Рік війни та енергетична і кліматична кризи
2022 рік ознаменувався загарбницькою війною Владіміра Путіна проти України. Ця війна вже спричинила десятки тисяч смертей в Україні та численні військові злочини, скоєні російськими військами. Не зумівши підкорити Україну, Владімір Путін вирішив знищити її, зокрема її енергетичну інфраструктуру, щоб змусити її громадян жити в холоді та темряві цієї зими.
Енергетика як зброя Росії
Окрім руйнувань в Україні, ця війна також спровокувала серйозну енергетичну кризу в Європі через те, що Росія перетворила енергетику на зброю. Владімір Путін, очевидно, вважав, що сильна залежність ЄС від імпорту російської викопних джерел енергії, зокрема газу, дозволить йому розділити ЄС, перешкоджаючи активно підтримувати Україну. Тому ще у 2021 році він почав обмежувати поставки російського газу до ЄС, незважаючи на існуючі довгострокові контракти між російськими постачальниками та європейськими споживачами. Потім,, після 24 лютого він посилив цю політику шантажу.
Ця політика справді спровокувала серйозну кризу на європейських енергетичних ринках, коли ціни на газ перевищили 300 євро/МВт-год у серпні минулого року на голландському спотовому ринку TTF порівняно з приблизно 20 євро/ МВт-год у 2020 році. Через труднощі французьких атомних електростанцій та обмежене виробництво гідроелектроенергії, пов’язане зі зміною клімату призвело до серйозної кризи на ринку електроенергії ЄС, що викликало побоювання щодо відключень електроенергії цієї зими. Усі ці кризи разом спричинили різке підвищення цін на енергоносії для домогосподарств і підприємств, створивши серйозні економічні та соціальні проблеми в ЄС. Вони, зокрема, призвели до побоювань, що процес деіндустріалізації в ЄС прискорюється.
Попри енергетичну кризу, ми не піддалися шантажу Владіміра Путіна, і держави-члени ЄС залишилися об’єднаними, рішуче підтримавши Україну.
Попри цю енергетичну кризу, ми не піддалися шантажу Владіміра Путіна, і держави-члени ЄС залишилися об’єднаними, рішуче підтримавши Україну включно з постачанням зброї. Що стосується енергетичного фронту, то ми відреагували, запустивши план RePowerEU минулого травня. Відповідно до пропозицій Європейської комісії, держави-члени ЄС вжили різних короткострокових заходів, щоб полегшити труднощі домогосподарств і підприємств. Ми також прийняли рішення накласти ембарго на російське вугілля з серпня минулого року та на російську нафту з грудня минулого року, що супроводжувалося обмеженням ціни на експорт російської нафти для інших країн та призвело до значного зниження російського доходу від продажу викопного палива.
Нам вдалося компенсувати нестачу російського газу переважно за рахунок зрідженого природного газу (ЗПГ). Ми змогли заповнити запаси на цю зиму і значно скоротити споживання газу та електроенергії. Особливо варто відзначити швидку реакцію Німеччина. Імпорт російського газу скоротився з 55% від загального обсягу на початку 2022 року майже до нуля, а нафти – з 40% до нуля. Це свідчить про поворотний момент у відносинах між ЄС і Росією, які до цього часу були, значною мірою, обумовлені енергетичним питанням.
Ціна на Dutch TTF газ євро/МВ-год із поставкою, лютий 2023 року
Джерело: ICE Index
Як результат, наразі ціна на газ на європейському спотовому ринку повернулася до рівня лютого минулого року перед вторгненням в Україну, а ціна на нафту повернулася до рівня минулого січня. Проте ціни на енергоносії залишаються високими, і 2023 рік обіцяє бути ще одним важким роком для газопостачання. Ми вирішили, зокрема, спільно придбати 15% наших запасів газу цього року та застосувати обмеження ціни на газ, який ми купуємо, щоб знизити надмірні очікування спекуляцій на цьому ринку. У розпал цієї енергетичної кризи ми також ухвалили кілька заходів для боротьби зі зміною клімату та прискорення декарбонізації нашої економіки.
Більш амбітна ціль для Схеми торгівлі викидами ЄС (ETS)
Саме в цьому контексті 18 грудня законодавці ЄС, тобто представники держав-членів ЄС та Європейського парламенту, досягли угоди щодо реформування Схеми торгівлі викидами ЄС (ETS). Схема торгівлі викидами ЄС, запроваджена в 2005 році, охоплює сектори з високим рівнем викидів CO2 в ЄС, такі як виробництво електроенергії та тепла, енергоємні промислові сектори та комерційна авіація.
Компанії, які охоплені програмою, отримують щорічні квоти на викиди CO2 і зрештою можуть торгувати ними з іншими, таким чином встановлювати ринкову ціну на CO2. Щороку ЄС знижує допустимий рівень викидів. Це ефективний спосіб забезпечити загальне зниження викидів, гарантуючи що це буде зроблнено за найменших витрат.
