Незважаючи на повномасштабне вторгнення Росії в лютому 2022 року та її жорстоку агресивну війну, Україна продовжила рухатися шляхом демократичних реформ та реформ у сфері верховенства права. Надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС у червні 2022 року ще більше прискорило процес проведення реформ.

Вибори протягом звітного періоду не відбувалися. Загалом, законодавча база залишається сприятливою для організації демократичних виборів. Cлід продовжити реформування виборчого законодавства з метою виконання рекомендацій Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ (БДІПЛ), що залишилися невиконаними.

На роботу Парламенту (Верховної Ради) продовжують впливати надзвичайні обставини, пов'язані з російською військовою агресією. Втім, законодавчі завдання виконуються системно, що створює підґрунтя для безперервного демократичного процесу прийняття рішень. Ключові рішення, особливо з питань оборони та безпеки, ухвалювалися чіткою міжпартійною більшістю. Значна увага приділялася законодавству, пов'язаному з інтеграцією до ЄС. Верховна Рада виконувала важливі символічні функції, хоча висловлювалися занепокоєння щодо обмеження її прозорості з міркувань безпеки та послаблення нагляду за виконавчою владою.

Україна демонструє деякий рівень готовності у сфері реформування державного управління, досягнувши протягом звітного періоду обмеженого прогресу в цьому питанні. Хоча система державного управління України довела свою стійкість під час повномасштабного вторгнення, реформа сповільнилася або зупинилася по деяких секторах, зокрема, що стосуються, конкурсного прийому і відбору на державну службу, класифікації посад та реформування системи оплати праці, а також розгортання інформаційної системи управління людськими ресурсами. Цифровізація надання послуг досягла високого рівня.

Стосовно багаторівневого управління, Україна продовжила рухатися шляхом реформи системи децентралізації, а громади є основою стійкості країни. Загалом, після успішного завершення територіальної частини реформи децентралізації, потрібно забезпечити реалізацію інших її складових. Місцеве самоврядування на звільнених і прифронтових територіях має поступово відновлюватися там, де це дозволяє безпекова ситуація. Новостворене Міністерство відновлення має забезпечити синергію інфраструктурних проєктів та проєктів регіонального розвитку, щоб активізувати відновлення та реконструкцію на місцевому рівні на основі систематичного залучення місцевих органів влади та об'єднань громадян. Необхідно зміцнити місцеву фіскальну базу.

Що стосується функціонування судової системи, тут Україна має певний рівень готовності і повинна продовжувати докладати зусиль для реалізації реформ. Незважаючи на російську агресію, Україна продовжувала надавати послуги у сфері правосуддя та досягла значного прогресу у впровадженні реформи органів суддівського врядування 2021 року, спрямованої на забезпечення доброчесності та професіоналізму. Діяльність Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів було відновлено після прозорого конкурсного процесу із конструктивним залученням незалежних експертів. Це дозволить уряду знову розпочати процес заповнення понад 2 000 суддівських вакансій та оцінки (перевірки) кваліфікації близько 1 900 діючих суддів, який було призупинено у 2019 році. Незважаючи на значні виклики, українські інституції продемонстрували неабияку стійкість і запровадили необхідні законодавчі та організаційні заходи, які дозволяють їм продовжувати надавати послуги у сфері правосуддя громадянам і підприємствам під час війни. У 2022 році більшість судів зберегли 100% або навіть вищий показник розгляду справ (співвідношення кількості вирішених справ до кількості справ, що надійшли до суду протягом року). У серпні 2023 року Україна ухвалила законодавство, яке забезпечило прозорий попередній відбір суддів Конституційного Суду відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії Ради Європи, і розпочала процес імплементації, створивши Консультативну групу експертів та оголосивши конкурси до Конституційного Суду. Законодавство про відбір суддів все ще потребує вдосконалення, а для відбору прокурорів керівного рівня слід запровадити більш прозору процедуру. У серпні та вересні 2023 року Україна ухвалила два закони про відновлення дисциплінарного провадження щодо суддів та створення незалежної служби дисциплінарних інспекторів на основі прозорої та меритократичної процедури відбору із значним залученням міжнародних експертів. Після ліквідації Окружного адміністративного суду Києва слід створити новий адміністративний суд для розгляду справ за участю центральних органів влади, який буде укомплектований за рахунок належним чином перевірених суддів. Необхідні законодавчі та інституційні зміни для забезпечення посилення дисциплінарної системи для прокурорів. Для підвищення рівня прозорості, ефективності та доступу до правосуддя Україна також має продовжувати зусилля з цифровізації судової системи. Необхідно вжити системних заходів для просування реформи системи виконання судових рішень, включаючи виконання рішень Європейського суду з прав людини. Для забезпечення сталості зусиль зі зміцнення верховенства права Україні слід продовжити реформу юридичної освіти.

