Європейська Комісія – Питання та відповіді щодо оглядів політик ЄС перед розширенням
Що охоплюють огляди політик перед розширенням?
Розширення ЄС – це стратегічна інвестиція в мир, безпеку та процвітання Європи. Воно приносить вагомі політичні й економічні переваги як для самого Союзу, так і для партнерів у процесі розширення. Щоб повною мірою скористатися цими перевагами, ЄС має бути готовим прийняти нових членів.
Повідомлення від 6 жовтня «Підготовка до розширення Союзу» окреслює основні напрями політики та практичні кроки, необхідні для підготовки ЄС до майбутніх розширень.
Огляди політик перед розширенням визначають чіткі пріоритетні дії у чотирьох ключових сферах: врядування, цінності, політики та бюджет. Огляди показують, що Союз може функціонувати з більшою кількістю членів завдяки точковим змінам у межах чинної договірної бази та договорів про вступ.
Цей пакет вкотре підтверджує: розширення залишається процесом, який ґрунтується на заслугах і залежить від прогресу кожної країни-кандидата в проведенні реформ.
Представлений сьогодні, 6 жовтня, пакет сприятиме стратегічній дискусії між країнами-членами щодо розширення та реформ, зокрема на засіданні Європейської Ради у жовтні.
Чому розширення ЄС є пріоритетом зараз?
Загарбницька війна Росії проти України, разом із зростанням нестабільності в сусідніх із Європою регіонах та посиленням глобальної конкуренції, засвідчила важливість сильнішої та згуртованішої Європи. За таких умов розширення – це не лише політична мета, а й геополітична інвестиція в мир, безпеку та довгострокову стабільність на всьому континенті. Утверджуючи демократію, верховенство права й процвітання на нашому континенті, розширення може зміцнити Єдиний ринок, відкрити нові можливості для торгівлі та інвестицій, а також підвищити економічну стійкість і політичну вагу ЄС.
Для громадян і бізнесу в Європі ці переваги є цілком конкретними. Розширення може сприяти економічному зростанню, створенню робочих місць, розвитку інфраструктури та сполученості, а також зробити ланцюги постачання надійнішими. Крім того, воно може допомогти ЄС і його партнерам ефективніше реагувати на спільні виклики, як-от енергетична безпека, міграція, зміна клімату та зовнішні загрози.
Зрештою, розширення має на меті побудову безпечнішої, сильнішої та заможнішої Європи, об’єднаної спільними цінностями й інтересами.
Як ЄС адаптуватиме своє врядування до вступу нових членів?
За нинішніх геополітичних умов ЄС має адаптувати своє врядування, щоб зробити процес ухвалення рішень швидшим та ефективнішим. Союз повинен повною мірою використовувати можливості, які надають чинні договори, задля зміцнення своєї спроможності діяти та підготовки до майбутнього розширення.
Єврокомісія рекомендує використовувати механізми, передбачені чинними Договорами, як-от перехідні положення та процедуру посиленої співпраці. Вона пропонує застосовувати перехідні положення, щоб перейти до голосування кваліфікованою більшістю в окремих сферах, зокрема щодо санкцій, боротьби з податковим шахрайством та фіскальних заходів в енергетичній політиці. Це можна доповнити належними запобіжниками для захисту ключових національних інтересів країн-членів, що дасть змогу зробити ухвалення рішень ефективнішим, водночас забезпечуючи повагу до цих інтересів. Крім того, Єврокомісія рекомендує застосовувати голосування кваліфікованою більшістю для рішень про відкриття переговорних кластерів та проміжних рішень у переговорах про вступ.
Коли цілі певної політики Союзу не можуть бути досягнуті Євросоюзом у цілому протягом розумного строку, договори передбачають інший засіб досягнення цих цілей: посилену співпрацю. Посилена співпраця дає змогу групі у складі щонайменше дев’яти країн-членів запровадити тіснішу співпрацю у конкретній сфері політики за умов, визначених договорами. Комісія перегляне ще не ухвалені пропозиції, щоб з’ясувати, де саме посилена співпраця могла би допомогти подолати тривале блокування.
Європейська Комісія зобов'язується працювати з Європейським Парламентом і Радою ЄС над інституційними та операційними змінами, необхідними для вступу нових членів.
Як ЄС планує забезпечити, щоб нові члени дотримувалися його цінностей і правил?
Моніторинг верховенства права розпочинається ще до вступу й триває після того, як країна стає членом Союзу. Єврокомісія поступово поширюватиме Звіт про верховенство права на інших кандидатів відповідно до їхньої готовності, а нові країни-члени після вступу підпадатимуть під дію всього інструментарію ЄС у сфері верховенства права.
Як було оголошено в Повідомленні про політику розширення ЄС 2025 року, майбутні договори про вступ повинні містити надійніші запобіжники від серйозного відступу від зобов’язань, узятих під час переговорів про вступ. Сьогодні, 6 жовтня, Єврокомісія пропонує спільну рамку для таких запобіжників. Майбутні договори про вступ передбачатимуть цільові заходи реагування на випадок, коли серйозні недоліки створюватимуть ризик для належного функціонування Союзу.
Ці запобіжники ґрунтуватимуться на інструментах, уже передбачених договорами, і на вже наявних інструментах та механізмах, що застосовуються до нинішніх країн-членів.
Що передбачають нові запобіжники?
