також додала 51 нову юридичну особу до списку тих, щодо кого застосовуються суворіші експортні обмеження на товари та технології подвійного призначення через їхню підтримку військово-промислового комплексу Росії у її загарбницькій війні проти України.  ​Деякі з цих юридичних осіб розташовані в третіх країнах (Китай, включаючи Гонконг, Індія, Казахстан, Киргизстан, Туреччина та Об’єднані Арабські Емірати) і сприяють обходу Росією експортних обмежень, у тому числі щодо мікроелектроніки, верстатів із числовим програмним керуванням (ЧПК) та обладнання для обробки напівпровідників.

Заборона на в’їзд до ЄС для російських бойовиків

Пакет створює підґрунтя для запровадження всеосяжної візової заборони для діючих та колишніх бойовиків збройних сил Росії та інших підконтрольних їй формувань, які беруть участь у загарбницькій війні Росії проти України. Це підтверджує політичну та правову відданість країн-членів боротьбі з цією загрозою. Рада ЄС ухвалить рішення щодо дати набрання чинності цією забороною.

Торгівля

«ЄС погодився розширити діючу заборону на експорт і включити до неї товари й технології, що використовуються російською військовою промисловістю, такі як порошки нікелю, метали та сплави, які використовуються в корозійностійких покриттях у реактивних двигунах; порошки берилію, які використовуються у паливних сумішах та високоефективних сплавах; самоклеючі плівки, стрічки та смуги, які використовуються в аерокосмічному та оборонному секторах; авіаційні вироби, спеціально призначені для безпілотних літальних апаратів (БПЛА), зокрема обладнання наземної підтримки, системи радіоелектронного глушіння/перехоплення, пускові установки та сервоприводи, а також системи примусового припинення польоту дронів і ракет.

Крім того, ЄС запровадив додаткові обмеження на імпорт товарів, що є джерелом значних доходів для Росії (на суму понад 60 мільйонів євро), таких як мідні руди, нікелеві руди, свинцеві руди, руди дорогоцінних металів, необроблений цинк, лужноземельні метали, оксиди цинку, оксиди хрому, вироби зі скла, штучні перли та автозапчастини.

Цей пакет також включає заходи щодо Білорусі, покликані дзеркально відобразити ті, що були запроваджені проти Росії, зокрема торговельні заходи (заборону на імпорт товарів, що є джерелом значних доходів для Білорусі, а також експортні обмеження, пов'язані з військовою промисловістю) та правовий захист.

Російська машина воєнної пропаганди

ЄС запроваджує санкції щодо 8 осіб, причетних до поширення російської воєнної пропаганди та сприяння формуванню маніпулятивного воєнного наративу щодо України.

Воєнні злочини

У межах цього пакета ЄС запроваджує санкції щодо генерал-майора та воєнного злочинця, причетного до катувань, страт і знущань над тілами українських військовослужбовців, зокрема військовополонених. Це внесення до санкційного списку є доповненням до подальших обмежувальних заходів у межах санкційного режиму ЄС за порушення прав людини в Росії, ухвалених 13 липня.

Інші заходи

ЄС посилює правовий захист європейських операторів у судових спорах, що виникають у зв'язку з обмежувальними заходами ЄС, дозволяючи судам ЄС та країн-членів не визнавати й не виконувати судові рішення, ухвалені в російських судах у межах таких проваджень.

Відповідні правові акти невдовзі опублікують в Офіційному віснику ЄС.

Контекст

У своїх висновках від 18 червня 2026 року Європейська Рада ще раз підтвердила свою незмінну рішучу та непохитну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів. Європейський Союз і надалі надаватиме Україні та її народу всебічну політичну, фінансову, економічну, гуманітарну, військову й дипломатичну підтримку у тісній координації з партнерами та союзниками, які поділяють спільні цінності.

Європейська Рада також заявила, що ЄС сповнений рішучості й надалі посилювати тиск на Росію та послаблювати її військову економіку, щоб та припинила свою жорстоку загарбницьку війну та долучилася до змістовних мирних переговорів. Вона також підтвердила важливість подальшого скорочення енергетичних доходів Росії, протидії діяльності її «тіньового флоту» та подальшого обмеження можливостей російської банківської системи, а також закликала якнайшвидше ухвалити 21-й пакет санкцій.

Європейська Рада підтримує дипломатичні зусилля, спрямовані на припинення агресивної війни Росії, та підкреслює готовність ЄС активізувати свою участь у цьому процесі відповідно до мети, закріпленої в установчих договорах ЄС, — сприяти миру. Європа має відігравати ключову роль у майбутньому врегулюванні конфлікту та готова захищати свої інтереси.

Окрім цього пакета, 13 липня Рада ЄС ухвалила низку додаткових обмежувальних заходів у відповідь на порушення прав людини в Росії, жорстоке поводження з українськими військовополоненими, а також кібератаки, пов’язані з Росією.