Від початку повномасштабного вторгнення Україна зіткнулася з безпрецедентною кількістю звірств, скоєних російськими військовими. Українські інституції доклали значних зусиль, щоб вирішити цю проблему та притягнути до відповідальності винних у скоєнні міжнародних злочинів. Кілька правоохоронних органів під керівництвом Генеральної прокуратури розпочали розслідування цих складних злочинів. Для цього були створені спеціалізовані слідчі та прокурорські підрозділи. В результаті було офіційно зареєстровано 107 951 епізод, що стосуються різних жорстоких злочинів.
267 особам було пред'явлено звинувачення, а 63 особи були засуджені судами України за вчинення воєнних злочинів. Налагоджено тісну міжнародну співпрацю, зокрема з Міжнародним кримінальним судом та його Офісом Прокурора, Євроюстом, Європолом та багатьма державами-членами ЄС. Для підвищення ефективності розслідування міжнародних злочинів та співпраці з Міжнародним кримінальним судом Україні слід і надалі приводити свою законодавчу базу у відповідність до чинних міжнародних стандартів.

Україна демонструє деякий рівень готовності що стосується боротьби з корупцією. Протягом звітного періоду вдалося досягти певного прогресу, зокрема, у створенні та консолідації комплексної антикорупційної інституційної бази та поступовому накопиченні досвіду розслідування, судового переслідування та винесення судових рішень у справах про корупцію на найвищому рівні. Україна активізувала проведення реформ у цій сфері після отримання статусу кандидата на вступ до ЄС. Були прийняті нові законодавчі, стратегічні та інституційні нововведення, в тому числі національна антикорупційна стратегія, що супроводжується комплексною державною програмою з її реалізації. Нових керівників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) було призначено у липні 2022 року та березні 2023 року відповідно, за результатами проведення прозорих та конкурсних процедур відбору із залученням незалежних експертів. З моменту свого призначення НАБУ та САП посилили співпрацю та активізували розслідування справ про корупцію на найвищому рівні. Система електронного декларування, призупинена після запровадження воєнного стану, була відновлена та відкрита для громадськості, попри певні потенційні недоліки, пов'язані з повноваженнями Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) щодо проведення верифікації, а також із даними, які підлягають перевірці. Парламент також ухвалив закон, який послаблює адміністративну відповідальність, пов'язану з е-декларуванням, але Президент цей закон не підписав. Для забезпечення результативності та сталості антикорупційних зусиль Україна повинна продовжувати накопичувати позитивний досвід розслідувань, судових переслідувань та остаточних судових рішень у справах про корупцію на найвищому рівні, включаючи арешт та конфіскацію активів, отриманих злочинним шляхом. Слід також продовжувати своєчасне та неухильне виконання Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки. Необхідно також докласти зусиль для подальшого впорядкування та вдосконалення матеріального та процесуального кримінального законодавства. Для того, щоб впоратися зі зростаючим навантаженням, слід збільшити кількість працівників НАБУ, прокурорів САП та суддів Вищого антикорупційного суду. Крім того, САП має бути додатково захищена від можливого неправомірного перешкоджання діяльності шляхом удосконалення процедур відбору керівника САП та її ключових посадових осіб, посилення її організаційної та процесуальної незалежності, а також покращення системи підзвітності.  

