Учора Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн завітала до Києва у супроводі 15 Єврокомісарів для першої в історії зустрічі між Колегією та Урядом України. Зустріч відбулась напередодні саміту Україна — ЄС, першого від початку агресивної війни Росії проти України та надання статусу кандидата.

Ця зустріч між Колегією і Урядом України наочно демонструє непохитне зобов'язання ЄС підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно, зокрема шляхом нового пакету допомоги у розмірі 450 мільйонів євро на 2023 рік, про який оголосила Президентка фон дер Ляєн. Таким чином загальна підтримка, надана Європейським Союзом, його країнами-членами та європейськими фінансовими інституціями Україні від початку російського воєнного вторгнення, становить близько 50 мільярдів євро. Окрім того, Комісія працює над внеском у 1 мільярд євро для швидкого відновлення. 

Президентка фон дер Ляєн зазначила: «Сьогоднішній візит Колегії до Києва є чітким сигналом, котрий ЄС надсилає Україні й поза її межі, про нашу колективну силу та рішучість перед лицем варварської російської агресії. Ми й надалі підтримуватимемо Україну — стільки, скільки потрібно. І ми надалі змушуватимемо Росію платити високу ціну, поки вона не припинить агресію. Україна може розраховувати на те, що Європа допоможе відбудувати стійкішу державу, що успішно розвивається на шляху до ЄС.»

Напередодні саміту Україна — ЄС, під час зустрічі Колегії і Уряду в Києві за співголовуванням Президентки фон дер Ляєн та Прем'єр-міністра Шмигаля, було підбито підсумки постійної підтримки України з боку ЄС у різних сферах, включно з фінансовою, гуманітарною, енергетичною, бюджетною підтримкою, дипломатичною інформаційно-роз'яснювальною роботою, а також зусиль України з реформ на шляху до ЄС, та окреслено подальші кроки з посилення галузевої співпраці в низці сфер. Президентка фон дер Ляєн також зустрілася з Президентом Зеленським, щоб обговорити ключові питання взаємодії між Україною та ЄС.

Подальша нагальна підтримка та підготовка до відбудови

Після надання 17 січня першого платежу обсягом 3 мільярдів євро з пакету макрофінансової допомоги+ (MFA+) у обсязі до 18 мільярдів євро для України на 2023 рік, Комісія оголосила про новий пакет підтримки на суму 450 мільйонів євро, включно з 145 мільйонами євро у вигляді гуманітарної допомоги та 305 мільйонами євро для двосторонньої співпраці, щоб підтримати швидке відновлення інфраструктури, підвищити стійкість України та підтримку процесу реформ.

Комісія підтвердила Урядові України, що створення секретаріату міжвідомчої Координаційної платформи донорів у Брюсселі проходить успішно, включно з підготовкою відряджень посадових осіб із країн «Групи Семи» та інших партнерів. Це оголошення витікає із підсумків першої зустрічі від 26 січня наглядової ради Координаційної платформи донорів, про що лідери «Групи Семи» домовились з Урядом України в грудні. Координаційна платформа стане ключем для узгодження наявних ресурів з потребами у відбудові, відновленні та реконструкції України. У ній спільно головуватимуть ЄС, Україна й США, а допомагатиме в її роботі технічний секретаріат з офісом у Брюсселі, якому надає приміщення Європейська Комісія, і київський офіс, якому приміщення надає Уряд України.  

В межах зустрічі Президентка фон дер Ляєн і Прем'єр-міністр Шмигаль уклали Стратегічне партнерство щодо біометану, водню та інших синтетичних газів. Цей Меморандум про взаєморозуміння поширить теперішню енергетичну співпрацю між ЄС та Україною на відновлювані гази, як-от біометан, водень та інші синтетичні та гази, отримані шляхом сталого виробництва. Він підтверджує зобов'язання обох сторін зменшити залежність від імпорту викопного палива, особливо російського газу, і працювати над кліматичною нейтральністю.

Засідання Колегії і Уряду дозволило обговорити нагальні потреби України на місцях, зокрема в енергетичній галузі, після цілеспрямованого обстрілу життєво важливої енергетичної інфраструктури. Механізм цивільного захисту ЄС, до котрого Україна, як очікується, має приєднатися цього року, сприяє постачанню ще 2400 генераторів, на додаток до 3000, вже доставлених від початку війни. Фонд енергетичної підтримки України, створений Енергетичним співтовариством на прохання Європейської Комісії, вже зібрав понад 157,5 мільйонів євро для покриття нагальних потреб в енергетичній галузі. ЄС щойно підписав угоду про надання решти 15 мільйонів світлодіодних лампочок із 35 мільйонів, придбаних для України, постачання яких уже розпочалося.