Комісія пропонує набір захисних механізмів, які передбачають тимчасові та цільові заходи у відповідь на ризики, виявлені під час підготовки до вступу. Зокрема, вона пропонує посилити три секторальні запобіжники, що застосовувалися під час попередніх хвиль розширення – вони охоплюють економіку, внутрішній ринок, а також юстицію та внутрішні справи, – суттєво подовживши термін, протягом якого їх можна застосувати.
Новий інституційний захисний механізм стосуватиметься серйозних порушень цінностей, закріплених у статті 2 Договору про Європейський Союз, а також принципу добросовісної співпраці. У найсерйозніших випадках можливі заходи аж до призупинення права голосу. Ще один варіант стосується участі в ухваленні рішень у перші роки членства: протягом обмеженого часу нова країна-член також зобов’язуватиметься не виступати проти рішень ЄС щодо майбутніх розширень чи двосторонніх спорів.
Ці механізми доповнюватимуть передвступний моніторинг, який триватиме від завершення переговорів до самого моменту вступу й дасть змогу за потреби вдаватися до коригувальних заходів. Усі захисні механізми будуть тимчасовими, цільовими, зворотними та підлягатимуть регулярному перегляду.
Як ЄС фінансуватиме майбутнє розширення, зберігаючи чинні пріоритети?
Запропонована Багаторічна фінансова рамка (БФР) на 2028–2034 роки вже є основою бюджетного планування майбутнього розширення й, зокрема, передбачає механізм перегляду у разі вступу нової країни-члена. Передбачений Багаторічною фінансовою рамкою інструмент «Глобальна Європа» надаватиме цільову підтримку до вступу у вигляді грантів, позик і гарантій для пришвидшення реформ. Поступова інтеграція країн-кандидатів у програми ЄС полегшить перехідний період, а механізми перегляду Багаторічної фінансової рамки дозволять скоригувати розподіл коштів у разі потреби безпосередньо під час вступу.
Ключову роль у цьому підході відіграє фінансування, прив’язане до досягнення цілей. Передвступні інструменти, як-от Плани зростання для Західних Балкан і Молдови, а також програма «Ukraine Facility», уже пов’язують виплати з конкретними реформами. Це гарантує, що кандидати будуть готові керувати коштами ЄС одразу після вступу. У наступній Багаторічній фінансовій рамці плани, прив’язані до цілей, залишаться основним інструментом реалізації для партнерів процесу розширення. Вони пов’язуватимуть виплати з реалізацією реформ та інвестицій, а після того, як ці країни стануть членами ЄС, сприятимуть узгодженню з відповідними положеннями національних та регіональних планів партнерства.
Фінансовий пакет для Чорногорії, представлений у червні 2026 року, демонструє, як плани для конкретних країн забезпечать безперервність фінансування до та після вступу, що дозволить уникнути розривів у реалізації програм. У міру наближення переговорів до завершення Комісія визначатиме механізм переходу у фінансуванні в межах окремого фінансового пакета для кожної країни, що бере участь у процесі розширення.
Підтримка в межах планів, прив’язаних до цілей, має залишатися залежною від прогресу реформ та вдосконалення національних процесів фінансового контролю, із можливістю призупинення або скорочення виплат у разі невиконання умов.
Які переваги отримають країни-кандидати від поступової інтеграції ще до вступу?
Тісніша інтеграція має принести відчутні переваги громадянам і бізнесу як у ЄС, так і в країнах-кандидатах задовго до набуття повноправного членства. Вона може допомогти кандидатам поступово долучатися до окремих сегментів внутрішнього ринку ЄС і користуватися перевагами тіснішої співпраці у стратегічних сферах, підтримуючи реформи та зміцнюючи готовність до вступу. Доступ залежатиме від прогресу в підготовці до вступу, готовності у відповідній сфері політики та стратегічної узгодженості з курсом Союзу.
Європейська Комісія проаналізує наявні інструменти й визначить можливості для глибшої інтеграції в таких стратегічних секторах, як енергетика, транспорт, цифрові технології та оборона. Це допоможе посилити сполученість, інвестиції та стійкість. Поступова інтеграція доповнюватиме та посилюватиме процес вступу, адже забезпечуватиме конкретні стимули для реформ, розбудовуватиме адміністративну спроможність і зміцнюватиме взаємну довіру. Участь і надалі залежатиме від прогресу у відповідних сферах і повної відповідності принципам та вимогам процесу вступу. За потреби заходи також мають залишатися зворотними, щоб тісніша інтеграція супроводжувалася сталим прогресом у реформах.
Щоб підтримати цей підхід, Єврокомісія започаткує щорічні діалоги з партнерами процесу розширення для підбиття підсумків прогресу, визначення нових можливостей для поступової інтеграції та усунення наявних прогалин чи перешкод. Це стане регулярною рамкою для оцінки впровадження та поглиблення співпраці, а також дасть змогу переконатися, що поступова інтеграція приносить практичні результати на місцях.
Які наступні кроки?
Європейська Комісія запрошує Європейський Парламент і Раду ЄС продовжити обговорення, інституційну підготовку та відповідні політичні заходи.
У межах пакета розширення 2026 року Комісія представить орієнтовні дорожні карти для Чорногорії, Албанії, Молдови та України – за умови, що ці країни збережуть динаміку реформ.
Додаткова інформація