Україна демонструє деякий рівень готовності у сфері боротьби з організованою злочинністю. Вдалося досягти певного прогресу. Україна має спеціальну стратегічну та інституційну базу для боротьби з організованою злочинністю, а також гарний рівень міжнародного співробітництва. Зростає кількість спільних операцій з державами-членами ЄС. Вживаються заходи для боротьби з незаконним обігом вогнепальної зброї, торгівлею людьми та кіберзлочинністю. Розпочато розробку системи електронного управління справами в системі кримінальної юстиції. Прийнято національну стратегію повернення активів. Агресивна війна Росії спричинила глибокий вплив на інституційну спроможність щодо боротьби з організованою злочинністю, але відповідні інституції продемонстрували стійкість і продовжили свою роботу. Однак правова база та оперативна спроможність щодо боротьби з організованою злочинністю залишаються слабкими. Процедурні прогалини, перетинання повноважень, поширена корупція та нерозвиненість ІТ-інфраструктури також перешкоджають ефективній боротьбі з організованою злочинністю. Міжвідомча координація потребує подальшого посилення. Україна також має запровадити національну оцінку загрози серйозної організованої злочинності відповідно до стандартів ЄС та розбудовувати потенціал для її проведення. Законодавча база та інституційна спроможність все ще потребують вдосконалення у сфері фінансових розслідувань, повернення активів та управління ними. Прозорий та конкурентний відбір керівництва та персоналу, а також сильна система підзвітності мають бути запроваджені в Бюро економічної безпеки – ключовому відомстві, покликаному боротися з економічною злочинністю.

Що стосується фундаментальних прав, то Україна загалом дотримується вимог міжнародних інструментів у сфері прав людини та ратифікувала більшість міжнародних конвенцій про захист фундаментальних прав. Громадяни серйозно постраждали від масштабних порушень основних прав людини з боку Росії, які українська влада та громадянське суспільство намагаються подолати з лютого 2022 року. На початку повномасштабного вторгнення в Україні було запроваджено воєнний стан, що призвело до певних обмежень прав і свобод, але вони досі залишаються здебільшого пропорційними відносно реальних потреб і застосовуються з обережністю. Кількість зареєстрованих випадків дискримінації меншин, зокрема ЛГБТІК та національних меншин, а також проявів антисемітизму, значно зменшилася. Щодо прав осіб, які належать до національних меншин, Україна має виконати решту рекомендацій, викладених у Висновку Венеціанської комісії від червня 2023 року та у Висновку щодо подальших дій від жовтня 2023 року. Також слід докласти подальших зусиль для того, щоб особи з інвалідністю могли користуватися своїми правами відповідно до Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю.

В той же час були запроваджені та прийняті важливі реформи, такі як новий закон про ЗМІ. Україна також ратифікувала Стамбульську конвенцію про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами в липні 2022 року, та ухвалила державну стратегію забезпечення рівних прав чоловіків і жінок до 2030 року, яка тепер має бути реалізована. Досягнуто лише обмеженого прогресу у сфері запобігання катуванням і жорстокому поводженню у в'язницях та інших місцях несвободи, де мають відбутися культурні зміни в органах державної влади, а також необхідні подальші заходи для запобігання таким діям і забезпечення відповідальності за скоєння таких правопорушень. Необхідно прийняти закон про захист персональних даних, узгоджений із законодавством ЄС. Становище дітей (а також людей похилого віку), які перебувають в інтернатних закладах, та осіб з інвалідністю залишається складним, але зобов'язання щодо деінституалізації догляду за дітьми та відбудови України у безбар'єрний спосіб є багатообіцяючими і потребують першочергового виконання. Так само необхідно посилити підтримку ромської[1] громади, розробивши конкретний і цільовий план дій.

З огляду на широкий спектр питань, що стосуються фундаментальних прав, зокрема численні порушення з боку Росії, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини стикається з серйозними проблемами, пов'язаними з наявними можливостями для ефективного виконання всього комплексу своїх обов'язків.