У новому законі ЄС кількість викидів в охоплених секторах буде зменшено на 62% до 2030 року порівняно з рівнем 2005 року, де було 43% відповідно до чинного законодавства. Ми також включимо сектор судноплавства до Схеми торгівлі викидами ЄС (СТВ ЄС), зробивши ЄС першим, хто юридично утвердить це. У період з 2026 по 2034 роки ЄС поступово скасує безкоштовні дозволи на викиди, які зараз надаються компаніям ЄС.
Ця значно амбітніша ціль у рамках EU ETS є одним із ключових елементів, які дозволили ЄС підвищити свої цілі щодо скорочення парникових газів (ПГ) до 57% до 2030 року порівняно з 1990 роком на COP 27 у Шарм-ель-Шейху.
Новий механізм прикордонного вуглецевого регулювання (CBAM)
Однак реформа СТВ ЄС також збільшує ризик того, що енергоємні промислові підприємства ЄС перемістяться в країни з менш вимогливими кліматичними стандартами. Такі кроки, які називаються «витоком вуглецю», не тільки зашкодять рівню зайнятості в ЄС, але й зведуть нанівець позитивний ефект від заходів, які ЄС вживає щодо запобігання глобальної зміни клімату, оскільки викиди парникових газів просто збільшаться в інших місцях, таким чином, компенсуючи зниження в Європі. Для клімату не має значення, звідки здійснюють викиди, бо люди всюди страждатимуть від їх наслідків.
«Витік вуглецю» не тільки зашкодить рівню зайнятості в ЄС, але й зведе нанівець позитивний ефект від заходів ЄС, оскільки викиди парникових газів просто зростуть в інших місцях, таким чином, компенсуючи зниження в Європі.
Ось чому посилення кліматичних правил ЄС буде поєднуватися з новим Механізмом прикордонного вуглецевого регулювання (CBAM). Mеханізм застосовуватиметься до імпорту товарів, виробництво яких найбільше піддається ризику «витоку вуглецю»: цементу, чавуну та сталі, алюмінію, добрив, електроенергії та водню.
Протягом початкового періоду імпортери цих товарів повинні будуть звітувати лише про викиди парникових газів, пов’язані з їх імпортом, без здійснення будь-яких платежів. Справжнє поетапне впровадження CBAM відбуватиметься між 2026 і 2034 роками, паралельно зі згаданим вище припиненням безкоштовних квот на викиди для компаній ЄС.
Після запровадження постійної системи імпортери повинні будуть купувати сертифікати CBAM, що відповідають вмісту парникових газів у товарах, імпортованих до ЄС. Ціна цих сертифікатів встановлюватиметься на основі середньотижневої ціни дозволів ЄС СТВ. Якщо ціна на вуглець вже була сплачена в країні походження, ця сума буде вирахована з кредитів CBAM, які будуть придбані.
Рівні умови гри між компаніями ЄС та їхніми конкурентами
CBAM спрямований на створення рівних умов для європейських компаній та їхніх іноземних конкурентів щодо вимог до викидів ПГ. Тому це не є протекціоністським заходом, і ми приділили особливу увагу тому, щоб це законодавство відповідало правилам, встановленим Світовою організацією торгівлі (СОТ).
Через цю реформу EU-ETS ЄС має на меті відіграти повну роль у виконанні Паризької угоди та знизити глобальне потепління до 1,5 °C. В інтересах усього світу, щоб нам вдалося реалізувати ці заходи разом із нашими партнерами якнайшвидше та найефективніше. Те саме можна сказати про закон проти вирубки лісів, який ми ухвалили минулого грудня.
У США Закон «Про зниження інфляції» (IRA) ґрунтується на філософії, яка дуже відрізняється від тієї, якій ми віддаємо перевагу.
В останні місяці адміністрація США також зробила важливі кроки для прискорення енергетичного переходу за допомогою Закону про зниження інфляції (IRA). Однак це законодавство ґрунтується на філософії, яка дуже відрізняється від тієї, якій віддаємо перевагу ми. Закон не передбачає встановлення цін на вуглець і в основному зорієнтований на важливі державні субсидії для компаній, що виробляють товари, які містять екологічні технології на американській землі.
Такий формат передбачає покарання європейських виробників у наших торговельних відносинах і не відповідає правилам СОТ. Ми не хочемо і не можемо вступати в конкурентну боротьбу, засновану на державних субсидіях, тому що це зашкодить світовій економіці. ЄС не має фінансової спроможності, порівнянної з фіскальною спроможністю у США з федеральним устроєм, і прийняття політики, аналогічної до США, на рівні держав-членів може фрагментувати наш внутрішній ринок. Ми ведемо активну дискусію з владою США щодо вирішення встановлених розбіжностей у підходах щодо цього ключового питання.
У 2023 році енергетична та кліматична кризи залишаться ключовими проблемами
У 2023 році загарбницька війна Росії проти України, енергетична та кліматична кризи і їх економічні та соціальні наслідки залишатимуться ключовими для ЄС та світу. ЄС продовжуватиме підтримувати Україну та протистояти перетвореню Росією енергетики на зброю шляхом прискорення декарбонізації своєї економіки. Це також потребуватиме співпраці з нашими партнерами, щоб стабілізувати глобальні енергетичні ринки та допомогти найбільш вразливим країнам протистояти наслідкам цього нового геополітичного середовища.