Sorry, you need to enable JavaScript to visit this website.
THIS CONTENT HAS BEEN ARCHIVED

Євросоюз активізує дії з протидії дезінформації

06.12.2018
Text

5 грудня Європейський Союз презентував План дій щодо активізації боротьби з дезінформацією в Європі та поза її межами. Мета ЄС - захистити свої демократичні системи та суспільні дискусії, зокрема у виборчий період: у 2019 році відбудуться загальноєвропейські вибори, а до 2020 року заплановано проведення низки національних та місцевих виборів у країнах-членах ЄС. 

 

Європейська Комісія оцінила чинний прогрес. Вона також працює над запитом європейських лідерів від червня 2018 року щодо захисту демократичних систем Союзу. Як результат, Єврокомісія та Висока представниця ЄС визначають конкретні заходи для боротьби з дезінформацією. Йдеться про створення системи швидкого оповіщення (Rapid Alert System) та ретельний моніторинг виконання Збірки правил (Code of Practice), який підписали онлайн-платформи. План дій також передбачає збільшення ресурсів для відповіді на ці виклики.

 

У зв’язку з цим, Висока представниця ЄС/Віце-президентка Єврокомісії Федеріка Моґеріні сказала таке: «Наш обов’язок - захистити цей простір і нікому не дозволити розповсюджувати дезінформацію, яка розпалює ненависть, розкол та недовіру до демократії. Ми - Європейський Союз - вирішили діяти разом і посилити нашу відповідь. Ми поширюватимемо наші принципи, підтримуватимемо стійкість наших суспільств - як в межах наших кордонів, так і в сусідніх країнах».

 

Своєю чергою, Віце-президент Єврокомісії, відповідальний за Єдиний цифровий ринок, Андрус Ансіп відзначив: «Ми повинні бути згуртованими. Маємо об’єднати наші зусилля задля захисту наших демократій від дезінформації. Ми бачили спроби втручання у вибори та референдуми. Є докази, які вказують на Росію як головне джерело цих кампаній».

 

План дій, який опублікувала Європейська Комісія, визнає загрозу дезінформації, яку створює Росія та інші країни з-поза меж ЄС.

 

У ньому, зокрема, зазначено: «Російські джерела створили та/або поширюють дезінформацію. Її було виявлено під час виборів та референдумів у ЄС. Ретельно задокументовано дезінформаційні кампанії щодо війни в Сирії, збиття літака МН17 на сході України та застосування хімічної зброї під час нападу в Солсбері».

 

«За даними Центру аналізу гібридних загроз ЄС (EU Hybrid Fusion Cell), дезінформація з боку Російської Федерації є найбільшою загрозою для Євросоюзу. Вона – систематична із достатнім фінансуванням. Масштаби дії різняться від країни до країни. З точки зору координації, рівня об’єктів та стратегічних наслідків російська дезінформація є частиною ширшої гібридної загрози. Вона застосовує низку інструментів, важелів, а також недержавних суб'єктів», - йдеться у цьому плані дій.

 

Посилення заходів з виявлення, реагування та підвищення рівня поінформованості

У Плані дій розглянуто чотири сфери, що є ключовими для розвитку потенціалу Євросоюзу та зміцнення співпраці між державами-членами та ЄС:

 

Удосконалений механізм виявлення: Оперативна робоча група зі стратегічних комунікацій та Центр аналізу гібридних загроз (Hybrid Fusion Cell) Європейської служби зовнішньої дії, а також представництва ЄС в країнах-сусідах ЄС будуть підсилені за рахунок значного обсягу додаткових спеціалізованих кадрів та засобів аналізу даних. Передбачається, що бюджет Європейської служби зовнішньої дії, закладений для цілей стратегічних комунікацій, збільшиться більше, ніж удвічі - з 1,9 мільйонів євро у 2018 році до 5 мільйонів євро у 2019 році. Це потрібно задля протидії дезінформації та підвищення рівня поінформованості про її негативний вплив. Також очікується, що держави-члени ЄС розвиватимуть ці заходи за допомогою залучення власних засобів для боротьби з дезінформацією.

 

Скоординоване реагування: Планується запуск Спеціальної системи швидкого сповіщення в інституціях та державах-членах ЄС. Це потрібно задля сприяння обміну даними, оцінки кампаній з дезінформації та попередження про загрозу дезінформації в режимі реального часу. Інституції та держави-члени Євросоюзу також зосередяться на проактивному та об’єктивному висвітленні цінностей та політики ЄС.

 

Онлайн-платформи та індустрії: Підписанти Збірки правил з протидії дезінформації повинні швидко та ефективно виконати зобов’язання, зазначені в ній, приділяючи особливу увагу заходам, що є  актуальними з огляду на вибори в ЄС, що відбудуться у 2019 році. До таких зобов’язань, з-поміж іншого, належать такі: забезпечення прозорості політичної реклами; активізація зусиль із закриття активних фейкових акаунтів; виявлення діяльності, що ведеться не від людей (повідомлення, що поширюються автоматично за допомогою «ботів»); а також співпраця з факт-чекерами та науковими дослідниками з метою виявлення кампаній з дезінформації та поширення контенту, що пройшов факт-чекінг. Європейська Комісія у співпраці з Європейською групою регуляторів, відповідальних за аудіовізуальні медіа-послуги, забезпечуватиме ретельний та постійний моніторинг виконання зобов’язань.

Підвищення рівня поінформованості та підтримка громадян: Окрім кампаній з підвищення рівня поінформованості, спрямованих на
конкретну аудиторію, інституції та держави-члени ЄС сприятимуть розвитку медіа-грамотності. Це відбуватиметься за допомогою запровадження спеціально розроблених програм. Національним багатопрофільним командам факт-чекерів та дослідників надаватиметься підтримка з метою виявлення та викриття кампаній з дезінформації в соціальних мережах.

 

Насамкінець, Європейська Комісія також звітує про прогрес, якого було досягнуто в сфері протидії дезінформації в інтернеті з часу презентації свого повідомлення у квітні 2018 року.

 

 

Подальші кроки

 

Європейська Комісія та Висока представниця розроблять та втілюватимуть заходи відповідно до цього Плану дій. Вони тісно співпрацюватимуть із державами-членами ЄС та Європейським Парламентом.

 

До березня 2019 року перед наступними європейськими виборами  буде створено систему швидкого оповіщення (Rapid Alert System). Подальше зміцнення відповідних ресурсів доповнить цей крок.

 

До кінця 2018 року підписанти Збірки правил (Code of Practice) повинні будуть надати перший звіт до Єврокомісії. У січні 2019 року вона його опублікує. Протягом січня-травня онлайн-платформи матимуть щомісяця звітувати перед Комісією. Вона, своєю чергою, протягом перших 12 місяців проведе комплексну оцінку виконання Збірки правил. Якщо впровадження та наслідки виконання цього документу будуть незадовільними, Єврокомісія може запропонувати додаткові заходи, зокрема й нормативно-правового характеру.

 

Детальніше

План дій проти дезінформації

MEMO: Питання та відповіді – ЄС активізує дії проти дезінформації

Довідка: План дій проти дезінформації

Повідомлення щодо боротьби з дезінформацією в Інтернеті: європейський підхід

Звіт про прогрес з імплементації квітневого повідомлення

Веб-сайт “ЄС проти дезінформації”

Збірка правил  (Code of Practice) проти дезінформації в Інтернеті та дорожня карта впровадження

Євробарометр демократії та виборів

Категорія
Press releases
Editorial sections
Europe and Central Asia
Eastern Europe
Ukraine