Незважаючи на повномасштабну війну, Україна демонструє рівень готовності від деякого до помірного у сфері свободи слова. Протягом звітного періоду було досягнуто значного прогресу завдяки ухваленню закону про медіа у грудні 2022 року, незважаючи на обмеження доступу для ЗМІ та журналістів, запроваджені у воєнний час. Громадяни України користуються свободою слова, а ЗМІ мають змогу публікувати критичні репортажі. Однак спостерігається концентрація ЗМІ через обвал медійного та рекламного ринку, особливо в телевізійному сегменті. Це зменшило доступ громадськості до альтернативних засобів масової інформації в Україні. Становище журналістів залишається вразливим як економічно, так і – з початком повномасштабного вторгнення – фізично. Україні необхідно передбачити нові шляхи забезпечення післявоєнної структури для альтернативних і незалежних не-онлайн ЗМІ (зокрема телебачення), включаючи довгострокові перспективи суспільного мовника та незалежність національного регулятора.

Через вплив повномасштабного вторгнення Росії, що триває, а також через попередні структурні економічні проблеми, українська економіка перебуває між початковою стадією та певним рівнем готовності до створення функціонуючої ринкової економіки. Після повномасштабного вторгнення Росії реалізація монетарної політики, загальне управління економікою, а також інституційне та регуляторне середовище зіткнулися зі значними труднощами. Незважаючи на ці виклики, українська влада відреагувала на них швидко, маючи на меті забезпечення загальної стабільності, хоча обставини, що склалися, також призвели до певних тимчасового регресу у кількох важливих елементах функціонуючої ринкової економіки. У 2022 році економіка скоротилася на 29,1%, продемонструвавши більшу стійкість, ніж спочатку очікувалося. Щоб сприяти фінансовій стабільності та зміцненню довіри до національної валюти, Національний банк України призупинив дію режиму інфляційного таргетування, який до цього часу успішно працював, зафіксував та девальвував обмінний курс і підвищив основну ставку рефінансування. Банківський сектор залишався повністю функціонуючим і стабільним з достатнім рівнем ліквідності, в тому числі завдяки попереднім реформам та заходам наглядової гнучкості. Стан державних фінансів значно погіршився через тривалість і вартість війни та її вплив на економічну активність. Це звело нанівець значну фіскальну консолідацію та відповідне скорочення боргового навантаження, що були досягнуті в попередні роки до пандемії. Значні внутрішні та зовнішні міграційні процеси, а також значні руйнування, спричинені війною, мали суттєвий вплив на ринок праці.

Через вплив повномасштабного вторгнення Росії, що триває, а також через попередні структурні економічні проблеми, Україна перебуває на ранній стадії готовності з точки зору її здатності впоратися з конкурентним тиском і ринковими чинниками в ЄС. Війна завдала серйозної шкоди капітальній інфраструктурі України та спричинила масовий відтік населення, що глибоко вплинуло на економіку. Інвестиції в дослідження та інновації були низькими, а рівень якості освіти не відповідав потребам ринку праці, незважаючи на досить високі видатки та відносно високий формальний рівень освітніх досягнень. Економіка країни залишилася зосередженою в секторах з низьким рівнем доданої вартості. Хоча торговельна інтеграція з ЄС останнім часом просувається вперед, у тому числі завдяки впровадженню поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі, її рівень залишається доволі низьким. Водночас міжнародна реакція на підтримку України була масштабною протягом останнього року, і майбутнє відновлення може також допомогти підтримати модернізацію, в рамках якої Україна зосередилась би на галузях виробництва з вищою доданою вартістю, і сприяти зміцненню її конкурентоспроможності.

Щодо добросусідства та регіонального співробітництва Україна підтримує добрі двосторонні відносини з іншими країнами-кандидатами на розширення та сусідніми державами-членами ЄС. Вони зміцнилися на тлі агресивної війни Росії, що призвело до подальшого поглиблення співпраці з багатьма з цих країн, відзначеної низкою візитів на високому рівні та значною гуманітарною, військовою та фінансовою підтримкою.

Щодо здатності України взяти на себе зобов'язання щодо членства в ЄС, країна продовжувала працювати над приведенням законодавства у відповідність до acquis у багатьох сферах.