Реформи та подальша галузева співпраця, щоб наблизити Україну до ЄС

Обговорення також були присвячені пріоритним реформах та крокам, необхідним для допомоги Україні у подальшому узгодженні її законодавства з правовою базою (acquis) ЄС, за наслідками оприлюдненого вчора аналітичного звіту Комісії, котрий доповнює висновок Комісії щодо заяви України про членство в ЄС.

Комісія підтверджує відданість подальшій допомозі Україні, аби повністю використати потенціал Угоди про асоціацію, включно з Угодою про поглиблені й всеохоплюючі зони вільної торгівлі (ПВЗВТ). Таким чином, План пріоритетних дій на 2023—2024 роки, який визначає ключові напрями реалізації ПВЗВТ, стане дорожньою картою для сприяння доступу України до внутрішнього ринку. Комісія також оголосила про пакет технічної допомоги для ACAA (Угода про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції).

Щоб підтримати Україну, Комісія також запропонувала додаткові заходи зі сприяння торгівлі, зокрема тимчасове звільнення українського експорту від ввізного мита, та пропонуватиме продовжити такі заходи й після червня 2023 року. Створення «шляхів солідарності» також допомогло Україні експортувати свої товари та імпортувати те, що їй необхідно, із понад 23 мільйонами тонн зерна й супутніх товарів вже перевезеними цими альтернативними маршрутами. .

У сфері роумінгу Комісія схвалила продовження на шість місяців добровільних заходів з боку операторів ЄС та України, що уможливлюють дешеві або безкоштовні дзвінки між ЄС та Україною. Завдяки цій домовленості понад 4 мільйони людей, які рятуються від війни, мають доступний зв'язок тоді, коли шукають прихистокв ЄС. Нова домовленість охоплює тепер також дзвінки на стаціонарні телефони в Україні, а також нові типи операторів. Паралельно із цим погоджено шлях до включення України в зону ЄС «Roam Like at Home» («За кордоном — як і вдома»), щойно вона забезпечить у цій сфері повну імплементацію правової бази (acquis) ЄС.

Комісія також оголосила, що Україна приєднається до ключових програм ЄС. Вчора Комісія та Україна підписали угоду про асоційовану участь у Програмі єдиного ринку (SMP). За цією угодою Україна отримає підтримку для підприємств, полегшеного доступу до ринків, сприятливого бізнес-середовища, сталого зростання та виходу на міжнародний ринок. Це дозволить Україні скористатися спеціальними конкурсами в рамках програми для МСП, а також брати участь у таких ініціативах, як Erasmus для молодих підприємців та Європейська мережа підприємств. Це також дасть можливість подати заявку на фінансування для національних розробників статистичних даних, для створення та поширення якісної статистики з метою моніторингу економічного, соціального, екологічного та територіального становища.

Найближчим часом розпочнуться обговорення про приєднання України до інших ключових програм ЄС, як-от механізм «З'єднуємо Європу» (Connecting Europe Facility), котрі можуть підтримати Україну у приєднанні її енергетичної, транспортної та цифрової інфраструктури до ЄС.

Асоційована участь України у програмі «Горизонт Європа» і в дослідницькій та навчальній програмі Євратома є ключовим інструментом збереження й розвитку дослідницької та інноваційної екосистеми України. Сьогодні Комісія оголосила про те, що в середині 2023 року відкриє в Києві новий офіс програми «Горизонт Європа». Він сприятиме можливостям фінансування ЄС, запропонує технічну підтримку українським дослідникам та інноваторам, зміцнить мережеву співпрацю між українськими та європейськими інституціями.

Колегія обговорила з урядом України підтримку з боку ЄС, щоб допомогти Україні відбудувати свої міста в якісний, сталий та інклюзивний спосіб разом зі спільнотою Новий європейський баухауз (New European Bauhaus, NEB). У березні NEB спільно з українськими партнерами (Угода міських голів східних регіонів, Ro3kvit, ReThink) започаткує програму розбудови можливостей українських територіальних громад у підготовці до відбудови. Ці та інші заходи NEB в Україні будуть посилені завдяки новій ініціативі «Фенікс». Першочергово, вона напрацьовуватиме та надаватиме в розпорядження українських міст передовий практичний досвід спільноти NEB у галузі доступної та сталої відбудови. Вона також об'єднає українські міста з однодумцями в ЄС для обміну досвідом на шляху до кліматичної нейтральності та підвищення енергоефективності. Вона поєднає фінансування від місії для кліматично-нейтральних та розумних міст у рамках програми «Горизонт Європа» та від програми LIFE з екстреною мобілізацією щонайменше 7 мільйонів євро на ці підготовчі заходи.

Для довідки

Неспровокована й невиправдана російська загарбницька війна проти України спричинила жахливі людські страждання й призвела до масового руйнування міст і громад. Європейський Союз негайно мобілізував підтримку українському урядові, щоб уможливити виконання ним основних функцій, крім того, Україні надається екстрена та гуманітарна, а також військова допомога.

