До загарбницької війни, розв’язаної Росією, Україна була одним із провідних світових експортерів сільськогосподарської продукції: першою серед експортерів соняшникової олії, четвертою – кукурудзи, п’ятою – пшениці. І цей експорт переважно спрямовувався до країн Глобального Півдня: у 2021 році 27% української пшениці йшло до Північної Африки та 58% - до Азії.

 Джерело: Продовольча та сільськогосподарська організація ООН

Раніше Україна постачала на світовий ринок близько 45 мільйонів тонн зерна щороку, в основному морським транспортом. З початку війни, розв’язаної Росією 24 лютого, російські збройні сили систематично завдають ударів по складах врожаю, фермах, елеваторах і транспортній інфраструктурі, аби обмежити можливості України виробляти та експортувати сільськогосподарську продукцію. Російський флот навмисно заблокував безпечний прохід до та з українських чорноморських портів.

Загарбницька війна Росії проти України зробила значний внесок у створення глобальної продовольчої небезпеки та поставила під загрозу життя мільйонів людей.

Це суттєво посприяло зростанню світових цін на зерно, створюючи глобальну продовольчу небезпеку та піддаючи ризику життя мільйонів людей. Це сильно вплинуло на діяльність Всесвітньої продовольчої програми ООН, яка до війни закуповувала в України половину запасів зерна. Нещодавно я відвідав Сомалі і на власні очі побачив серйозність продовольчої небезпеки в цій частині світу, спричиненої одночасними наслідками зміни клімату та війною в Україні.

Джерело: FAO 

Вирішальна роль Шляхів солідарності

У відповідь на неприпустиме використання Росією продовольства в якості зброї, було напрацьовано дві успішні ініціативи. У травні Європейська Комісія та держави-члени ЄС, що є сусідами України, започаткували «Шляхи солідарності» між Україною та ЄС, щоб полегшити та прискорити сухопутні вантажні перевезення між Україною та ЄС, а в липні ООН і Туреччина уклали угоду про відкриття безпечного морського гуманітарного коридору в Чорному морі (Чорноморська зернова ініціатива ).

Із започаткуванням «Шляхів солідарності» понад 15 мільйонів тонн українських сільськогосподарських товарів було експортовано автомобільним та залізничним транспортом, а також через чорноморські та дунайські порти Румунії. Ці шляхи наразі також є єдиним шляхом експорту несільськогосподарських українських товарів та імпорту товарів, необхідних Україні, таких як пальне та гуманітарна допомога. Таким чином, вони стали рятувальним кругом для економіки України, приносячи понад 15 мільярдів євро вкрай необхідного доходу українським фермерам та підприємствам.

Шляхи солідарності між ЄС та Україною стали рятувальним кругом для економіки України, приносячи понад 15 мільярдів євро вкрай необхідного доходу українським фермерам і підприємствам.

Країни-члени ЄС, що межують з Україною (Польща, Румунія, Словаччина та Угорщина), доклали великих зусиль та інвестицій для полегшення цих торговельних шляхів. Встановивши більш стабільне сполучення з ЄС, «Шляхи солідарності» стали незамінною ланкою зв’язку з Україною та Республікою Молдова, що також важливо з огляду на процес їхнього вступу до ЄС.

1 мільярд євро було мобілізовано для покращення «Шляхів солідарності» Україна-ЄС

Однак пропускна здатність зазначених шляхів є обмеженою, а витрати на логістику - високими. Європейська Комісія надасть 250 мільйонів євро грантів на підтримку та подальше збільшення їхнього потенціалу. У короткостроковій перспективі це сприятиме швидкому вдосконаленню через скорочення часу очікування та покращення пересування через пункти пропуску та шляхів доступу до них. У перспективі ЄС мобілізує 1 мільярд євро до кінця 2023 року через Європейський інвестиційний банк (який позичить 300 мільйонів євро на цей проєкт), Європейський банк реконструкції та розвитку (300 мільйонів євро) та Світовий банк (100 мільйонів доларів) для забезпечення ліквідності для операторів, фінансування ремонту та збільшення потужності.

Чорноморська зернова ініціатива

Крім того, з липня 2022 року, коли було досягнуто згоди щодо Чорноморської зернової ініціативи, з українських портів Чорноморськ, Одеса та Южний/Південний вийшли понад 400 суден із зерном та іншими продовольством. Станом на 7 листопада 2022 року, понад 10 млн тонн продукції було експортовано за допомогою цієї ініціативи.  Понад 40% вантажу склали кукурудза та зерно, що найбільше постраждало від блокування українських зерносховищ на початку війни (75% із 20 мільйонів тонн зерна, що знаходилося на зберіганні). Зазначені запаси зерна потребували швидкого транспортування, щоб звільнити місце для пшениці з літнього врожаю.

Всупереч російській пропаганді, половина всієї сільськогосподарської продукції (дві третини пшениці та три чверті соняшникової олії), експортованої через Чорноморську ініціативу, йшла до країн, що розвиваються. Всесвітня продовольча програма відновила відвантаження пшениці з чорноморських портів. Наразі з українських портів до Ефіопії, Ємену, Джибуті, Сомалі та Афганістану вирушили п’ять кораблів із загальним вантажем у понад 150 тис. тонн пшениці.

Відразу після вторгнення Росії в Україну та російської блокади експорту української сільгосппродукції ціни на пшеницю та кукурудзу різко зросли та трималися на високому рівні до травня 2022 року. Наприкінці травня, коли були запущені «Шляхи солідарності», ціни почали знижуватись. І «Шляхи солідарності», і Чорноморська зернова ініціатива, мали дуже позитивний вплив. Проте рівень експорту залишається значно нижчим, ніж у попередні роки, а ціни все ще перевищують довоєнний рівень. У вересні-жовтні через заяву Росії про намір припинити Чорноморську зернову ініціативу ціни знову почали зростати. Ось чому було так важливо продовжити цю ініціативу.

Очевидно, що саме загарбницька війна Росії проти України та її свідомі удари по українських сільськогосподарських об’єктах та експортних шляхах посилили стрибок цін на продовольство та світову продовольчу кризу. Проте Росія продовжує маніпулювати інформацією та поширювати пропагандистські меседжі, звинувачуючи наші санкції. Це відверта брехня. Ми завжди чітко заявляли, що наші санкції не спрямовані на торгівлю сільськогосподарськими та харчовими продуктами, включно із зерном і добривами, між Росією та третіми країнами.

Тільки виведення російських військ з території України та припинення російської агресії може дати Україні змогу виробляти та експортувати сільськогосподарську продукцію, яку терміново потребує світ з населенням у 8 мільярдів людей.

«Шляхи солідарності» та Чорноморська ініціатива, звичайно, мають вирішальне значення для обмеження ризику глобального голоду, але вони не можуть вирішити продовольчу кризу повністю. Лише виведення російських військ з території України та припинення російської агресії, згідно з рішеннями Генеральної Асамблеї ООН, може дати можливість Україні виробляти та експортувати таку кількість сільськогосподарської продукції, яку терміново потребує світ з населенням у 8 мільярдів людей. Російська агресія – це не лише злочин проти України та українців і грубе порушення основних принципів Статуту ООН; вона також ставить під загрозу життя мільйонів людей у найбідніших країнах світу. Продовольство ніколи не повинно використовуватися як знаряддя війни.