Кластер внутрішнього ринку має ключове значення для підготовки України до виконання вимог внутрішнього ринку ЄС і є дуже важливим для реалізації Угоди про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі. Значного прогресу вдалося досягти у сфері вільного руху капіталу та законодавства про інтелектуальну власність. Певного прогресу вдалося досягти в кількох сферах, зокрема, у сфері фінансових послуг, вільного руху товарів, права на створення підприємств та свободи надання послуг, а також у сфері корпоративного права. Прогрес був обмеженим у сфері конкурентної політики, а також захисту прав споживачів та охорони здоров'я. У сфері свободи пересування працівників прогрес був відсутній через повномасштабне вторгнення Росії в Україну.

Кластер конкурентоспроможності та інклюзивного зростання і відповідні реформи тісно пов'язані зі здатністю та спроможністю до відновлення та реконструкції. Це вимагає підвищення конкурентоспроможності та побудови сталої та інклюзивної економіки. Значного прогресу було досягнуто у сфері цифрової трансформації та медіа, а також у рамках митного союзу. Певний прогрес був досягнутий у сфері оподаткування, освіти та культури. Обмежений прогрес – у сфері соціальної політики та зайнятості, підприємництва та промислової політики, а також науки і досліджень. Не вдалося досягти прогресу у сфері економічної та монетарної політики – через повномасштабне вторгнення Росії, яке вимагало надзвичайних заходів економічної політики.

Зелений порядок денний, кластер сталого зв'язку та пов'язані з ним реформи також нерозривно пов'язані з відновленням України під час і після війни. Агресивна війна Росії проти України завдала значної шкоди транспортній інфраструктурі, навколишньому середовищу та клімату. Прогрес був досягнутий у кількох сферах у рамках кластера: значний прогрес у сфері охорони довкілля, певний прогрес у сфері енергетики та транс'європейських мереж, тоді як прогрес був обмеженим у сфері зміни клімату та транспортної політики.

У рамках кластеру "Ресурси, сільське господарство та згуртованість" вдалося досягти прогресу, передусім, у трьох сферах, а саме: сільське господарство та розвиток сільських територій, безпека харчових продуктів та ветеринарна (СФЗ) і фітосанітарна політика, а також рибальство та аквакультура. У сфері регіональної політики та координації структурних інструментів і фінансово-бюджетних положень прогрес був обмеженим.

У кластері зовнішніх відносин Україна має добрий рівень готовності. У сфері зовнішньої, безпекової та оборонної політики Україна досягла значного прогресу, збільшивши рівень узгодженості з відповідними рішеннями та деклараціями ЄС щодо спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС до 93% (2022 рік). У сфері узгодження з торговельною політикою ЄС прогрес був обмеженим.

Основні дати

28 лютого 2022 року: Україна подає заявку на вступ до ЄС.

17 червня 2022 року: Європейська Комісія представила Висновок щодо заявки на членство в ЄС, поданої Україною. Комісія рекомендувала Раді ЄС надати Україні статус кандидата за умови виконання 7 критеріїв.

23 червня 2022 року: Рада ЄС надала Україні статус кандидата на членство в ЄС.

1 лютого 2023 року: Європейська Комісія представила Аналітичний звіт, що доповнює Висновок Комісії щодо заявки на членство в ЄС, поданої Україною, затверджений
17 червня 2022 року.

20 червня 2023 року: Європейська Комісія запропонувала створити новий фонд для підтримки відновлення, відбудови та модернізації України (Ukraine Facility).

Листопад 2023 року: Комісія рекомендує Раді ЄС розпочати переговори про вступ з Україною і буде здійснювати моніторинг прогресу та дотримання вимог у всіх сферах, пов'язаних з початком переговорів, та надасть звіт Раді ЄС до березня 2024 року.

Більше інформації

Ukraine Report 2023

2023 Communication on EU Enlargement Policy

Ukraine_2023 Enlargement Package Factsheet

EU Solidarity with Ukraine factsheet
Ukraine Facility factsheet

[1] Відповідно до термінології європейських інституцій, загальний термін "роми" використовується тут для позначення низки різних груп, не заперечуючи при цьому специфіки цих груп.