ЄС підтримує і приймає тих, хто рятується від невиправданого російського вторгнення в Україну від самого його початку. 4 березня 2022 року ЄС вперше активував Директиву про тимчасовий захист, спрямовану на забезпечення того, щоб усі, хто рятується в ЄС від війни, мали право на проживання, доступ до житла, охорони здоров'я, освіти й робочих місць. Наразі ЄС прийняв майже 4 мільйони людей з України. Комісія також створила Платформу солідарності та висунула план із 10 пунктів щодо України для координації зусиль між країнами-членами та агенціями ЄС задля надання адресної підтримки для прийому біженців, які рятуються від російського вторгнення. У жовтні минулого року Комісія також започаткувала пілотний проєкт Фонд талантів ЄС, щоб допомогти людям, які рятуються від вторгнення, знайти роботу в ЄС.

Для підтримки країн-членів та регіонів, які приймають людей, що, рятуючись, прибувають з України, Комісія також створила «Заходи зі згуртованості для біженців у Європі» (CARE). CARE надали політиці згуртованості максимальної гнучкісті, аби дозволити країнам-членам використовувати наявні кошти на 2014—2020 роки для заходів з підтримки біженців у таких галузях, як переобладнання та адаптація центрів прийому або притулків, забезпечення мобільними лікарнями, засобами санітарії та водопостачанням, а також надання доступу до освіти, професійного навчання, роботи, житла, охорони здоров'я та догляду за дітьми.

Крім того, CARE дозволяє країнам-членам швидко надавати фінансування шляхом спрощеної виплати 100 євро на людину в тиждень на термін до 26 тижнів, щоб покрити невідкладні потреби біженців, як-от продукти харчування, проживання, одяг і транспортні витрати. CARE також передбачає можливість для Фонду європейської допомоги найнужденнішим надати базову матеріальну допомогу, наприклад, їжу та одяг.

За допомогою цих ініціатив, з бюджету ЄС було надано близько 17 мільярдів євро для країн-членів, що приймають майже 4 мільйони людей, котрі отримали тимчасовий захист.

Наразі завдяки підтримці Європейською Комісією національних систем освіти близько 740 000 дітей та молодих людей, яким довелося рятуватися з України, відвідують дитячі садочки або школи в 26 країнах ЄС, Швейцарії, Норвегії та Ліхтенштейні. Комісія забезпечила максимальну гнучкість у рамках програми Erasmus+ для інтеграції українських біженців, просування європейських цінностей або боротьби з дезінформацією та неправдивими новинами.

ЄС також вирішив зупинити програми співпраці з Росією та Білоруссю та передати 26,2 мільйонів євро, які спочатку були передбачені для проєктів із цими двома країнами, на зміцнення співпраці країн-членів з Україною та Молдовою. ЄС також вніс зміни в правову базу 15 транскордонних і транснаціональних програм співпраці, перерваних через російське вторгненням, з метою забезпечення того, щоб проєкти могли надалі реалізовуватися країнами-членами, зокрема, для допомоги біженцям.

Від початку війни загальна допомога «Команди Європи» (Team Europe), виділена для України Європейським Союзом, країнами-членами ЄС та європейськими фінансовими установами, становить близько 50 мільярдів євро. Сюди входить:

• Понад 30 мільярдів євро фінансової, бюджетної підтримки, екстреної та гуманітарної допомоги з бюджету ЄС, включно з макрофінансовою допомогою у обсязі до 25,2 мільярдів євро на 2022 та 2023 роки. 
• 7,8 мільярдів євро у вигляді двосторонньої фінансової та гуманітарної допомоги, мобілізованої ЄС разом із країнами-членами;
• Понад 82 000 тонн допомоги в натуральній формі оціночною вартістю понад 500 мільйонів євро, доставленої в Україну від країн-членів та партнерів ЄС через Механізм цивільного захисту ЄС;
• Військова допомога в обсязі 12 мільярдів євро, з яких 3,6 мільярдів євро надається в рамках Європейського фонду миру.

Згідно з рішенням Європейської Ради про надання Україні в червні 2022 року статусу кандидата, Комісія повідомить про успіхи, досягнуті Україною у вирішенні пріоритетів реформ, визначених у висновку Комісії щодо її заяви на членство в ЄС у рамках наступного пакету розширення, котрий, як очікується, буде опублікований восени 2023 року.

Більше інформації

Вебсайт ЄС і Україна разом

Інформаційний бюлетень — Зустріч Колегії комісарів з Урядом України

Інформаційний бюлетень: Солідарність ЄС з Україною

Інформаційний бюлетень — Україна: Офіс «Горизонт Європа» в Києві

Інформаційний бюлетень — Україна: Підтримка дослідників та новаторів

Заява Президентки фон дер Ляєн під час спільної прес-конференції з Президентом України Зеленським